Вивчено питому електропровідність розплавлених сульфідно-оксидних сумішей на основі стибніту і встановлено математичну залежність, що кількісно описує її зміну від температури і складу. Останнє є важливим для поповнення довідкових даних про фізико-хімічні властивості речовин, виходячи з котрих можна заздалегідь передбачити їх поведінку в інших системах.

Наведено узагальнені рівняння переносу іонів та молекул розчину електроліту крізь зворотноосмотичну мембрану, а також переносу іонів та молекул для системи "вихідний розчин електроліту - мембрана - фільтрат" для дифузійної та в'язкої моделей. Висвітлено електромагнітні процеси переносу шляхом усереднення мікроскопічних рівнянь Максвелла для вихідного розчину.

Приведены обобщенные уравнения переноса ионов и молекул раствора электролита сквозь возвратноосматическую мембрану, а также переноса ионов и молекул для системы "исходный раствор электролита - мембрана - фильтр" для диффузионной и вязкой моделей. Освещены электромагнитные процессы переноса путём усреднения микроскопических уравнений Максвелла для исходного раствора.

На підставі квантово-хімічного вивчення взаємодії структурних часток вольфраматовмісного розплаву обгрунтовано кислотно-основний механізм формування електрохімічно активних часток (ЕАЧ). Проведено теоретичне дослідження реакційної здатності ЕАЧ у реакціях переносу заряду з урахуванням кислотно-основних властивостей середовища, електричного поля та поверхні електрода. Здійснено квантовохімічне оцінювання альтернативи стадійності перебігу багатоелектронних процесів електровідновлення ЕАЧ. Узагальнено результати досліджень з високотемпературної електрохімії тугоплавких металів в іонних розплавах.

На основе квантово-химического изучения взаимодействия структурных частиц расплава, содержащего вольфраматы, обоснован кислотно-основной механизм формирования электрохимически активных частиц (ЭАЧ). Проведено теоретическое исследование реакционной способности ЭАЧ в реакциях переноса заряда с учетом кислотно-основных свойств среды, электрического поля и поверхности электрода. Осуществлено квантовохимическое оценивание альтернативы стадийности протекания многоэлектронных процессов электровосстановления ЭАЧ. Обобщены результаты исследований по высокотемпературной электрохимии тугоплавких металлов в ионных расплавах.

Наведено результати неемпіричного вивчення окисно-відновних процесів на міжфазовій межі алмаз - розплави з вмістом карбонатів і боратів, що дозволили обгрунтувати механізм зміни поверхневої провідності алмазу в іонних розплавах.

Розраховано значення іонних складових граничної молярної електропровідності за температури 295,15 К трьома методами: за числами переносу, законом Стокса та методом половинного ділення молярної електропровідності електролітів, утворених великими органічними іонами. На підставі одержаних даних зроблено висновок про достатню збіжність величин іонних складових, розрахованих за кожним з методів.

Визначено температуру плавлення, густину, електропровідність та обчислено молярний об'єм і молярну електропровідність розплавів трифторацетатів і тіоціанатів лужних металів та їх комплексних сполук з краун-ефірами. Показано, що електропровідність розплавів тіоціанатних комплексів є вищою, ніж трифторацетатних аналогів, а також одержано більш високі значення електропровідності для розплавів комплексів сендвічевого типу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г572

Рубрики:

Електропровідність розчинів

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г572.5

Рубрики:

Електропровідність розплавів

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г572.73

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г562.35 + Г572.4

Рубрики:

Розчини в органічних розчинниках

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изложены результаты исследований, проведенных в последние годы в области электрохимии фторидных комплексов тугоплавких металлов (Ti, Nb, Ta, W) в низкотемпературных расплавах и химии высокотемпературных электролитов - фторидов щелочно-земельных, редкоземельных металлов и гексафторидов элементов IV группы. Обсуждены вопросы низкотемпературного электрохимического полирования тугоплавких металлов и использования фторидов с суперионной проводимостью для электрохимических устройств.

Показано, что неорганические композиционные макропористые мембраны, модифицированные нанослоями ионита - гидратированного диоксида циркония, продемонстрировали электрохимическую активность в растворах с высоким содержанием 1,1-зарядного электролита HCl, проявляющуюся в изменении потенциометрических чисел переноса противо- и ко-ионов по сравнению со свободным раствором. Предложен механизм транспорта ионов через композиционные мембраны, учитывающий перенос заряда не только через внутрипоровой раствор, но и через фазу нанослоя ионита.

Методом импедансной спектроскопии исследованы системы, включающие силохромные адсорбенты и растворы 1,1-зарядных электролитов, рассчитаны вклады твердой фазы в суммарную электропроводность. Установлено, что в разбавленном растворе НСl существует зависимость электропроводности от концентрации и типа функциональных групп. Предложен ряд параметров для количественной оценки содержания аминогрупп на поверхности адсорбентов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г572.5

Рубрики:

Електропровідність розплавів

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрена эволюция представлений об электропроводности и кислотно-основных свойствах жидкой воды на основании данных о ее кластерном строении. Обсуждены механизмы проводимости в присутствии различных ионов и влияние физических полей на электропроводность и рН-статус воды.

Вивчено властивості сольватних та сіль-сольватних систем сіль літію-глімовий розчинник як електролітів хімічних джерел струму (ХДС). Визначено такі властивості сольватів, як плавкість, густина, в'язкість, електропровідність, інтервал електрохімічної стабільності. Вивчена електрохімічна поведінка різних за структурою катодних матеріалів у середовищі сіль-сольватних електролітів. Показано вплив сольватного стану електроактивного іону на роботу катодного матеріалу ХДС. Отримані вольтамперні рівняння, що враховують міжіонну взаємодію та властивості інтеркальованих іонів в різних дифузійних режимах.

Методом неемпіричних розрахунків досліджено й обгрунтовано механізм формування та процеси переносу заряду в реакціях відновлення електрохімічно активних часток (ЕАЧ) у розплавах вольфраматів лужних та лужноземельних металів з урахуванням кислотно-основних властивостей середовища, електричного поля та поверхні електрода. Доведено визначальний вплив кислотних властивостей розплаву не лише на механізм формування, а й на реакційну здатність ЕАЧ, який посилюється під впливом поверхні електрода залежно від напруженості електричного поля. Проведено моделювання реакцій відновлення ЕАЧ та досліджено альтернативну стадійність процесів переносу заряду. Виявлено пріоритет одночасного переносу заряду на ЕАЧ у порівнянні з послідовним, що обумовлено ефектом зовнішньосферної катіонізації аніона.

Подано описання пристрою, розробленого для визначення активності заряджених частинок у розчинах та різниць потенціалів у різних точках експериментальної камери за удосконаленою електронною схемою.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г572.2 + Г583.2

Рубрики:

Рухомість та швидкість руху іонів. Числа переносу

Адсорбція

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Комплекс експериментальних і теоретичних досліджень електрофізичних властивостей твердих розчинів солей діазонію (тетрафлуороборати парадіетиламінофенілдіазонію (ДЕАФД) та параметоксифенілдіазонію (МФД)) у полімерних матрицях (полівініловий спирт, полівінілпіролідон, полівінілетилаль і полівінілацетат) дозволив показати, що під час збудження солі діазонію (СД) у матриці генерується фотострум, зумовлений дірками. Знайдено середні величини рухливостей дірок у матриці залежно від концентрації СД. Розрахована енергетична будова СД і полімерних матриць, яка пояснює відмінність в процесах генерації носіїв струму за участю ДЕАФД і МФД. Показано, що, крім діркової провідності, в полімерних шарах присутня іонна провідність.