Досліджено бінарну та потрійну кополімеризацію заміщених аміно- та нітростиролів із бутилметакрилатом. У впливі замісників стирольних комономерів на реакційний центр визначено конкуруючі нуклеофільну та електрофільну складові. Розраховано параметри мікроструктури вищевказаних кополімерів і проаналізовано характер парних і потрійних взаємодій комономерів. Синтезовано азеотропний терполімер за попереднім розрахунком.

Роботу присвячено новому класу каталізаторів полімеризації олефінів - мішанолігандним металоценовим комплексам титану, цирконію та гафнію, активованим метилалюміноксаном. Розглянуто методи їх синтезу, вплив центрального атому та лігандного оточення на властивості полімерів, існуючі моделі механізмів полімеризації. Описано нові полімери з унікальними властивостями, що одержані завдяки металоценовим каталізаторам, та перспективи використання останніх провідними хімічними компаніями світу.

Досліджено кінетичні параметри процесу співполімеризації стиролу з дивінілбензолом за умов суспензійної полімеризації з одержанням полімерів гелевої та макропористої структури. Вивчено вплив співвідношення фаз, природи пороутворювача та стабілізатора суспензії на кінетику термолізу ініціатора полімеризації - пероксиду бензоїлу за умов синтезу полістирольних іонітних матриць. Оцінено можливість регулювання швидкості полімеризації шляхом застосування високотемпературних ініціаторів дитретбутилпероксиду, дикумілпероксиду та їх сумішей із пероксидом бензоїлу в процесі одержання зшитих співполімерів стиролу з дивінілбензолом.

Вивчено кінетику радикальної полімеризації метилметакрилату в присутності 2-амінозаміщених-3-хлоро-1,4-нафтохінонів і визначено середньов'язкісні молекулярні маси синтезованих полімерів. Установлено, що досліджувані сполуки приймають участь у реакціях росту макромолекул; реакційна здатність амінопохідних 1,4-нафтохінонів залежить від будови замісника в аміногрупі. Виявлено входження 2-аміно-(4-гідроксифеніл)-3-хлор-1,4-нафтохінону в макромолекули полімеру.

Досліджено реакцію фотоперенесення протона в нижньому збудженому синглетному стані у орто-гідроксипохідних 2,5-діарил-1,3-оксазолу і 2,5-діарил-1,3,4-оксадіазолу в полістирольних плівках, яка значною мірою визначає їх спектральні властивості. Встановлено суттєве зменшення ефективності безвипромінювальної дезактивації в продукті досліджуваної реакції - фототаутомерній формі, що є основною причиною низького квантового виходу флуоресценції у рідких розчинах. Відзначені зміни пояснено з позиції зменшення ймовірності високоамплітудних внутрішньомолекулярних рухів у збуджених фототаутомерних формах орто-гідроксипохідних у полімерному середовищі.

Методами IЧ-, УФ-, ЕПР-спектроскопії та термогравіметрії досліджено фізико-хімічні властивості струмопровідних співполімерів аніліну з ізомерними 1,8-, 1,4-, 1,5-нафтиламіносульфокислотами, одержаних методом окиснювальної полімеризації у водних розчинах сірчаної кислоти. Одержані продукти характеризуються підвищеною термічною стійкістю та парамагнітною сприйнятливістю порівняно із синтезованим в аналогічних умовах поліаніліном. Пропонується можливий механізм реакцій поліприєднання.

Розроблено метод синтезу реакційноздатних олігомерів на основі N-вінілпіролідону, придатних для іммобілізації йоду. Метод дозволяє одержати гідрофільні олігомерні носії визначеної молекулярної маси.

Встановлено, що фотоіндукована наночастинками сульфіду кадмію полімеризація бутилметакрилату в ізопропанольних розчинах має вільнорадикальний характер. Подано тлумачення знайдених особливостей кінетики полімеризації, виявлено та пояснено квантово-розмірні ефекти, які полягають у залежності ефективності процесу від розміру частинок фотокаталізатора.

Описано синтез 4-(R-оксиетил)фенілфталімідів. Їх будову доведено за даними спектрів поглинання, флуоресценції, фосфоресценції та ПМР. Дилатометричним методом вивчено кінетику радикальної термоініційованої полімеризації метакрильного похідного в розчині ДМФА. За спектральними даними доведено наявність в усіх нових сполуках з незалежними pi-електронними системами внутрішньо-молекулярної синглет-синглетної та триплет-триплетної конверсії. Результати теоретичних розрахунків перших збуджених синглетних рівнів енергії, що проведені за методом РМЗ/CI, підтверджують знайдені експериментально значення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г714.22

Рубрики:

Реакції полімеризації

Вивчено фактори, які дозволяють прогнозувати ефективність твердих домішок при полімеризації alpha-оксиду під дією іонізуючого випромінювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г714.22 + Л712.121

Рубрики:

Реакції полімеризації

Полістирол

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г714.22

Рубрики:

Реакції полімеризації

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г714.22

Рубрики:

Реакції полімеризації

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г714.22 + Л712.121

Рубрики:

Реакції полімеризації

Полістирол

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г714.22

Рубрики:

Реакції полімеризації

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми та досягнення іонної та координаційно-іонної полімеризації. Досліджено властивості карбатіонів. Проаналізовано особливості полімеризації мономерів з кратними зв'язками між атомами вуглецю та азоту, а також розкриттям карбонільного зв'язку. Запропоновано механізм і кінетику координаційно-іонної та іонної полімеризації. Розглянуто особливості промислового виробництва полімерів за допомогою даної полімеризації, зокрема, поліетилену низького тиску, поліпропілену, поліізобутилену, полімерів і кополімерів формальдегіду. Наведено предметний покажчик з даного питання.

Освещены проблемы и достижения ионной и координационно-ионной полимеризации. Исследованы свойства карбатионов. Проанализированы особенности полимеризации мономеров с кратными связями между атомами углерода и азота, а также раскрытием карбонильной связи. Предложены механизм и кинетика координационно-ионной и ионной поолимеризации. Рассмотрены особенности промышленного производства полимеров с помощью данной полимеризации, в частности, полиэтилена низкого давления, полипропилена, полиизобутилена, полимеров и кополимеров формадельгида. Приведен предметний указатель по данному вопросу.

Показано, що ефект автоприскорення не є критичним явищем і обумовлений специфікою залежності ступеня конверсії від часу, який можна одержати у межах моделі необоротної агрегації. Рівень даного ефекту контролюється дифузійними процесами в полімерному розчині.

Показано, что эффект автоускорения не является критическим явлением и обусловлен спецификой зависимости степени конверсии от времени, которую можно получить в рамках модели необратимой агрегации. Уровень этого эффекта контролируется диффузионными процессами в полимерном растворе.

It has been shown that autoacceleration effect is not a critical phenomenon and is conditioned by the specific feature of the dependence between conversion degree and the time which can be obtained within the framework of the model of irreversible aggregation. The level of this effect is controlled by diffusion processes in a polymer solution

Синтезовано та охарактеризовано три індивідуальних пероксиди та гідропероксид циклогексанон, які відрізняються природою функціональних груп та вмістом активного кисню. Дилатометричним методом досліджено радикальну полімеризацію ізопрену під їх дією. Визначено молекулярні маси олігомерів та їх функціональність за гідроксильними та карбоксильними групами.

Синтезированы и охарактеризованы три индивидуальных пероксида циклогексанона, отличающиеся природой функциональных групп и содержанием активного кислорода. Дилатометрическим методом исследована радикальная полимеризация изопрена, инициированная этими пероксидами. Определены молекулярные массы олигомеров и их функциональность по гидроксильным и карбоксильным группам.

Three individual cyclohexanone peroxides and hydroperoxides have been synthesized. they differ in the nature of functional groups and active oxygen concentration. the radical polymerization was investigated by the dilatometric method. the molecular weights of oligomers and their functionalities relative to hydroxyl and carboxyl groups have been determined.

Розглянуто будову, методи синтезу, класифікацію та номенклатуру полімерів. Висвітлено питання молекулярно-масового розподілу в процесі радикальної полімеризації (РП), виробництва полімерів методами РП, а також визначення швидкості протікання полімеризації за умов глибоких ступенів перетворення. Запропоновано способи проведення деполімеризації.

Рассмотрены строение, методы синтеза, классификация и номенклатура полимеров. Освещены вопросы молекулярно-массового распределения при радикальной полимеризации (РП), производства полимеров методами РП, а также определения скорости протекания полимеризации в условиях глубоких степеней преобразования. Предложены способы проведения деполимеризации.