Розглянуто процеси самоорганізації для двоструктурної моделі води. Проведено розрахунки з перших принципів у наближенні випадкової фази. Температурна залежність теплоємності та інші властивості моделі узгоджуються з експериментом задовільно, але краще, ніж для інших відомих моделей води.

З використанням термогравіметричного методу, вивчено умови синтезу тетраборату літію (ТБЛ) з вихідних речовин і запропоновано метод покрокового синтезу. Встановлено, що залежно від термічної передісторії можна отримати зразки ТБЛ у вигляді склоподібної, кристалічної та суміші кристалічної та склоподібної фаз. Застосовано рентгенофазовий аналіз і термогравіметричні методи, для вивчення впливу відхилень від стехіометрії ТБЛ на фазовий склад.

Методами диференціально-термічного та мікроструктурного аналізів вивчено розріз CdSb - As в межах 0 - 20 (мол.) миш'яку. Встановлено, що даний перетин у системі Cd - Sb - As відноситься до квазібінарного типу. Евтектична точка знаходиться в межах 8 (мол.) миш'яку, при температурі 711 К. Розчинність миш'яку в антимоніді кадмію досягає 0,4 (мол.). Монокристали антимоніду кадмію, леговані миш'яком, володіють анізотропією електрофізичних властивостей.

Наведено результати дослідження процесу видалення йоду з водних розчинів азотної кислоти та оксидів азоту шляхом переведення його в нерозчинні сполуки з подальшою фільтрацією. Вивчено вплив різних параметрів на ступінь видалення йоду. Показано, що швидкість видалення підвищується з ростом вихідного співвідношення нітрату кальцію та калію до йоду та концентрації азотної кислоти. Одержані результати можуть бути використані під час розробки технології переробки некондиційних йодвмісних розчинів азотної кислоти та оксидів азоту.

З використанням методу планування екстремальних експериментів вивчено вплив концентрації іонів цинку та кадмію на ефективність процесу їх флотаційного виділення із водних розчинів за допомогою олеату калія. Встановлено область концентрацій розчинів, флотаційна обробка яких супроводжується максимальним виділенням із них іонів, які досліджуються. Оптимальні умови виділення іонів цинку та кадмію методом флотації пояснені з позицій теорії ДЛФО.

Розраховано обумовлені зв'язками метал - метал і метал - вуглець в монокарбідах Ti, Zr, V, Nb в області гомогенності значення питомої теплоємності, КТР, об'ємного модуля пружності, коефіцієнта Грюнайзена, а також показники потенціалу типу Букінгема і критичні характеристики тиску і об'єму PV-діаграм. Показники потенціалу вказують на те, що структурні вакансії змінюють внесок складових хімічного зв'язку у взаємодіях метал метал і метал вуглець у монокарбідах Ti, Zr, V, Nb та в цілому у цих сполуках.

Вивчено оптичні властивості полікристалічних ортотанталатів лантанідів, із спектральних характеристик дифузного відбиття порошків оцінено короткохвильову межу областей прозорості, що становить 0,25 - 0,28 мкм. Величина гіпсохромного зсуву короткохвильової межі ортотанталітів лантанідів лежить в межах 0,3 - 0,6 еВ. Спостережено задовільну кореляцію зазначеного параметра з фактором термічної стабільності ортотанталатів лантанідів.

Досліджено вплив витрат водню та кисню повітря, а також ступеня турбулентності газового потоку на фізико-хімічні характеристики високодисперсного пірогенного кремнезему. Встановлено, що варіювання цих параметрів дозволяє регулювати пористу структуру та гідрофільність поверхні кремнезему.

Розглянуто залежність густини сумішей кислот від складу і температури. Показано, що густина розчинів знижується з ростом температури та вмісту води в системі. На основі експериментальних даних побудовано діаграми ізоденс та одержано математичну залежність.

Розглянуто питання переробки некондиційних йодвмісних розчинів концентрованої азотної кислоти та оксидів азоту методом ректифікації. Показано, що ефективність колонки залежить від лінійної швидкості пари, густини зрощення та концентрації азотної кислоти. Знайдено залежність кількості теоретичних тарілок від густини зрощення при постійній лінійній швидкості пари та визначені оптимальні параметри процесу ректифікації.

Показано, що аніонні комплекси нікелю з нітрозонафтолами вилучаються із лужних розчинів малополярними розчинниками у вигляді іонних асоціатів з основним барвником. Встановлено склад, основні спектрофотометричні характеристики екстрагованих сполук та оптимальні умови їх утворення. Розроблено методику визначення малих кількостей Ni (II).

Вивчено вплив добавок донорно-активних розчинників на екстракцію іонних асоціатів срібла (I) з тіоціанатом та основним поліметиновим барвником астрафлоксином FF. Встановлено склад іонних асоціатів та їх основні спектрофотометричні характеристики. Розроблено методику екстракційно-фотометричного визначення малих кількостей срібла.

Запропоновано метод зіставлення теоретично розрахованих та експериментально визначених ентальпій взаємодії гідроксильних груп поверхні кремнезему з об'ємними молекулами-модифікаторами.

Оцінка енергії проміжних сполук у реакції 1,3-діоксанів з ациклічними похідними борних кислот методом АМ1 показала, що реакційна здатність вихідних гетероциклів, які перетворюються на відповідні 1,3,2-діоксаборинами, визначається відносною стабільністю біполярної структури на стадії, що передує утворенню ендоциклічного зв'язку В - О.

Взаємодією хірального (R)-(-)-1-феніл-1,2-етандіолу з морфолінотрифторсульфураном одержано суміш відповідних діастереомерних фторидів. Уперше показано застосування силільного захисту в реакції фторування.

Досліджено режими електрохімічного формування пор у структурах макропористого кремнію за умов лінійнійної зміни прикладеної напруги. У межах дифузійно-дрейфової моделі визначено співвідношення між параметрами електрохімічного процесу (інтенсивність освітлення, густина струму, прикладена напруга). Експериментальні залежності режимів формування макропор відповідають дифузійно-дрейфовій моделі переносу нерівноважних дірок, якщо товщина анода перевищує довжину дифузії дірок і за порівняно великих радіусів макропор.

Монография посвящена развитию количественного физико-химического анализа как важнейшего метода исследования равновесий комплексообразования. Обсуждены теоретические основы, вычислительные аспекты, вопросы планирования и интерпретации результатов эксперимента. Описаны современные методы анализа данных, позволяющие повысить достоверность выводов о составе и устойчивости комплексов в сложных системах, а также средства экспертизы и систематизации результатов количественного физико-химического анализа. Рассмотрены протолитические равновесия и равновесия комплексообразования на поверхности кремнеземов, химически модифицированных органическими основаниями, кислотами и амфолитами.

Методами ЯМ-релаксації, ІЧ-спектроскопії та термогравіметрії досліджено комплексоутворення мангану (II) з етілендіаміндіянтарною кислотою в розчині та твердому стані. Виявлено утворення декількох комплексів у розчині, розраховано діаграми їх розподілу залежно від pH. Показано, що виділений у твердому вигляді протонований комплекс має октаедричну будову.

Вивчено дію поверхнево-активних речовин (ПАР) на люмінесцентні властивості іонів Tb (III) та Eu (III) у комплексах із похідними хінолонкарбонової кислоти. Встановлено, що найбільший вплив на інтенсивність люмінесценції здійснюють аніонні ПАР-натрієві (АПАР) солі алкілсульфатів, які сприяють зростанню часу життя комплексів у 2,5 - 14,6 разів. Показано, що взаємодія комплексів Ln (III) з похідними хінолонкарбонової кислоти за присутності АПАР здійснюється в передміцелярних асоціатах і носить гідрофобний характер.

Рассмотрены история промышленного производства фосфатов и последние достижения в области практического применения фосфатных материалов. Освещены вопросы синтеза, применения, а также свойства таких фосфатов, как гидроксоапатит, фтороапатит, хлороапатит, бромоапатит, оксиапатит, карбонатсодержащий апатит, апатиты кадмия, ортофосфаты кальция (аморфный фосфат кальция, трикальций фосфат, октакальцийфосфат, тетракальцийфосфат), фосфаты магния, алюминия и редкоземельных элементов, двухмерные слоистые фосфаты (фосфат циркония, уранилфосфат, ванадилфосфат), фосфаты с трехмерной пространственной структурой, а также порошковые и конденсированные фосфаты. Описано производство фосфатных стекол и стеклокерамики.