Криву блиску Нової, побудовану у шкалах "логарифм радіуса оболонки - амплітуда спалаху", запропоновано вважати головною ознакою для класифікації класичних Нових. Детально обговорено складові цієї ознаки: амплітуда спалаху, коефіцієнти нахилу лінійних ділянок кривої блиску та їх протяжність. Розглянуто деякі загальні методичні питання.

Детальный фотометрический мониторинг катаклизмической переменной J080434.20+510349.2 был начат в Крымской астрофизической обсерватории (Украина) и обсерватории Апачи Поинт (США) до вспышки 2006 г. и продолжался во время вспышки и в течение 2-х лет после нее. Установлена уникальность первичного и вторичного компонентов двойной системы. Изучены недавно открытые пульсации белого карлика на протяжении 5 месяцев через 2 года после вспышки 2006 г. и показано, что наиболее устойчивые пульсации соответствовали периоду 12,6 мин или его удвоенной величине. На основании всех доступных наблюдений уточнены величины орбитального периода и периода сверхгорбов (0.0590048(3) и 0.059729(4) сут соответственно). Оценка массы вторичного компонента составляет 0,037 - 0,087 массы Солнца. Это подтверждает предварительное предположение, что вторичный компонент системы с большой вероятностью является коричневым карликом.

Зазначено, що вивчення властивостей ядер за умов з екстремальною температурою та густиною було предметом багатьох досліджень останніх десятиліть завдяки важливості вивчення процесів у наднових нейтронних зірках та ядрах. Для одержання цих властивостей часто використовують зіткнення важких іонів. Надано обмежений огляд статусу теоретичних та експериментальних досліджень щодо визначення температури та густини нагрітого фрагментуючого ядра виходячи з відношень виходів емітованих фрагментів.

Розроблено числові та наближено-апалітичні методи розрахунків спектрів і побудови зображень залишків наднових зір (ЗН) з урахуванням втрат енергії часток (як електронів, так і протонів) після виходу з області прискорення. Показано, що морфологія ЗН залежить від властивостей процесу прискорення й орієнтації магнітного поля. Аналізуючи зображення, одержані внаслідок випромінювання електронів, вдалося розробити тести для накладання обмежень на властивості популяції релятивістських електронів і магнітного поля. Аналогічний підхід для протонів показав, зокрема, що досягнути дволімбової структури розподілу поверхневої яскравості ЗН можна лише у випадку, коли максимальна енергія протонів або ефективність їх інжекції не є ізотропною. Показано, що радіальпі профілі поверхневої яскравості ЗН в гама-діапазоні внаслідок протонного випромінювання можуть бути використані для оцінювання концентрації молекулярних хмар, що взаємодіють з ЗН. Розроблені методи використано для накладання обмежень на властивості ЗН 1006 та прискорених космічних променів у ньому. Показано, що середнє значення напруженості магнітного поля в ЗН - 32 мкГс, а напруженість поля в області яскравих лімбів складає 95 мкГс.

Одержано нові фотометричні дані спостережень обраних зір типу SU UMa (V1006 Cyg, NY Ser, ASASSN-18fk, Gaial8aak, OV Dra, ASASSN-14ca, ASASSN-15sc) на різних стадіях спалахової активності. Вперше зроблено оцінку інтервалу між надспалахами та визначено параметр спалахової активності - частоти спалахів у V1006 Cyg, що дало змогу ідентифікувати цей об'єкт як неактивну карликову нову. Зареєстровано явище, що рідко трапляється серед зір типу SU UMa - тривалі "нормальні" спалахи. Виявлено коливання блиску з орбітальним періодом під час "нормальних" спалахів. Одержано характеристики квазіперіодичних коливань блиску у неактивному (спокійному) стані. Для карликової нової типу SU UMa NY Ser показано, що система, яка має критичне відношення мас і знаходиться на межі припливної нестабільності, за певних обставин може демонструвати поведінку типу систем Z Cam. Одержано вагомі докази того, що надспалах може розвиватися безпосередньо з проміжного стану яскравості. Вперше карликову нову ASASSN-18fk класифіковано як карликову нову типу WZ Sge з багатьма збільшеннями блиску, яка може бути проміжним поляром, що спалахує. Знайдено період надгорбів для об'єкта Gaial8aak та прокласифіковано об'єкт як карликову нову типу SU UMa.