Індекс рубрикатора НБУВ: В655.27

Рубрики:

Періодичні комети

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В655.27

Рубрики:

Періодичні комети

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В655.27

Рубрики:

Періодичні комети

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено орбітальну еволюцію комети 95Р/Хірон та інших об'єктів групи Кентаврів методами числового інтегрування систем диференціальних рівнянь руху. Для Хірона побудовано криву блиску, а також розглянуто фізичні особливості цього першого з відомих Кентаврів із кометною активністю. Динамічну еволюцію 33-х Кентаврів, комет 95/Р Хірон (2060), 39Р/Отерма та 29Р/Швассмана-Вахмана 1 було промодельовано засобами чиселового інтегрування орбіт. Інтегрування було проведено на проміжки часу в 1 мільйон років у минуле та майбутнє від сучасної епохи, з використанням неявних одношагових алгоритмів Еверхарта. Досліджено характер змін орбітальних елементів та особливості близьких зближень з планетами-гігантами. Показано, що орбітальна еволюція Кентаврів дуже хаотична, і характеризується відносно частими тісними зближеннями з планетами-гігантами. У деяких випадках серед Кентаврів трапляються процеси, у яких частинки передаються з-під гравітаційного впливу однієї планети до іншої. Деякі Кентаври перебувають у чисельних різних резонансах, тоді як інші зовсім уникають резонансів. Випадки викиду з сонячної системи, так само як і перехід на орбіти з меншими, а також не рідкісні. Числове інтегрування орбітальної еволюції 2060 Хірона показує, що цей об'єкт може розглядатися як типовий представник Кентаврів.

Предпринята попытка установить пространственное расположение главного источника ядер короткопериодических комет. На основании численных расчетов эволюции орбит комет семейства Юпитера, среднепериодических комет и тел группы Кентавров показано, что эволюция орбит малых тел Солнечной системы происходит преимущественно в направлении увеличения больших полуосей. Это относится к телам, которые могут испытывать сближения с планетами и эволюция орбит которых происходит, в основном, за счет гравитационных возмущений. Сделан вывод, что главный источник ядер комет семейства Юпитера следует искать на расстояниях от Солнца не больше 6 а. е.

Індекс рубрикатора НБУВ: В655.27

Рубрики:

Періодичні комети

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше знайдено, люмінесцентний континуум у навколоядерній області комет 81P/Wild 2, 103P/Hartley 2, С/2007 N3 (Lulin), С/2009 K5 (McNaught) та проведено дослідження його параметрів. Запропоновано механізм утворення континууму та його джерела. Вдосконалено метод визначення рівня люмінесцентного кометного континууму. Доведено існування відмінностей у спектрофотометричних характеристиках пилу та хімічному складі між кометами сімейства Юпітера та довгоперіодичними кометами (ДПК) зі зворотним рухом. Виявлено, що для однакових геліоцентричних відстаней газо-, пилопродуктивність та кількість емісійних ліній у ДПК вища. Створено список емісій за спектрами комет 103Р/Hartley 2, С/2007 N3 (Lulin), С/2009 К5 (McNaught). Для комет 81P/Wild 2, 103Р/Hartley 2, С/2007 N3 (Lulin), С/2009 К5 (McNaught), С/2009 Р1 (Garradd) одержано значення фізичних параметрів нейтральних атмосфер: потоки, кількість молекул, газопродуктивність. Для комети С/2009 К5 це було зроблено вперше. Знайдено спектрофотометричний градієнт і відносну пилопродуктивність (Aƒρ) для всіх досліджуваних комет. Модернізовано фотометричний метод оцінки властивостей пилових атмосфер комет, що дозволило адаптувати його для здійснення порівняльного спектрофотометричного аналізу на основі одержаних спостережень.

Індекс рубрикатора НБУВ: В655.27

Рубрики:

Періодичні комети

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано новий алгоритм моделювання фрагментації пилинок. Підтверджено значну роль фрагментації пилових частинок під час формування пилового хвоста комети С/1995 01 (Наlе-Ворр). Запропоновано новий механізм виникнення квазіперіодичних утворень у пилових хвостах комет, що проявляються у вигляді смуг під час фотометричних спостережень. Показано, що ключову роль у процесі утворення смугових структур відіграє активність локальних джерел пилоутворення, розміщених на ядрі комети, що обертається. Підтверджено ефективність запропонованого механізму шляхом модельних досліджень смугових структур комет C/1910 A1 (Great January Comet), C/1957 PI (Mrkos), C/1962 Cl (Seki-Lines), С/1975 VI (West), C/2006 PI (McNaught), C/2011 L4 (PanSTARRS). Одержано значення осьових періодів обертання вказаних вище комет. У результаті моделювання вперше одержано фізичні та динамічні параметри пилових частинок комет: С/2012 К5 (LINEAR), C/2012 SI (ISON), С/2006 Р1 (McNaught).