У рамках моделі точкових джерел поля з "віртуальними" магнітними зарядами, розташованими в тілі зорі, знайдено залежність кросовера в магнітних хімічно пекулярних зорях від фази твердотільного обертання зорі для випадку центрованого симетричного магнітного диполя.

Досліджено космічні нетеплові радіоджерела, у спектрах яких спостерігається чітко виражений максимум випромінювання на певній частоті. Розраховано такі спектри для ряду квазарів, радіогалактик і залишків наднових зірок у межах різних фізичних процесів, які призводять до деформації степеневих спектрів, характерних для синхротронного механізму генерації. Розглянуто можливість визначати за спектральними вимірами такі параметри космічного середовища, як електронну температуру, міру емісії (густини елекронів), поперечну до напряму руху релятивістських електронів складову напруженості космічних магнітних полів.

Наведено розрахунок енергії імпульсу та моменту кількості руху електромагнітного поля безмасового точкового заряду, доведено їх зростання, а також проаналізовано ефективність рівняння руху на власні вектори та значення тензора напруженності зовнішнього електромагнітного поля.

Приведен расчёт энергии импульса и момента количества движения электромагнитного поля безмассового точечного заряда, доказан их рост, а также проанализирована эффективность уравнения движения на собственные векторы и значение тензора напряженности внешнего электромагнитного поля.

Розглянуто двовимірне відновлення зображень космічних об'єктів за допомогою нелінійного ітераційного методу. Для одержання високоякісного відновлення зображення поверхні джерела з активними утвореннями використовуються три види апріорної інформації. Це кутовий розмір джерела, його середня яскравісна температура та невід'ємність ітераційного розв'язку. Крайня роздільна здатність обмежується просторовою дискретністю реєстрації зображення.

Розглянуто фактори, які чинять суттєвий вплив на результати вимірювань ефективної тривалості розпаду великих мас речовини, що містить довгоживучі радіоактивні ядра-хронометри, які до цього часу, практично, не брали до уваги. Для конкретних моделей взаємодії космічних протонів з ядрами-хронометрами вперше аналітично та числово розглянуто внесок процесів вибивання альфа-частинок у зменшення ефективного періоду піврозпаду ядер-хронометрів на поверхні Землі. Одержано результати, що свідчать про те, що вік Землі може бути на кілька порядків меншим, ніж очікувалося раніше.

Рассмотрены статистические характеристики радиоисточников (РИ) на частоте 22 ГГц в рамках подготовки полетной программы "РадиоАстрон". Оценена ожидаемая плотность РИ с инвертированными спектрами (ИС). Проведены наблюдения РИ из предварительного каталога "РадиоАстрон" и выполнено сравнение ожидаемых и измеренных угловых плотностей РИ с ИС. Сравнены оптические свойства объектов с ИС и источников полной выборки поисковых обзоров. Приведены спектральные характеристики выборки РИ, измеренных на двух частотах. Сделаны выводы о полноте и достоверности предварительного каталога "РадиоАстрон".

Теоретически и экспериментально исследованы эффекты мерцания дискретных космических источников (ДКИ) на естественных и искусственных неоднородностях авроральной ионосферы. Экспериментальные наблюдения выполнены с использованием многолучевой фазированной антенной решетки панорамного ВЧ риометра Poker Flat, расположенного на Аляске. Для спокойных ионосферных условий и слабых мерцаний восстановлен пространственный спектр и оценены поперечные скорости движения френелевых неоднородностей. Для случаев сильной турбулизации ионосферы и насыщенных мерцаний теоретически показана возможность определения интервала временной когерентности излучения в точке наблюдения. Проанализированы примеры мерцаний ДКИ на искусственных ионосферных неоднородностях, стимулированных работой мощного нагревного стенда. Предсказан и обнаружен эффект ракурсного рассеяния излучения ДКИ на искусственных магнитоориентированных мелкомасштабных неоднородностях. Обсуждены перспективы систематических исследований эффектов мерцаний и ракурсного рассеяния для специальных режимов работы нагревного стенда.

Індекс рубрикатора НБУВ: В642.2

Рубрики:

Радіовипромінювання дискретних джерел

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено вміст кисню в Галактичних НП областях. Встановлено параметри радіального розподілу вмісту кисню у диску Галактики. Показано, що знайдений вміст кисню на сонячній галактичній відстані узгоджується з вмістом кисню у міжзоряному середовищі, який визначений з високою точністю за міжзоряними лініями поглинання в спектрах зір. Відзначено, що даний факт підтверджує правильність використання двозонної моделі НП областей. Проведено дослідження вмісту неону та кисню в НП областях семи спіральних галактик за допомогою P-методу. Визначено параметри радіального розподілу вмісту неону та кисню в дисках даних галактик. На підставі порівняльного дослідження розподілів вмісту неону та кисню в кожній галактиці показано, що нахили розподілів узгоджуються. Встановлено, що відношення вмісту неону та кисню є постійним у межах похибок. Визначено радіальні розподіли вмісту кисню у дисках восьми спіральних галактик. Виконано дослідження глобальної азимутальної асиметрії в розподілі вмісту кисню в дисках досліджуваних галактик. Виявлено, що розподіл вмісту кисню у дисках восьми спіральних галактик є азимутально симетричним, принаймні у першому наближенні.

Здійснено дослідження таких структурних елементів астрофізичних об'єктів, як джети та тори. Розглянуто питання розподілу інтенсивності випромінювання вузлів джетів позагалактичних джерел у радіо- та рентгенівському діапазонах. В межах дифузійної моделі розраховано функцію розподілу електронів для джерела інжекції, що рухається, а також теоретичні розподіли інтенсивності випромінювання для вузлів типових радіоджерел. З'ясовано, що неоднорідне магнітне поле може призводити до відмінностей розподілу інтенсивності у вузлах в радіо- та рентгенівському діапазонах. Показано, що дослідження в міліметровому (субміліметровому) діапазоні дозволяють визначити максимальну енергію частинок по високочастотному завалу радіоспектра. Доведено, що у випадку тороїдального вихора виродженого нейтронного газу виникає область стійкості, яка залежить від циркуляції. Запропоновано дипольно-тороїдальну модель затіняючих торів активних ядер галактик, яка може з'ясувати кореляцію, що спостерігається між оптичними спалахами та появою компонент джетів.

  Скачати повний текст

Виконано порівняння об'єднаного та індивідуальних каталогів положень радіоджерел, створених у межах підготовки ICRF2. Показано відмінності між каталогами та виконано "зовнішнє" оцінювання їх точності.

Предложен метод предварительного обнаружения сигналов от небесных объектов, основанный на сравнении с порогом значений пространственной свертки между принятым излучением, в окрестности пика цифрового изображения, и маской, соответствующей форме ожидаемого сигнала. Предложена новая модель распределения значений пространственной свертки, представляющая собой смесь нормального закона распределения и "хвоста" в области больших значений пространственной свертки. Для определения порога отбраковки пиков цифрового изображения, в окрестности которых отсутствуют сигналы от небесных объектов, производится приближенное выделение нормальной ("фоновой") составляющей смеси распределений значений пространственной свертки по разработанному вычислительному методу. Метод использован в разработанной системе автоматизированного обнаружения новых и известных астероидов.

На основе анализа данных наблюдений мерцаний космического радиоисточника 4С21.53 в декаметровом диапазоне волн сделана оценка статистических характеристик межпланетных мерцаний в режимах сильного и слабого рассеяния (индекса мерцаний, энергетического спектра, кросс-корреляционной функции, функции распределения плотности вероятности мерцаний). Полученные результаты можно использовать для тестирования моделей мерцаний, которые используются для интерпретации данных наблюдений. Показана высокая эффективность широкополосного цифрового спектрального анализатора DSP-z при наблюдениях межпланетных мерцаний на декаметровых радиоволнах.

Предложен метод определения высоты излучающего объекта над проводящей поверхностью с помощью движущегося на околоземной орбите приемника излучений. Метод включает прием сигнала, измерение длины волны сигнала, угла визирования источника излучений относительно вертикали, амплитуды сигнала, а также периода интерференционных флуктуаций амплитуды принятого сигнала.

Спорадическое (транзиентное) излучение - всплески и импульсы с характерной длительностью от часов до секунд и менее - свидетельствует о наличии компактных источников или областей, в которых происходят взрывные или динамические события. Таким образом, транзиентное радиоизлучение позволяет исследовать внутреннюю структуру и природу различных объектов, включая фундаментальные астрофизические аспекты, а эффекты рассеяния и фарадеевского вращения плоскости поляризации - свойства среды, в которой это радиоизлучение распространяется. Крупнейший в мире декаметровый радиотелескоп УТР-2, оснащенный современной приемной и регистрирующей аппаратурой, позволяет исследовать импульсное и спорадическое излучение широкого спектра галактических и внегалактических источников. Существенными преимуществами УТР-2 является высокая чувствительность и широкополосность (до двух октав), которые позволяют исследовать спектральные характеристики в декаметровом диапазоне. Анализ характерных признаков радиоизлучения известных и предполагаемых классов источников (включая различные типы звезд, экзопланет, спорадического излучения объектов Солнечной системы) является необходимым для готовящегося полного обзора Северного неба с целью поиска пульсаров и транзиентных источников в декаметровом диапазоне. Не менее важно определить ограничения, присущие существующим средствам наблюдения, чтобы сформулировать цели и направления развития нового поколения радиотелескопов, таких, как Гигантский Украинский Радиотелескоп и ЛОФАР.

Наведено результати пошуку нових джерел і типів імпульсного, спорадичного та транзієнтного радіовипромінювання у декаметровому діапазоні. Розроблено приймальну апаратуру найбільшого радіотелескопа декаметрового діапазону УТР-2. Надано методи спостережень та алгоритми обробки, які дозволяють з високим ступенем надійності виділяти космічні сигнали з малою характерною тривалістю на тлі перешкод земного походження. Відкрито декаметрове радіовипромінювання тридцяти відомих за високочастотними даними пульсарів. Надано характеристики їх радіовипромінювання. Вперше наземним радіотелескопом виявлено радіовипромінювання блискавок в атмосфері Сатурна. Відкрито мікросекундну часову структуру блискавок і дисперсійну затримку поширення радіосигналів.

Досліджено широкосмугове космічне випромінювання інтенсивних джерел в метровому та декаметровому діапазоні довжин хвиль, які виконані за допомогою радіотелескопів УТР-2, УРАН-2 і нових решіток гігантського українського радіотелескопу (ГУРТ). Описано результати розробки ефективного широкосмугового активного антенного елемента і антеної решітки з 25-ти таких елементів. Наведено результати вимірювань відношення густин потоків залишку наднової Кассіопеї А і радіогалактики Лебідь А в інтервалі часу 1959.5 - 2009.4 p.p. на радіочастотах 12.6, 14.7, 16.7, 20 і 25 МГц. Показано, що в декаметровом діапазоні хвиль спостерігаються сильні варіації густини потоку Кассіопеї А. Вперше експериментальним шляхом визначено частоту перетину спектрів радіоджерел декаметрового та метрового діапазонів Кассіопея А та Лебідь А на епоху 2014. Підтверджено середнє значення швидкості вікового зменшення густини потоку Кассіопеї А на частотах нижче 40 МГц на рівні 0.81 ± 0.04 % за рік. Показано, що 25-елементна субрешітка ГУРТ може використовуватися для реєстрації спорадичного радіовипромінювання Сонця з інтенсивністю в кілька десятків сонячних одиниць. Зареєстрований за допомогою неї динамічний спектр U-сплеску має значне запізнювання першої гармоніки щодо другої. За допомогою радіотелескопів УТР-2, УРАН-2 і нової широкосмугової апаратури вперше проведено широкосмугові спостереження міжпланетних мерехтінь на декаметрових хвилях.

Проанализированы вариации индекса ионосферных мерцаний мощных космических радиоисточников (3С144, 3С274, 3С405 и 3С461) на временных интервалах от года до суток по наблюдениям на радиотелескопе УРАН-4 в декаметровом диапазоне радиоволн. Для анализа данных ионосферных мерцаний применялись статистические методы. Получены оценки индекса ионосферных мерцаний космических радиоисточников за период 1998 - 2007 гг. Среднегодовые значения в значительной степени коррелируют с индексами солнечной активности (число солнечных пятен и поток на длине волны 10,7 см). Для среднемесячных значений характерна хорошо выраженная сезонносуточная зависимость. Среднесуточные значения показывают значительную изменчивость, в частности, связанную с геомагнитной активностью. Заключение: поведение индекса ионосферных мерцаний космических радиоисточников показывает различный характер на разных временных интервалах.

Індекс рубрикатора НБУВ: В642.2

Рубрики:

Радіовипромінювання дискретних джерел

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ