Досліджена структура хвостів комети 1996 В2 (Xіякутаке) за фотографіями, одержаними в березні-квітні 1996 р. Під час найбільшого зближення комети із Землею відбулося явище, схоже на відрив хвоста I типу. Повідомляється про інші особливості структури хвостів комети, що свідчать про взаємодію хвоста I типу з сонячним вітром.

Для 24-х моментів спостережень наведено уточнені оцінки фізичних параметрів у плазмовому хвості комети Абе C/1970 N 1. Використано дифузійну модель. Вивчено зв'язок між змінами магнітного поля у плазмовому хвості комети у період 3О вересня - 8 жовтня 1970 р. та сонячними спалахами.

Наведено результати дослідження фізичних умов у плазмовому хвості довгоперіодичної комети С/1982 М1 (Остін) для 15 моментів спостережень. Використано дифузійну модель. Одержано оцінки магнітного поля й інших фізичних параметрів плазмового хвоста комети після проходження перигелію.

Виконано поверхневу фотометрію знімків хвоста комети C/1976 R1 (Веста), одержаних під час максимального розвитку хвоста. Розподіл яскравості в основних потоках плазмового хвоста порівняно з модельними розрахунками, для яких застосовано дифузійну модель плазмового хвоста. Знайдено верхні оцінки для часу існування світних частинок та індукції магнітного поля в хвості комети, а також нижні оцінки коефіцієнтів поздовжньої та поперечної дифузії.

За дифузійною моделлю плазмового хвоста комети розраховано профілі розподілу яскравості, що збігаються з фотометричними перерізами хвоста комети Галлея в грудні 1985 року. Для періоду спостережень знайдено оцінки індукції магнітного поля в хвості комети Галлея, а також оцінки часу існування світних частинок, коефіцієнтів поздовжної та поперечної дифузії іонів. Показано, що ймовірною причиною стрибка індукції магнітного поля комети була зустріч комети з швидкісним потоком сонячного вітру.

Для комет C/2001 Q4 (NEAT) и C/2004 Q2 (Machholz) определены углы отклонения оси плазменного хвоста от направления продолженного радиуса-вектора кометы. Эти величины использованы для расчета скорости радиальной составляющей солнечного ветра в мае 2004 г. и январе - феврале 2005 г. Вычисленные значения скорости сравнены со значениями скорости солнечного ветра в околоземном пространстве, полученными с помощью космических аппаратов. Обсуждены возможные причины их различия.

Спостереження комети Веста було використано для одержання розподілу поверхневої яскравості пилового хвоста. Викладено методики поверхневої фотометрії та врахування редукцій фотометрії. Виконано модельні розрахунки розподілу поверхневої яскравості. Результати розрахунків співставлено з розподілом поверхневої яскравості, одержаним за результатами поверхневої фотометрії. Знайдено основні характеристики сукупності кометних пилових часток у хвості комети Веста. Пилоутворення ядер комети під час активних процесів перевищує звичайне в 10 разів. Кращі результати моделювання одержано для анізотропної моделі викиду пилу. Досліджено, що процес підвищеного виділення пилу тривав близько 8 годин.

  Скачати повний текст

Выполнена фотометрия фотографических изображений кометы С/1987 Р1 Бредфильда с планшетным сканером, оборудованным слайд-модулем. Получены продольные и поперечные фотометрические разрезы плазменного хвоста кометы. С помощью диффузионной модели Шульмана и Назарчук (1968) сделаны оценки индукции магнитного поля и других физических характеристик плазменного хвоста кометы в ноябре 1987 г. Показана возможность использования сканированных изображений комет для получения физических характеристик хвостов комет.

Індекс рубрикатора НБУВ: В655.211-5

Рубрики:

Хвости комет

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для объяснения четких поперечных полос, которые наблюдаются в хвосте кометы С/2006 Р1 (Мак-Нота) вблизи перигелия, построена динамическая модель формирования пылевого хвоста кометы. Предположено, что на поверхности ядра есть три локальные активные области повышенного выделения вещества. Формирование полос обусловлено разным темпом выделения вещества из активных областей в зависимости от того, располагаются они на освещенной или на затененной стороне вращающегося ядра. Получено, что период осевого вращения кометы равен 21 ч.

Індекс рубрикатора НБУВ: В655.211-52

Рубрики:

Хвости комет

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Найдено распределение яркости плазменного хвоста кометы C/2009 R1 (McNaught) по наблюдениям кометы с малым рефлектором (200/1000) 9 - 12 июня 2010 г. Изображения кометы регистрировались с помощью КМОП-матрицы с непродолжительными экспозициями. Рассчитано модельное распределение яркости и найдены параметры диффузионной модели плазменного хвоста кометы. Найдены оценки индукции магнитного поля в хвосте кометы, а также оценки времени жизни светящихся частиц, коэффициентов продольной и поперечной диффузии ионов.

Исследовано явление в плазменном хвосте кометы C/2006M4 (SWAN), похожее на отрыв хвоста, происшедшее 27 октября 2006 г. Описан комплекс явлений в хвосте кометы после вспышки блеска кометы 24.04 октября. Найдены характерные размеры структурных деталей хвоста, развившихся в результате плазменных неустойчивостей. Определены скорости и ускорение "оторванного" фрагмента хвоста, момент начала явления. Вероятной причиной наблюдаемого явления может быть встреча кометы с высокоскоростным потоком солнечного ветра.

У результаті динамічного моделювання процесу формування пилового хвоста комети C/2012 К5 (LINEAR) відтворенорозподи яскравості у її пиловому хвості. Для моделювання використовувалась модель, розроблена П. П. Корсуном на базі статистичного підходу Монте-Карло. Адекватність моделі визначалась ступенем збігу спостережених і модельних наборів ізофот. Одержано оцінки фізичних параметрів пилинок, які сформували піпову складову атмосфери комети: діапазон радіусів (0,7 - 100 мкм), показник степеня закону розподілу по радіусах (-2,4), діапазон швидкостей (6 - 135 м/с), максимальний вік пилових частинок (88 діб).

Представлено результати динамічного моделювання процессу формування пилового хвоста комети C/2011 L4 (PANSTARRS). Для модельної побудови пилового хвоста були простежені траєкторії 100 млн пилових частинок, розміри, напрями та моменти вильоту і початкові швидкості для яких були задані за допомогою алгоритму Монте-Карло. Одержаний тривимірний модельний хвіст було спроектовано на небесну сферу для порівняння з даними спостережень. Було відтворено розподіл яскравості та синхронні смуги у пиловому хвості комети. Поясненням формування смуг може бути різний темп виділення речовини з активної області залежно від того, розташована вона на освітленій чи на затіненій стороні ядра комети, що обертається. Згідно з нашими модельними дослідженнями спостережений хвіст міг бути сформований пиловими частинками розмірами 0,22 - 82 мкм, швидкості вильоту яких становили від 460 до 12 м/с, а показник степеня закону їхнього розподілу по розмірах дорівнює - 3,1. Наші модельні експерименти показали, що період осьового обертання комети становить 17,2 год.

Запропоновано новий алгоритм моделювання фрагментації пилинок. Підтверджено значну роль фрагментації пилових частинок під час формування пилового хвоста комети С/1995 01 (Наlе-Ворр). Запропоновано новий механізм виникнення квазіперіодичних утворень у пилових хвостах комет, що проявляються у вигляді смуг під час фотометричних спостережень. Показано, що ключову роль у процесі утворення смугових структур відіграє активність локальних джерел пилоутворення, розміщених на ядрі комети, що обертається. Підтверджено ефективність запропонованого механізму шляхом модельних досліджень смугових структур комет C/1910 A1 (Great January Comet), C/1957 PI (Mrkos), C/1962 Cl (Seki-Lines), С/1975 VI (West), C/2006 PI (McNaught), C/2011 L4 (PanSTARRS). Одержано значення осьових періодів обертання вказаних вище комет. У результаті моделювання вперше одержано фізичні та динамічні параметри пилових частинок комет: С/2012 К5 (LINEAR), C/2012 SI (ISON), С/2006 Р1 (McNaught).