На основании установленной закономерности изменений потенциалов ионизации изоэлектронных атомов (ионов) в зависимости от заряда ядра рассмотрена последовательность формирования электронных структур атомов естественного ряда химических элементов и дана генетическая интерпретация их положения в периодической системе.

Індекс рубрикатора НБУВ: В383.33 + Г112.2

Рубрики:

Бета-розпад і електронний захват. Бета-випромінювання

Електронна теорія в хімії

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: электронное строение, рентгеновские спектры, рентгеноэлектронные спектры, расчеты LAPW
Індекс рубрикатора НБУВ: Г112.2 + Г116.31

Рубрики:

Електронна теорія в хімії

Оксиди (окиси)

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основи електричної будови атома, надано просте та доступне уявлення про математичну структуру хвильового рівняння й операторний характер квантово-хімічних змінних, що дозволило привести більш послідовний аналіз квантових чисел електрона в атомі. Подано сучасні уявлення про походження атомів хімічних елементів - походження й еволюцію Всесвіту (Великий Вибух), необхідні відомості з теорії елементарних частинок і фундаментальних взаємодій, механізми нуклеосинтезу у надрах зірок. Висвітлено основи вчення про хімічний зв'язок. Наведено класичний підхід, за якого не застосовуються квантово-механічні підходи до опису атомних або молекулярних орбіталей. На інтуїтивно ясному рівні, з використанням структури Льюіса, розглянуто різні особливості утворення йонного та ковалентного зв'язку в багатьох молекулах, явища резонансу й делокалізованого зв'язку. На основі методу відштовхування електронних пар Гіллеспі простежено різні аспекти геометрії молекул, полярність зв'язку та полярність молекул, і розглянуто ті суттєві уточнення та доповнення, що дають підходи квантової механіки: методи валентних зв'язків і молекулярних орбіталей.

Дан анализ развития электронных представлений в химии, начиная с теории "электронных пар" Льюиса. Поскольку понятие спина играет центральную роль в обосновании этой теории, рассмотрен ряд следствий, обусловленных ролью спина в органической химии и биохимии. Спин является фундаментальным свойством электрона, таким же неотъемлемым, как масса и заряд. Два последних свойства аддитивны для системы электронов, но ее спин подчиняется принципу Паули, связанному с требованием перестановочной симметрии полной волновой функции. Исключая из круга химических задач рассмотрение ядерных сил, можно констатировать, что законы сохранения массы и энергии, законы электролиза Фарадея и закон Авогадро основаны на аддитивности выше указанных свойств систем электронов и ядер. Закон же сохранения спина для химических реакций (закон Вигнера-Витмера) носит ограниченный характер, поскольку принцип Паули охватывает как спиновую, так и пространственную части полной волновой функции. Здесь скрывается целый ряд новых химических парадигм, которые, несомненно, будут открыты по мере развития численных методов расчета квантовой механики. Можно предположить, что более детальное внимание к спиновым свойствам окажется важным для биохимии, в частности, для исследования электронных механизмов ферментативных реакций, дыхания и работы мозга. Спин имеет чисто квантовую природу и зависит от связи "пространство - время". Трудность в понимании кинематической природы спина ограничивает его осознанное восприятие химиками-органиками и мешает внедрению новых гипотез для описания химических реакций с нетривиальным учетом спина. Необходимый аппарат и программы квантовой химии уже созданы и только практика расчетов с учетом спин-орбитального взаимодействия помогут в разработке новых идей.