Проанализированы особенности достоверности определения параметров, характеризующих различные яркости (РЯ) источника в гравитационно-линзовой системе Q2237+0305 на основе данных OGLE и GLITP за период с 1999г. по 2000 г. Предложены модели источника с центрально-симметричным РЯ, а также простая модель эллиптического источника.

Індекс рубрикатора НБУВ: В677.1 + В692

Рубрики:

Спіральні, еліптичні, невірні галактики

Моделі Всесвіту

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В677.14

Рубрики:

Квазари

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Данные почти 40-летнего мониторинга, проведенного на 26-метровом радиотелескопе Мичиганского университета на частотах 14,5 ГГц (1974 - 1999 гг.), 8 ГГц (1966 - 1999 гг.) и 4,8 ГГц (1978 - 1999 гг.), использованы для отработки методики исследования спектральных и временных особенностей изменений потока внегалактических радиоисточников 3С273, 3С279 и 3С454.3. Применена методика обработки, позволяющая последовательно выявлять периоды переменности потоков от самых продолжительных до самых коротких. Основными периодами долговременной переменности потоков у источника 3С273 были 7 - 8 и 11 лет, у источника 3С279 - 3 - 6 и 12 лет, у 3С454.3 - 6 и 12 лет. В то же время найдено большое число периодов на всех частотах в интервале от 3 до 0,6 года. Рассмотрены отдельные периоды активности каждого источника, которые одновременно наблюдались на трех частотах. В каждом периоде активности выделялись фазы роста потока, фазы максимума и минимума и промежуточные экстремумы. Показано, что в каждом периоде активности временной сдвиг изменений потока между соседними различными парами частот отличался на различных фазах активности. При этом он менялся для источника 3С273 от 0,1 до 2,5 года, для 3С279 - от 0 до 0,7 года, для 3С454.3 - от 0 до 0,5 года.

Проведены исследования спектральных и временных особенностей изменений потока излучения внегалактического источника 3С345 на частотах 4,8, 8, 14,5, 22,2 и 36,8 ГГц за период с 1965 г. по 2000 г. Долговременные вариации плотности потока объекта содержат составляющие переменности около 10 - 12 лет. Временные задержки изменений плотности потока источника на различных частотах и в различные периоды активности для последовательных пар частот от 36,8 до 14,5 ГГц меняются в пределах от 0 до 2 лет.

У 2007 р. від мікроквазара Cyg Х-3 згідно з даними монітора ASM/RXTE спостережено потужний спалах рентгенівського випромінювання тривалістю приблизно трьох місяців. Максимальна інтенсивність випромінювання в діапазоні енергій 1,5 - 12 кеВ досягла 0,6 Краб. Аналіз кривої блиску в цей період показав антикореляцію між інтенсивністю рентгенівського випромінювання і показником жорсткості. У спектрі потужності джерела виявлено добову і півдобову гармоніки, інтенсивність яких значно поступається орбітальній гармоніці 4,8 год.

Побудовано вибірку з 1561-ї плоских спіральних галактик з каталогу RFGC, стосовно яких існують дані про променеві швидкості та ширини лінії НІ. На її базі визначено величини та похибки параметрів узагальненої залежності Таллі - Фішера у варіанті "лінійний діаметр - ширина лінії НІ" та мультипольних моделей колективного руху галактик. Побудовано об'єднаний масив даних про спіральні галактики з каталогів RFGC і Mark III. З використанням одержаної залежності Таллі - Фішера у варіанті "світність - ширина лінії НІ" оцінено відстані та радіальні пекулярні швидкості галактик двох каталогів. З'ясовано, що положення близьких надлишків густини (атракторів), які знаходяться у межах вибірки, не може бути визначеним з використанням мультипольної моделі колективного руху галактик. Розглянуто 4-атракторну модель розподілу густини на масштабі до 200 Мпк і проаналізовано її відповідність спостереженим даним про великомасштабні рухи галактик. Показано, що дана модель узгоджується з параметрами дипольної складової колективного руху і не узгоджується з параметрами октупольної і квадрупольної складових.

  Скачати повний текст

Визначено вміст кисню в Галактичних НП областях. Встановлено параметри радіального розподілу вмісту кисню у диску Галактики. Показано, що знайдений вміст кисню на сонячній галактичній відстані узгоджується з вмістом кисню у міжзоряному середовищі, який визначений з високою точністю за міжзоряними лініями поглинання в спектрах зір. Відзначено, що даний факт підтверджує правильність використання двозонної моделі НП областей. Проведено дослідження вмісту неону та кисню в НП областях семи спіральних галактик за допомогою P-методу. Визначено параметри радіального розподілу вмісту неону та кисню в дисках даних галактик. На підставі порівняльного дослідження розподілів вмісту неону та кисню в кожній галактиці показано, що нахили розподілів узгоджуються. Встановлено, що відношення вмісту неону та кисню є постійним у межах похибок. Визначено радіальні розподіли вмісту кисню у дисках восьми спіральних галактик. Виконано дослідження глобальної азимутальної асиметрії в розподілі вмісту кисню в дисках досліджуваних галактик. Виявлено, що розподіл вмісту кисню у дисках восьми спіральних галактик є азимутально симетричним, принаймні у першому наближенні.

Здійснено дослідження таких структурних елементів астрофізичних об'єктів, як джети та тори. Розглянуто питання розподілу інтенсивності випромінювання вузлів джетів позагалактичних джерел у радіо- та рентгенівському діапазонах. В межах дифузійної моделі розраховано функцію розподілу електронів для джерела інжекції, що рухається, а також теоретичні розподіли інтенсивності випромінювання для вузлів типових радіоджерел. З'ясовано, що неоднорідне магнітне поле може призводити до відмінностей розподілу інтенсивності у вузлах в радіо- та рентгенівському діапазонах. Показано, що дослідження в міліметровому (субміліметровому) діапазоні дозволяють визначити максимальну енергію частинок по високочастотному завалу радіоспектра. Доведено, що у випадку тороїдального вихора виродженого нейтронного газу виникає область стійкості, яка залежить від циркуляції. Запропоновано дипольно-тороїдальну модель затіняючих торів активних ядер галактик, яка може з'ясувати кореляцію, що спостерігається між оптичними спалахами та появою компонент джетів.

Індекс рубрикатора НБУВ: В677.1 я26

Рубрики:

Спіральні, еліптичні, невірні галактики

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В677.1

Рубрики:

Спіральні, еліптичні, невірні галактики

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Формализм функций памяти используется для исследования динамических и спектральных особенностей дискретных временных сигналов рентгеновской активности микроквазара ХТЕ J1550-564 (в том числе количественное сопоставление времен затухания корреляций и статистической памяти). Регистрация динамики рентгеновского излучения осуществлялась орбитальной обсерваторией "Rossi X-Ray Timi ng Ex plorer". На основе анализа временных и событийных корреляций обнаружен различимый характер релаксационных процессов и эффектов памяти в экви- и неэквидистантной динамике излучения ХТЕ J1550-564 в рентгеновском диапазоне. Описанный метод может использоваться для описания широкого круга астрофизических явлений и процессов, связанных с событийным представлением.

Проанализированы изменения плотности потока внегалактического радиоисточника 3С 273 по результатам уникального по длительности мониторинга (1974 - 2011 гг.), выполненного Мичиганской радиоастрономической обсерваторией. Применение взаимодополняющих методов вейвлет-анализа и анализа сингулярного спектра позволили выявить свойства переменности, не отмеченные ранее. Выявлены долговременные компоненты переменности плотности потока 3С 273 в интервале периодов 7,2...8,3 г. и кратковременные компоненты в интервале периодов 2...3,9 г. Данные временных изменений вейвлет-спектра на частоте 14,5 ГГц сравнивались с пространственными изменениями в джете 3С 273 (по данным РСДБ-наблюдений программы MOJAVE на частоте 15,4 ГГц).

Індекс рубрикатора НБУВ: В665 + В677.1

Рубрики:

Дифузна матерія. Міжзоряне середовище

Спіральні, еліптичні, невірні галактики

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В677.14

Рубрики:

Квазари

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено ефект гравітаційного лінзування на основі оптичних спостережень гравітаційно лінзованої системи (ГЛС) SBS 1520+530. Викладено основи теорії гравітаційного лінзування, наведено приклади прояву гравітаційного лінзування у Всесвіті, а також приведено астрофізичні та космологічні застосування гравітаційного лінзування. Наведено алгоритми й методи фотометрії гравітаційно лінзованих квазарів та аналізу одержаних кривих блиску з метою визначення часу запізнювання. Проведено фотометрію ПЗЗ зображень ГЛС SBS 1520+530 у фільтрах VRI, що були одержані на 1.5м телескопі АЗТ-22 м. Майданак (Узбекистан) у 1999 - 2009 рр. На основі кривих блиску визначено залежність показника кольору (V-I) від блиску у фільтрі R, а також одержано значення нахилу регресії залежності показників кольору (V-I) від (V-R). Показано наявність ефекту мікролінзування у системі SBS 1520+530, проведено його кількісну оцінку. Визначено час затримки сигналу між зображеннями компонентів A і B з урахуванням ефекту мікролінзування. Побудовано модель гравітаційно лінзованої системи SBS 1520+530, одержано оцінку значення сталої Хаббла на основі нового значення часу запізнювання. Проведено числове статистичне моделювання процесу мікролінзування в системі SBS 1520+530 за допомогою технології GPU обчислень (CUDA). Одержано оцінки найбільш імовірного розміру випромінюючої області квазара, а також маси мікролінз лінзуючої галактики.