Запропоновано методику побудови рівнянь збуреного кеплерового руху. Показано можливості застосування методики та нові форми рівнянь для випадків руху супутників на круговій або близькій до кругової орбіті і руху супутників на сусідніх орбітах.

Описано каталог GOCKU 1997 - 1998 (Каталог геосинхронних об'єктів: Київ - Ужгород), що містить топоцентричні екваторіальні координати й елементи орбіт геосинхронних супутників, одержаних фотографічним методом у Головній астрономічній обсерваторії НАН України та Лабораторії космічних досліджень Ужгородського державного університету в 1997 - 1998 рр. Подано результати ототожнення 246 об'єктів за 2129 спостереженнями з загального числа 2609 спостережень 334 об'єктів. Розглянуто проблему спостережень некерованих (пасивних) об'єктів. На прикладі лібраційного геосинхронного супутника "Космос-1738" (86027А) досліджено еволюцію елементів орбіти від різних збурюючих сил в інтервалі 2836 діб.

Розроблена математична модель системи орбітальних тіл, яка зручна для прогнозування областей механічних "конфліктів" (зіткнень) між орбітальними тілами та еволюції цих областей.

Індекс рубрикатора НБУВ: В622.7

Рубрики:

Теорія руху штучних тіл сонячної системи

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрен маневр спутника на околокруговой низкой орбите с целью коррекции зависимости аргумента широты от времени, проводимой для согласования движения нескольких космических аппаратов на одной орбите или для уменьшения вероятности столкновения с другим объектом. Предложена методика расчета программы маневра с радиальным направлением силы тяги, постоянной по величине, и двумя активными участками. Расположение активных участков определяется так, чтобы после окончания маневра остались неизменными эксцентриситет орбиты и аргумент перицентра. Установлена зависимость критерия эффективности маневра от заданной величины коррекции аргумента широты и параметров исходной орбиты.

Получены расчетные формулы и составлен алгоритм определения полюса и сидерического периода вращения ИСЗ вокруг своего центра масс с использованием модели "зеркальный конус". При этом определяются также угол раствора конуса и угол его прецессии. Составлен алгоритм вычисления серии зеркальных максимумов блеска (вспышек) модели при заданных параметрах вращения ИСЗ.

Исследовано быстрое вращательное движение динамически несимметричного спутника относительно центра масс под действием гравитационного и светового моментов в сопротивляющейся среде. Орбитальное движение с произвольным эксцентриситетом предполагается заданным. Проанализирована система, полученная после усреднения по движению Эйлера - Пуансо и применения модифицированного метода усреднения. Рассмотрено движение в частном случае динамически симметричного спутника.

Проведено дослідження впливу обертання і форми Землі на політ некерованих снарядів класу "земля-земля", рух снарядів в геоцентричній та інерціальній системах координат, визначено початкові умови траєкторії відносного і абсолютного руху центру мас снаряда. Доведено, що коріолісове прискорення залишається єдиним чинником, який ураховує вплив обертання Землі на відносний рух снаряда. Наведено рівняння руху центру мас снаряда в проекції на осі траєкторної системи координат з урахуванням обертання Землі і її кривизни.

Исследована задача управления и стабилизации спутника, который несет два гиродина. Получены управления, обеспечивающие остановку вращения и перевод спутника в противовращение в окрестности положения равновесия с заданной степенью точности. Построены управления, которые осуществляют стабилизацию нулевой угловой скорости спутника и стабилизацию спутника в направлении заданного орта. При построении исходная система уравнений приводится к системе специального вида, для которой стабилизация достигается путем выбора собственных чисел матрицы линейного приближения. Как мнимые, так и действительные части собственных чисел этой матрицы подбираются таким образом, чтобы минимизировать норму управления с обратной связью. Приведены результаты численного моделирования.

Досліджено будову й еволюцію магнітних катаклізмічних подвійних зоряних систем. Вперше з високою точністю одержано значення орбітальних періодів та періодів обертань білого карлика в проміжних полярах V1 323 Her, EX Hya, V405 Aur, MU Cam, FO Aqr, PQ Gem, 1RXS J2 133.7+5 107. Зокрема, в системі V1 323 Her точність визначення в 250 разів краще опублікованих першовідкривачами даних. Проаналізовано зміни періоду обертання білого карлика й орбітального періоду обраних зоряних систем. Проведено дослідження еволюції обертання білого карлика. Запідозрено наявність маломасивного червоного карлика, що обертається навколо тісної подвійної системи V405 Aur, таким чином, ця система може належати до рідкісного класу катаклізмічних систем з наявністю третього тіла. Спростовано гіпотезу Моше та співавторів про кубічний характер зміни О-С для періоду обертання білого карлика в системі ЕХ Нуа. Спростовано припущення Ріігоlа та співавторів про збільшення періоду обертання білого карлика в системі V405 Aur, оскільки дані останніх років показують різке зменшення періоду. Виявлено зміну амплітуди зміни кругової поляризації асинхронного поляра BY Cam з часом. Одержано залежності значень граничного значення нахилу орбіти, а також нахилу орбіта, що відповідає значенню тривалості спостережуваного мінімуму, від маси білого карлика системи OTJ071 126+440 405. Вперше проведено оцінювання фізичних параметрів системи OTJ071 126+440 405: маси білого карлика, відстані між компонентами, радіуса білого карлика, орбітальної швидкості, розміру основної області випромінювання. Оцінено значення кутів між лінією центрів та магнітної віссю, основою акреційної колони та лінією центрів. Визначено частку випромінювання білого карлика, яка призводить до нагрівання атмосфери червоного карлика. Розроблено програмний пакет PolarObs, який застосовується для обробки фотополяриметричних спостережень, одержаних за допомогою фотометра - поляриметра з аналізатором, що швидко обертається, конструкції Ю. С. Єфімова та М. М. Шаховського на найбільшому в Україні 2.6-метровому телескопі ім. Г. А. Шайна (Кримська астрофізична обсерваторія). Для обробки фотометричних спостережень розроблено комп'ютерну програму Variable Stars Calculator, в якій реалізовано основні функції, що дозволяють аналізувати часові ряди, проводити періодограмний аналіз та ін. Вперше уточнено період затемнюваної подвійної системи V442 Cam, що знаходиться в полі зору одного з основних досліджуваних об'єктів. Значення орбітального періоду визначено в 4 500 разів точніше попередніх опублікованих даних. Відкрито нову змінну зорю VSX J180 243.9+400 331, визначено період зміни блиску та характеристики її змінності.

Исследовано быстрое вращательное движение относительно центра масс динамически несимметричного спутника под действием гравитационного момента и момента сил сопротивления. Движение происходит по круговой орбите. Проведен численный анализ изменения вектора кинетического момента твердого тела и построен годограф этого вектора.

Решена задача расчета поправки к базовому наклонению солнечносинхронной орбиты (ССО) с учетом предельной погрешности выведения по наклонению, обеспечивающей минимально возможный уход местного солнечного времени восходящего узла на интервале функционирования космического аппарата (КА). Исследование является развитием методики оценки возмущений функциональных характеристик ССО, принципиальные положения которой разработаны авторами ранее. Ввод полученной поправки к базовому наклонению ССО позволит исключить на КА двигательную установку коррекции или свести к минимуму запасы топлива. Полученные теоретические результаты проиллюстрированы и подтверждаются на примерах наблюдений за полетами КА ("Океан-О", Egypsat-1).

Описано вдосконалені співвідношення для обчислення параметрів еліптичної або колової орбіти супутника Землі, що входить до складу радіотехнічної чи телекомунікаційної системи, зокрема системи дистанційного зондування Землі з космосу та супутникової системи зв'язку. За допомогою цих співвідношень одержано залежності широти та довготи підсупутникової точки від часу для супутника Землі, що рухається за коловою орбітою. Досліджено вплив параметрів орбіти супутника Землі на характеристики таких систем.

Надано числовий аналіз математичної моделі нелінійних коливань супутника в площині еліптичної орбіти на базі застосування гібридного асимптотичного методу, який є комбінацією методу збурення за параметром нелінійної складової рівняння і методу фазних інтегралів за параметром при старшій похідній. Проаналізовано основне диференціальне рівняння нелінійних коливань супутника за двома підходами: за розкладом у ряд нелінійної складової рівняння та застосування асимптотичного підходу до наявної нелінійної функції.

Змодельовано швидкий обертальний рух динамічно несиметричного супутника відносно центру мас під дією спільного впливу моменту сил світлового тиску та опору. Передбачається, що поверхня космічного апарату є поверхнею обертання. Середовище створює слабкий опір, пропорційний кутовій швидкості власного обертання тіла відносно центру мас. Орбітальні руху з довільним ексцентриситетом вважаються заданими. Математична модель руху супутника в такій постановці описується жорсткою системою диференціальних рівнянь. Проведено усереднення за рухом Ейлера - Пуансо. Усереднена система рівнянь руху тіла надає можливість проводити числове моделювання руху супутника відносно центру мас. Дослідження проведено в безрозмірному вигляді для багатопараметричної системи рівнянь. Проведено аналіз впливу параметрів завдання на характер руху супутника відносно центру мас: початкових значень кутів орієнтації вектора кінетичного моменту, геометрії мас, ексцентриситету орбіти, характерних чисел збурювальних моментів. Змодельовано годограф вектора кінетичного моменту у тривимірному просторі для різних значень параметрів системи.

Подано інформацію про реалізований метод синхронізованого прийому псевдошумових сигналів цифрового супутникового телебачення DVB-S для визначення координат телекомунікаційних геостаціонарних супутників (ТК ГСС) методом радіоінтерферометрії. Для контролю положення ТК ГСС організовано їх регулярні спостереження мережею станцій (Харків, Мукачеве, Рівне, Миколаїв в Україні і Вентспілс у Латвії). По даним вимірювань TDOA (Time Difference Of Arrival) сигналів DVB-S, одержаним протягом доби, проведено обчислення елементів орбіти контрольованого супутника. Похибка визначення координат супутника не перевищує 225 м на епоху обчислення елементів орбіти. Проведено зовнішнє порівняння TDOA, одержаних по даним вимірювань радіоінтерферометричною мережею, з обчисленими по ефемеридам із сайту www.space-track.org та з використанням елементів орбіти, одержаними за оптичними вимірюваннями. Зазначено, що СКП різниці TDOA в обох випадках не перевищує 10 м, а середні значення знаходяться в межах ± 40 м.

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.48 + В622.7 + О643.1-015

Рубрики:

Діяльність Сонця. Сонячна активність

Теорія руху штучних тіл сонячної системи

Штучні спутники Землі

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В213.3 + В622.7

Рубрики:

Рух. Тверде тіло. Системи тіл < Динаміка >

Теорія руху штучних тіл сонячної системи

Шифр НБУВ: ДС40511 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В213.3 + В622.7

Рубрики:

Рух. Тверде тіло. Системи тіл < Динаміка >

Теорія руху штучних тіл сонячної системи

Шифр НБУВ: ДС40511 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У процесі розробки сучасних і перспективних зразків ракетно-космічної техніки зростає актуальність моделювання обтікання апаратів різної геометричної форми у перехідному режимі, що відповідає польоту в області верхніх шарів атмосфери і ближнього космосу. Розв'язання рівняння Больцмана, яке найбільш адекватно описує цей процес у межах кінетичної теорії, все ще залишається складним завданням. Для розв'язання цього рівняння достатньо успішно застосовуються статистичні методи Монте-Карло. Прикладом такого методу може слугувати метод прямого статистичного моделювання, або менш поширений метод пробних частинок (МПЧ), що теж добре зарекомендував себе в розрідженій газовій динаміці. Мета роботи - дослідження впливу геометричних пропорцій орбітальних об'єктів простої форми за некерованого спуску аж до щільних шарів атмосфери на їх коефіцієнти лобового опору. Такими об'єктами можуть бути елементи космічного сміття або космічні апарати відповідних форм і пропорцій. Дослідження грунтувалися на результатах, одержаних за допомогою чисельного моделювання МПЧ на рівномірних прямокутних сітках. Форма орбітальних об'єктів задавалася у вигляді кругового конуса, циліндра, прямокутного паралелепіпеда різних видовжень і сфери. Розрахунки проводилися в широкому діапазоні кутів атаки. Характерні розміри розглянутого класу тіл змінювалися у межах від 2 до 12 м. Згідно з даними стандартної атмосфери для таких характерних розмірів перехідний режим обтікання реалізується на висотах від 90 до 180 км. Встановлено, що розрахункові значення коефіцієнтів лобового опору у перехідному режимі задовільно узгоджуються з експериментальними даними і розрахунками по теорії локальної взаємодії, а на висоті 300 км відповідають контрольним вільномолекулярним значенням, одержаним за аналітичними формулами. Досліджено залежність коефіцієнтів лобового опору тіл розглянутих форм від кута атаки і висоти польоту. Показано вплив вибору характерної площі на діапазон значень результатів розрахунку. Обчислення коефіцієнтів лобового опору розглянутого класу тіл у разі входу в щільні шари атмосфери за допомогою МПЧ проведено вперше. Задовільна відповідність одержаних результатів наявним експериментальним і розрахунковим даним підтверджує ефективність застосованого методу у перехідному режимі. Це надає змогу використовувати його у практичних розрахунках параметрів впливу зовнішнього середовища на космічні апарати в найбільш складних для дослідження інтервалах висот, що відповідають перехідному режиму обтікання.