Досліджено дисперсійне рівняння низькочастотних плазмових хвиль у петельних структурах в активних областях на Сонці. Для певного типу рівняння стану сонячної атмосфери та типових значень напруженості магнітного поля показано, що просторова неоднорідність густини та великомасштабне електричне поля призводять до появи нових типів плазмових коливань. У межах використаних наближень одержані розв'язки досліджено для значень плазмових параметрів, характернє для петельних структур.

Вивчено структуру неоднорідної сонячної атмосфери за допомогою залежностей, що характеризують кореляційні зв'язки між просторовими варіаціями термодинамічних величин і поля швидкостей у двовимірних ГД-моделях. У фотосфері виділено чотири області: термічної та проникаючої конвекції, перехідної області та повністю коливної верхньої фотосфери. Показано, що порівняння двох груп стратифікацій кореляційних залежностей, перші з яких одержано з моделей, а інші розраховано для теоретичних спектральних сканів, є добрим тестом для систем геометричних висот формування спектральних ліній. Зокрема, протестовано два методи визначення ЛТР-висоти формування ядра ліній та знайдено, що метод, який пов'язує цю висоту з тим шаром, де оптична глибина в лінії дорівнює одиниці, можна розглядати як більш адекватний для задач діагностики фізичних процесів у атмосфері, ніж підхід, що базується на депресійній функції вкладу.

Отримано самоузгоджений розв'язок рівнянь переносу і стаціонарності для реалістичної моделі атома заліза і двох типів моделей сонячної атмосфери. Результати використано для дослідження впливу відхилення від ЛТР на визначення фотосферного вмісту заліза за лініями Fe I. Показано, що похибки визначення вмісту, викликані нехтуванням не-ЛТР-ефектами, можна описати статистично у вигляді функцій, залежних від потенціалу збудження нижнього рівня та висоти утворення досліджуваних ліній.

Подано короткий огляд спостережень хромосферних спікул на лімбі та дрібних вузликів на диску Сонця. Проаналізовано динамічні характеристики спікул; особливу увагу приділено питанню реальності руху речовини вздовж спікульної осі. Зроблено висновок, що спікули та вузлики є проявами одного й того ж сонячного утворення, що спостерігається на лімбі як спікула. Зроблено припущення, що видима вертикальна швидкість за лімбом неадекватно зображує рух речовини у поздовжньому перерізі спікули. Напевне, швидкість поздовжнього руху речовини у середній частині спікули, де звичайно визначаються променеві швидкості, може бути істотно нижчою, ніж швидкість руху речовини на вершині спікульного викиду, де визначаються видимі вертикальні швидкості.

Для ізотермічної гравітаційно-стратифікованої сонячної атмосфери розраховано коефіцієнти відбиття та пропускання стаціонарних акустичних хвиль на різних висотах атмосфери MACKKL. Виявлено аномальну поведінку цих коефіцієнтів уздовж лінії акустичної частоти відрізання на висотно-частотній діаграмі, а також фазовий стрибок коефіцієнтів відбиття в області температурного мінімуму. Виконано імітацію розповсюдження назовні вихідної хвилі швидкості, а також суперпозиційних полів хвиль, відбитих і розсіяних вниз на різних висотах. Для цих полів, як правило, характерні негативні фази, які є типовими для хвиль, що розповсюджуються назовні. Висота області фазового стрибка відбитих хвиль після суперпозиції зменшується з частотою для значень 200 - 400 км. Амплітуди полів відбитих хвиль 2-го порядку часто перевищують амплітуди хвиль 1-го порядку з відбиття. Розсіяні хвилі та відбиття вищих порядків приводять до неможливості спостережень фазового стрибка. Виявлено, що багаторазово відбиті хвилі мають мінімальне затухання в області 5-хвилинних коливань з естремумами на частотах 2,9, 3,6 та 4,9 мГц.

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.473.2

Рубрики:

Спалахи на Сонці. Вибухи на Сонці

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.47

Рубрики:

Атмосфера Сонця

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.475

Рубрики:

Сонячна корона

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.473.2

Рубрики:

Спалахи на Сонці. Вибухи на Сонці

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.475.5

Рубрики:

Фізична будова корони

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.47

Рубрики:

Атмосфера Сонця

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сезонні варіації притоку сонячної енергії до різних широт Сатурна викликані наявністю значного кута нахилу екватора планети до площини орбіти 26 ° 44'. Аналіз розподілу яскравості по диску планети за 1965 - 1995 рр. вказує на відсутність значних часових варіацій відбивної здатності його широтних поясів у візуальних променях. Водночас спостережено суттєві часові зміни УФ-яскравості на різних широтах: найістотнішу різницю яскравостей північної i південної півкуль Сатурна в 1966 і 1980 рр. (амлітуда 25 %) в екваторіальному поясі; для помірних і приполярних поясів амплітуда складає 7 - 10 %. Дані про розподіл метанового поглинання lambda - 866 нм у момент рівнодення в 1995 р. свідчать про значну (амплітуда 40 %) відмінність поглинання метаном у полярних регіонах планети в 1980 i 1995 рр. У рамках двошарової моделі атмосфери виконано розрахунок інтенсивності дифузно відбитого випромінювання з урахуванням багаторазового розсіювання. З порівнянь розрахованих профілів із спостережуваними в 1966 і 1980 рр. отримано, що відмінність фотометричних властивостей широтних поясів може зумовлюватися відмінностями об'ємної концентрації аерозоля, оптичної товщини надхмарового газового шару і спектральних значень уявної частини показника заломлення хмарових часток. Аналіз розрахованих значень параметрів атмосфери Сатурна підтверджує отриманий раніше для даних 1980 р. і вперше отриманий у 1966 р. висновок, що в "зимовій" півкулі (південна до 1966 р. і північна до 1980 р.) хмаровий шар є більш розрідженим, верхня його межа знаходиться на більшій висоті, ніж у півкулі, що "п

ережила" до цього літній сезон. Ті екваторіальні області Сатурна, що тривалий час були затінені кільцями, відрізняються від інших широтних поясів підвищеною кількістю сильно поглинаючої кольорової домішки.

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.473

Рубрики:

Хромосфера

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.473

Рубрики:

Хромосфера

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены спектры четырёх флокулов, которые наблюдались в период от 1-го часа до 20-ти мин. перед вспышками. Доказано, что на фотосферном уровне лучевые скорости в передвспышечных флокулах значительно превышают скорости в соседних невозмущённых участках, с приближением к началу вспышки в фотосфере преобладает подъём вещества.

На основі макроскопічного опису слабкоіонізованої плазми спокійної ділянки нижньої атмосфери Сонця розглянуто можливість формування в ній неоднорідностей концентрації електронів турбулентними рухами атмосферного газу. Вважається, що квазінейтральна електронно-іонна плазма занурена в турбулентний потік нейтрального газу і не впливає на рух нейтралів. Одержано рівняння, яке зв'язує збурення густини електронів з випадковим полем швидкості нестисливого газу за наявності однорідного магнітного поля та градієнта фонової концентрації плазми, Масштаби плазмових неоднорідностей і турбулентних пульсацій швидкості газу обмежені інерційним інтервалом турбулентності, зовнішній масштаб якої порядку середнього розміру гранули 1 000 км.

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.473.2

Рубрики:

Спалахи на Сонці. Вибухи на Сонці

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.47

Рубрики:

Атмосфера Сонця

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.473.2

Рубрики:

Спалахи на Сонці. Вибухи на Сонці

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розраховано щоденні значення спалахового індексу в рентгенівському діапазоні (XFI) для періоду з 01.01.86 р до 31.05.02 р. Проаналізовано поведінку індексу XFI протягом 22-го та 23-го циклів у порівнянні зі спалаховим індексом в оптичному діапазоні (OFI) та індексом відносного числа сонячних плям. Показано, що енергія, яку випромінили рентгенівські спалахи за перші 77 місяців 22-го циклу, майже в п'ять разів перевищує аналогічний показник нинішнього циклу. У спектрах потужності спалахових індексів XFI та OFI виявлено статистично значущі максимуми, що відповідають періодам 25,5, 36,5, 73, 116, 150 діб, які, ймовірно, відповідають частотам спалахової діяльності Сонця. Запропоновано гіпотезу про імовірний вплив змінного електричного заряду Меркурія на виникнення спалахів і зроблено відповідні розрахунки.