Показано, що деякі висновки, отримані з застосуванням методу масштабування для дослідження структури магнітного поля на Сонці (зокрема, активних областей), можуть виявитися помилковими. Отриманий "спектр" не є спектром структур магнітного поля. Аналіз його призводить до неправильних висновків про напрямок передавання енергії за спектром та розмірами структур, в яких відбулися зміни потоку. Це пов'язано з тим, що метод масштабування призводить до переходу від загальної характеристики поля - соленоїдальності вектора - до характеристики конкретного поля вектора - суми модулів потоків.

Наведено результати аналізу спектрів потужності як повного часового ряду загального магнітного поля Сонця (ЗМПС), так і його N(+)- і S(-)-компонентів для 21-го та 22-го циклів (за магнітографічними вимірами в Станфорді) в чотирьох частотних діапазонах (3 - 10, 13 - 15, 26 - 30, >>100 діб). Окреме вивчення спектрів N(+)- і S(-)-компонентів ЗМПС дає детальнішу картину просторово-часової організації великомасштабних магнітних полів на часовому масштабі в один цикл, а також протягом циклів. Значна відмінність спектрів потужності ЗМПС досліджуваних циклів вказує на різну за циклами просторово-часову організацію великомасштабних магнітних структур. Відмінність спектрів N(+)- і S(-)-компонентів ЗМПС протягом циклу відображає характер магнітної асиметрії.

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.49

Рубрики:

Магнітне поле і електричний заряд Сонця

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.49

Рубрики:

Магнітне поле і електричний заряд Сонця

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі порівняльного аналізу спектрів потужності трьох часових рядів: напруженості загального магнітного поля (ЗМП) Сонця, його знаку, а також знаку міжпланетного магнітного поля (ММП) досліджено характеристики секторних структур ЗМП та ММП і зв'язок між ними на відповідних певним рівням сонячної активності часових масштабах (цикл, трирічні інтервали різного рівня сонячної активності). Одержано висновок, що визначальну роль у породженні та контролі секторної структури ЗМП та ММП відіграє площа, зайнята магнітними структурами, а не напруженість поля в їх елементах. Показано, що дво- та чотирисекторні структури є незалежними явищами сонячного магнетизму, що по-різному поводять себе в основні фази циклів. Двосекторна структура існує майже завжди, періодичність появи чотирисекторної структури становить 8 - 9 років. Виявлено, що на часових масштабах в три роки два переважаючі періоди обертання великомасштабних магнітних структур змінюються у протифазі.

Досліджено вплив розтягнення магнітної петлі з поздовжнім електричним струмом на зміну в ній електричного струму та його магнітної енергії. Електродинамічні сили завжди напрямлені таким чином, що вони сприяють збільшенню індуктивності магнітної петлі - її розтягненню. Швидкість розтягнення магнітної петлі обумовлюється величиною накопиченого в ній електричного струму. Робота цих сил витрачається на збільшення кінетичної енергії плазми. Збільшення довжини магнітної петлі призводить до зменшення струму та його магнітної енергії. Магнітна енергія струму включає в себе механічну роботу електродинамічних сил, виділення джоулевого тепла та роботу сторонніх електрорушійних сил. Найбільша частина витраченої магнітної енергії в разі розтягнення магнітної петлі припадає на механічну роботу електродинамічних сил.

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.49

Рубрики:

Магнітне поле і електричний заряд Сонця

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.49

Рубрики:

Магнітне поле і електричний заряд Сонця

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено обертання крупномасштабних магнітних полів протилежної полярності за рядами спостережень загального магнітного поля Сонця (ЗМПС), виконаних в Кримській, Маунт-Вілсонівській і Станфордській обсерваторіях (1968 - 2002 рр.). З цією метою пораховано LS-спектри для рядів вимірів ЗМПС позитивної та негативної полярності в області періодів обертання та за ними визначено точні положення максимумів домінуючих піків. Підтверджено відомий факт різних швидкостей обертання магнітних структур протилежних полярностей. Виявлено, що характер цієї відмінності протилежний для високих і низьких широт і, можливо, змінюється з часом.

Розглянуто задачу про застосування гідродинамічного наближення Паркера до стаціонарного потоку плазми, який розширюється у вакуум із Сонця. Записано систему з чотирьох рівнянь неперервності, руху іонів, локальної рівноваги електронів і квазінейтральності стаціонарного сферично-симетричного потоку плазми за умов однорідних температур компонентів з урахуванням електричних і гравітаційних полів. Одержано вирази для залежності швидкості та концентрації електронів від відстані до центра джерела плазми. Оцінено електричний заряд Сонця. Одержані результати застосовуються до сонячного вітру.

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.49 + В652.464.6

Рубрики:

Магнітне поле і електричний заряд Сонця

Магнітне поле сонячних плям

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.49 + В652.482

Рубрики:

Магнітне поле і електричний заряд Сонця

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано, що з ростом сонячної активності двосекторна структура міжпланетного магнітного поля перетворюється у багатосекторну. За даними середньоширотної обсерваторії продемонстровано залежність геомагнітної активності від зміни секторної структури.

С применением методов спектрального анализа к оцениванию стационарного дифференциального вращения магнитных полей на Солнце на основании полученных зависимостей статистически значимых периодов вращения от широты по наблюдениям на интервале, охватывающем три последних цикла активности, в диапазоне модуля напряженности магнитного поля [0; 700) Гс выявлены два класса схожих по характеру вращения магнитных полей: слабых [0; 50) Гс и более сильных [50; 700) Гс. Отличительные признаки двух обнаруженных классов магнитных полей на Солнце дополнены, кроме таких характеристик, как длина цикла и разбаланс полей N- и S-полярностей, еще и различиями в степени дифференциального вращения.

Рассмотрена проблема теоретического моделирования наблюдаемых в солнечной короне и межпланетном пространстве корональных выбросов массы (КВМ). Эти явления, наряду с солнечными вспышками, играют определяющую роль в формировании гелиосферы и космической погоды, поэтому исследования природы КВМ весьма актуальны. Показано, что имеющиеся сегодня теоретические модели петельных выбросов массы основаны на неверных представлениях о структуре магнитных жгутов на Солнце и нуждаются в пересмотре. Проанализирована динамика скрученной магнитной петли в квазипродольном внешнем магнитном поле. Показано, что даже при относительно небольшой скрученности магнитного поля такая петля может быть выброшена на высоту до 100 000 км. Теоретически рассчитанный режим движения петли хорошо соответствует динамике одного из наблюдавшихся на TRACE финитных выбросов.

Розглянуто динамічні процеси, що протікають в атмосфері Сонця та геліосферній плазмі. Запропоновано та досліджено нові механізми генерації та трансформації плазмових хвиль. Проаналізовано причини, умови та джерела виникнення турбулентних станів сонячної атмосфери. Вивчено вплив великомасштабних електромагнітних полів на процеси, що відбуваються у перед- і післяспалахових петлях. Досліджено механізми трансформації турбулентних рухів фотосферного газу у плазмові неоднорідності фотосфери.

Рассмотрены стационарные задачи оценивания в различных диапазонах напряженности магнитных полей на Солнце: широтного дрейфа потока магнитных полей, а также определения дифференциального вращения этого потока и широтного дрейфа его отдельных составляющих.

Наведено результати комплексних досліджень варіацій великомасштабних магнітних полів: фонового магнітного поля Сонця (ФМПС) приекваторіальної зони 1904 - 2000 рр., середнього магнітного поля Сонця (СМПС) 1967 - 2003 рр. та секторної структури міжпланетного магнітного поля (ММП) 1947 - 2000 рр. Виявлено закономірності динаміки ММП, ФМПС і СМПС. Установлено, що спільним для усіх типів великомасштабних полів є циклічність обертання, залежність їх характеристик від парності циклу. Визначено, що циклічність обертання та довготривалі варіації досліджуваних полів мають суттєві відмінності. Еволюція періодів квазіжорсткого обертання СМПС, ФМПС і ММП також має різний характер. Виявлено, що зміна режиму обертання ФМПС у середині XX ст. супроводжувалась зміною характеру його секторної структури - збільшенням частки дрібномасштабних структур, швидкість обертання яких зростає зі зменшенням їх розмірів. На підставі даних аналізу середньоциклічних характеристик ММП у 18 - 19 та 20 - 22 циклах виявлено зміну в обертанні ММП у середині XX ст. Одержано докази впливу сильних локальних полів на формування СМПС та самостійної суті фонових магнітних полів.

  Скачати повний текст

Приведені результати дослідження магнітних полів та струмової спіральності 40 активних областей на Сонці. Зроблено висновок про домінування струмової спіральності певного знаку в фотосфері активної області. Встановлено, що двомірні структури струмової спіральності володіють властивостями масштабної інваріантності. Знайдено, що періоди підвищення спалахової активності супроводжуються достовірними змінами властивостей масштабної інваріантності струмової спіральності. Запропоновано новий метод розрахунку лінійних безсилових полів над активною областю. Досліджена структура коронального магнітного поля на основі фотосферних, хромосферних та рентгенівських даних. Встановлено, що певний клас двострічкових спалахів пояснюється перезамиканням корональних магнітних петель.