Вивчено процес твердофазного термічного та каталітичного гідросилілювання N-вініл-2-піролідону (ВП) на поверхні гідридкремнеземів. Установлено, що побічним процесом під час термічного гідросилілювання ВП є його термічна полімеризація, а у разі каталітичного гідросилілювання ВП на поверхні гідридкремнеземів превалюють побічні процеси - взаємодія кремнійгідридних груп з водою й ізопропіловим спиртом та утворення металічної платини.

Методами диференційно-термічного аналізу, ІЧ-спектроскопії і квазірівноважної термогравіметрії досліджувався стан води в гідратах сульфату кальцію та особливості її видалення. Встановлено, що у двоводному гіпсі є два типи зв'язаної води: координаційний та кристалізаційний. Дегідратація напівводного гіпсу носить цеолітний характер.

Узагальнено відомі та викладено нові результати, які стосуються механізмів каталізу обриву ланцюгів окиснення органічних сполук кластерами металів.

Напівемпіричними методами квантово-хімічних розрахунків доведено можливість утворення біарильованих похідних тетраметилендіакрилату та діалілоксиду. Встановлено, що напрямок реакції через проміжну стадію утворення аралкільного бірадикала є енергетично не вигідним у порівнянні з послідовним введенням тіоціанатної групи за двома подвійними зв'язками ненасиченого субстрату.

Встановлено, що швидкість окиснення лінійно зростає зі збільшенням концентрації кротонового альдегіду до 5 моль/л. Збільшення парціального тиску кисню до 0,1 МПа прискорює процес окиснення і кінетичний порядок за киснем, близький до 0,6. Встановлено температурну залежність процесу окиснення кротонового альдегіду і накопичення цільових продуктів. Проаналізовано вплив умов проведення процесу на селективність накопичення кротонової і перкротонової кислот.

Досліджено механізм реакції гідрогенолізу хлорбензолу на нікель-хромовому каталізаторі. Припускається, що процес здійснюється на поверхні каталізатора за рахунок дисоціативно адсорбованих хлорбензолу та водню.

Суттєвим обмеженням імпульсного методу крекінгу кумолу є те, що він, не дозволяючи зводити матеріальний баланс досліду, не може служити надійною базою для однозначного ув'язування деяких особливостей експериментальних результатів із природою каталізатора. Зокрема значний розкид результатів є притаманним методові в теперішньому його виконанні. Запропоновано доповнити його стадією контрольованого окиснювального видалення вуглистих відкладень з поверхні каталізатора, що дозволить суттєво підвищити інформативність експерименту завдяки можливості зведення матеріального балансу та кількісної оцінки розподілу продуктів ущільнення.

З використанням напівемпіричних квантово-хімічних розрахунків досліджено молекулярну будову та спрямованість електрофільного заміщення у фталевому і 4-диметиламінофталевому ангідридах. Положення 4 у фталевому ангідриді є найпереважнішим для електрофільної атаки. Введення диметиламіногрупи в положення 4 фталевого ангідриду веде до посилення здатності молекули до електрофільного заміщення та підвищення позиційної селективності реакції, яка повинна відбуватися переважно в положенні 5.

У проточній системі з імпульсною подачею реакційної суміші вивчено каталітичні властивості Sb-Mo-O-системи з різним відношенням Sb : Mo, промотованої оксидами телуру та ванадію, в реакції окиснювального амонолізу ізобутилену в метакрилонітрил.

Вивчено вплив тривалості контакту та температури на вихід дивінілу в реакції окислювального дегідрування бутенів у присутності Sb-Mo-O каталізатора, промотованого різними оксидами. Кращим виявився каталізатор з добавками телуру та ванадію, на якому досягається висока селективність за дивінілом при його задовільному виході.

Досліджено вплив сульфату магнію на каталітичні властивості Fe-Te-Mo-O каталізатора окиснювального амонолізу ізобутилену в метакрилонітрил. Встановлено оптимальну концентрацію промотора в каталізаторі, де за оптимальних умов процесу вихід метакрилонітрилу становить 80 %.

Виявлено коливальний перебіг газофазних реакцій алкілування ізобутану бутенами та крекінгу кумолу на цеолітних каталізаторах. Запропоновано трактування природи коливань через явище конкурентної коливальної адсорбції. Кокс, що утворюється, розглянуто як один із конкуруючих компонентів в обох реакціях.

Досліджено реакційну здатність пероксидного радикала в реакціях продовження ланцюга при окисненні октену-1 молекулярним киснем. Визначено константи швидкості та енергії активації реакцій продовженняя ланцюга за участю С - Н і С = С зв'язків.

Розглянуто здійснення реакції О,О-диметилдитіофосфорної кислоти з аліфатичними альдегідами і кетонами аліфатичного та ароматичного рядів. Показано, що диметилдитіофосфорна кислота має алкідуючі властивості, подібно до диметилсульфату.

Одержано нові 2,6-диметил-4-[2-(3-метилбензотіазоліліден)метил]-1-піридинієві гомодимерні та гомотримірні монометинові ціанінові барвники.

В сборнике помещены статьи, посвященные некоторым актуальным вопросам современной физико-органической химии и углехимии. Исследованы процессы полимеризации и сополимеризации полифункциональных полимеров, протекающие в массе и в растворе. Рассмотрено влияние амидов на их активность при отверждении эпоксиангидридных композиций. Представлены новые подходы к изучению механизма межфазного катализа, в частности, к проблеме стереоселективности. Проведен количественный анализ влияния структуры флуореновых акцепторов, содержащих донорные фрагменты, на внутримолекулярный перенос заряда. Изучена реакционная способность молекул пероксирадикалов этиларенов в реакциях жидкофазного окисления. Методами квантовой химии получены кинетические и активационные параметры молекул углеводородов в реакциях гомолитического отрыва атома водорода пероксильными радикалами и рассмотрен механизм их рекомбинации. На основе установленных закономерностей влияния состава среды и строения субстрата на растворимость инертных неэлектролитов в системе вода-серная кислота во всей области ее состава проанализированы данные по растворимости в этой системе соединений, специфически взаимодействующих со средой. Представлены данные по углеродным адсорбентам из антрацитов, а также результаты исследования процесса нитрования природного угля. Проведены результаты работ по синтезу ряда производных конденсированных пиридиновых оснований, бензотиофена и бензофурана.

Вивчено твердофазні перетворення в різнолігандних комплексах хрому(III) з циклічними тетраамінами. Встановлено, що тетраамінні комплекси хрому(III) з 14-членними тетраазамакроциклічними лігандами термічно відносно стійкі та не зазнають ізомеризації в твердому стані. Знайдено, що твердофазні реакції заміщення аміаку в гексаамінних комплексах з зовнішньосферними іодид- і гідридоборат-аніонами можуть супроводжуватись процесами дегідрування.

Досліджено закономірності хемілюмінесценції при окисненні циклооктену мелекулярним киснем.

Досліджено кінетику дегазації beta -> alpha-гідридного перетворення, ініційованого у незміцненому beta-гідриді паладію у термодинамічно відкритій системі Pd - H. У процесі beta -> alpha-перетворення локальні внутрішні водневі напруги, викликані цим перетворенням, можуть викликати гальмування як дегазації, так і самого beta -> alpha-перетворення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г221.71

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ