Наведено основні характеристики планетних атмосфер та дифузно відбитого випромінювання. Розглянуто питання взаємодії світла з речовиною, методи визначення оптичних характеристик дифузно відбитого випромінювання та фізичних характеристик планетних атмосфер. Проаналізовано зміну стану відбитого та заломленого випромінювання. Описано теорію молекулярних спектрів, моделі смуг поглинання, вертикальну структуру та моделі фізичних характеристик планетних атмосфер. Висвітлено оптичні властивості Марса в періоди високої прозорості атмосфери, газову та аерозольну складові атмосфер Марса, Сатурна, Урана, Нептуна.

Приведены основные характеристики планетных атмосфер и дуффузно отраженного излучения. Рассмотрены вопросы взаимодействия света с веществом, методы определения оптических характеристик диффузно отраженного излучения и физических характеристик планетных атмосфер. Проанализировано изменение отраженного заломленного излучения. Описаны теория молекулярных спектров, модели полос поглощения, вертикальная структура и модели физических характеристик планетных атмосфер. Освещены оптические свойства Марса в периоды высокой прозрачности атмосферы, газовая и аэрозольная составные атмосфер Марса, Сатурна, Урана, Нептуна.

Індекс рубрикатора НБУВ: В654.042 + В654.052 + Д244.61

Рубрики:

Атмосфера < Планети та супутники >

Випромінювання, радіовипромінювання і радіозображення < Планети та супутники >

Іоносфера

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Змодельовано вплив неізотермічності атмосфер планет на інтенсивність деталей комбінаційного розсіяння у їх спектрах (на прикладі планети Нептун). Показано, що в оптично однорідній неізотермічній атмосфері інтенсивність комбінаційного розсіяння буде залежати від глибини рівня його формування і що неврахування реальних температурних профілів у ході його аналізу призводить до великих похибок значень оптичних параметрів атмосфери.

Розглянуто методику побудови спектрополяриметра підвищеної ефективності. Показано, що обмежена кількість елементів може виконувати функції оптичного редуктора, диспергуючого блоку та коректора аберацій. Такий підхід особливо вигідний в УФ-діапазоні, де велика кількість елементів традиційних спектрополяриметрів призводять до великих утрат. Запропоновано систему рознесених диспергуючих призм, що забезпечує вирівнювання дисперсії та додатково підвищує ефективність приладу в короткохвильовій ділянці спектра.

Рассмотрены теоретические основы расчета баланса энтропии планетарной атмосферы. Предположено, что изменение баланса энтропии можно проследить, исследуя климатические эпохи прошлого на примере XX-го столетия.

Індекс рубрикатора НБУВ: В654.042

Рубрики:

Атмосфера < Планети та супутники >

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ