У дослідженні характеристик процесу народження електронно-позитронних пар (НЕПП) та ефекту незбереження атомної парності використано послідовний квантово-механічний та квантово-електродинамічний (КЕД) підхід (операторна теорія збурень та КЕД теорія збурень). Проаналізовано можливість інтерпретації вузьких піків позитронного спектра як резонансних станів складного надважкого ядра. Резонансні явища в ядерній підсистемі ведуть до структуризації позитронного спектра. Для розрахунку перетину НЕПП використано модифіковану версію релятивістського енергетичного підходу, який грунтується на S-матричному формалізмі Гелл-Мана та Лоу. Розрахунок виконано для випадку зіткнення ядер урану. Розвинуто послідовну КЕД теорію збурень для розрахунку характеристик (енергетичних рівнів, амплітуд E1, M1 переходів) важких і надважких атомів, зокрема, виконано розрахунок амплітуди E1 переходу 6s-7s без збереження парності в атомі Cs.

Описано експериментальну методику й апаратуру для вивчення функцій електронного збудження автоіонізаційних станів атомів, що розпадаються в електронному каналі. Функції одержано у вигляді залежностей інтенсивностей ліній, що спостерігаються в спектрах ежектованих електронів, від енергії співударів. Експериментальна процедура включає вимірювання трьох типів електронних спектрів: спектрів ежектованих електронів для різних значень енергії співударів, тестових спектрів ежектованих електронів для фіксованого значення енергії співударів та спектрів енергетичних втрат електронів до першого потенціалу іонізації атома. Вимірювання останніх двох спектрів дозволяють здійснювати контроль за експериментальними умовами протягом всього експерименту та прокалібрувати енергетичні шкали в спектрах. Методика вимірювань і процедура цифрової обробки даних враховують всі особливості експериментів з електронної спектроскопії атомів, в тому числі зміни енергетичних шкал, зсув та спотворення контурів ліній внаслідок ефекту взаємодії після зіткнень. Роботу методики продемонстровано на прикладі функцій електронного збудження, одержаних для автоіонізаційних станів атомів літію, калію та стронцію.

Подано результати експериментальних досліджень збурення атомів під дією лазерного випромінювання за умов, коли енергія рівня, зміщеного внаслідок ефекту Штарка, наближається до енергії сусіднього рівня.

Методами електронної та фононної спектроскопій за умов пучків, що перетинаються, проведено прецизійні експериментальні дослідження прямих і резонансних процесів зіткнень електронів з атомами та іонами лужних, лужноземельних металів, цинку, кадмію та талію. Вивчено енергетичні залежності перерізів збудження для атомарних автоіонізаційних станів, оптично дозволених, інтеркомбінаційних, оптично заборонених переходів і діелектронної рекомбінації іонів, а також енергії та ширини спостережуваних резонансів. Установлено суттєву роль релятивістських, кореляційних ефектів і конфігураційного змішування рівнів у перерозподілі ймовірностей електронного та радіаційного каналів розпаду автоіонізаційних станів.

Наведено нові дані про перерізи дисоціативної іонізації електронним ударом для дейтерованих і протонованих молекул піридину. Експеримент проведено у схрещених електронному та молекулярному пучках з використанням квадрупольної мас-спектрометричної методики.

Зроблено теоретичну оцінку впливу збуджених гамма-розпадних станів ядер на величину ефективної тривалості розпаду радіоактивної речовини, якщо такі стани присутні поряд з основними (незбудженими) станами. Показано, що за аномально високої концентрації збуджених станів, великих густин і об'ємах радіоактивної речовини, що є характерним для вибухів наднових зірок, вплив проміжних багаторазових процесів гамма-емісії та гамма-поглинання призводить до суттєвого зменшення загальної ефективної тривалості розпаду. Одержані результати свідчать про необхідність переоцінки часу життя радіоактивних елементів, які використовуються в ядерній хронометрії, в напрямку його зменшення.

На ядрах парно-парних ізотопів селену досліджено залежність розрахованих теоретично перерізів пружного та непружного розсіянь нейтронів від вибраної моделі структури ядра. Показано, що досліджувані ядра можуть мати статичну деформацію й колективні вібраційні рухи виникають навколо деформованого м'якого ротатора.

Зроблено огляд різних ядерних процесів за участю легких складених адронів у рамках дифракційного підходу. Виявлена глибока фізична аналогія між ядерними і оптичними явищами дозволила уточнити механізми таких процесів і одержати важливу інформацію про ядерну структуру з теоретичного аналізу експериментальних даних.

Індекс рубрикатора НБУВ: В383е(4УКР)

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В огляді представлено найбільш вагомі результати з дослідження елементарних процесів і резонансних явищ при парних зіткненнях електронів, атомів та іонів, отримані ужгородськими фізиками за останні десятиріччя. Розглянуто особливості апаратури і методики досліджень ефективних перерізів іонізації та збудження атомів електронним та іонним ударами. Вперше вивчено резонансні ефекти та інші явища при зіткненнях моноенергетичних електронів з атомами, а також явище регулярних осциляцій в перерізах перезарядки та збудження при повільних іон-атомних зіткненнях.

Представлены результаты исследований в области ядерной физики, атомной энергетики, радиационной физики, физики плазмы, радиоэкологии и радиобиологии. Описаны пространственная модель ксеноновых колебаний в ядерном реакторе, состояние циркониевых труб технологических каналов после длительных сроков эксплуатации на энергоблоках ЧАЭС, а также радиоэкологическая ситуация в экосистемах рыбохозяйственных водоемов северных областей Украины. Дана сравнительная характеристика результатов исследований в отдельных отраслях атомной энергетики с соответствующими исследованиями в других странах (США, Франции). Предложены пути усовершенствования форм и методов радиоэкологического образования и воспитания и др.

Описаны системы гамма-видения с кодирующей маской, модели и алгоритмы обработки интегрально-счетной и спектральной информации, обеспечивающие восстановление изображения интенсивности гамма-поля. Получены оценки погрешности обнаружения позиций источников и интенсивностей потоков. Проведено моделирование собственного шума системы гамма-видения с гексагональной структурой кодирующей апертуры.

На основании экспериментальных результатов, полученных при облучении моноэнергетическими потоками электронов с энергией до 30 кэВ, сделан вывод о том, что поверхностно-барьерные структуры на основе поликристаллического CdS перспективны для разработки эффективных детекторов бета-излучения "мягких" энергий. Преимуществами таких структур являются высокие токовая и вольтовая чувствительности, а также линейная в широком динамическом диапазоне дозиметрическая характеристика.

Обчислено відношення енергій збудження до енергії першого збудженого рівня непарних ядер, що деформуються, в тому числі для станів з великими спінами, без поділу збуджень на одночастинкові та колективні.

В книге последовательно изложен метод, основанный на идее аналитического продолжения кулоновской константы связи в область комплексных значений, в рамках которого затем исследованы некоторые проблемы физики ядра. Для этого среди прочих были поставлены и решены такие задачи, как изучение аналитической структуры комплексной плоскости кулоновской константы связи (аналитические и асимптотические свойства матрицы рассеяния, физическая интерпретация и пороговое поведение ее полюсов, теорема Левинсона и т.д.), исследование закономерностей разделения или распада на фрагменты ядер-изобар и членов изобарических мультиплетов. Рассмотрена также обратная задача восстановления потенциала взаимодействия в принципиально новой постановке, когда фазовые сдвиги заданы при фиксированных физических значениях энергии и орбитального момента, но при различных физических значениях кулоновской константы связи. На основе проведенных теоретических исследований предложены полуэмпирические формулы для расчетов массы, энергии возбуждения, периода полураспада и некоторых других характеристик состояний атомных ядер.

Описаны модели деконволюции и алгоритмы обработки интегрально-счетной и спектральной информации, обеспечивающие восстановление изображения интенсивности гамма-поля и идентификацию спектров локализованных источников, а также позволяющие выполнить оценку их радиационных характеристик.

На основі експериментальних даних показано, що в циклічних магнітних системах гальмівні втрати у водні або гелії забезпечують згасання синхротронних та бетатронних коливань іонів ізотопів водню в діапазоні енергій 20 - 80 КеВ/нуклон. Оцінено параметри магнітної системи нагромаджувача та пучка іонів тритію з енергією приблизно 150 КеВ, що циркулює в ній. Показано, зокрема, що на базі такого нагромаджувача можна створити джерело нейтронів, що більш економніше, ніж джерела інших типів.

Исследовано взаимное расположение в ядрах уровней энергии с различными изоспинами и сформулирован комбинационный принцип для описания низших энергий возбуждения членов изобарических мультиплетов. Разработан новый подход к изучению свойств изобарических мультиплетов без использования традиционных представлений о векторе изоспина и его проекциях в пространстве изобарического спина. На основе данного подхода исследована проблема возможности существования новых типов объединения состояний атомных ядер и мультиплеты. Рассмотрены изотопические и изотонические ядерные мультиплеты, а также более общий случай объединения состояний ядер в линейные ядерные мультиплеты.

Порівняно коефіцієнти іонного змішування (ІЗ) з середніми дрейфовими швидкостями атомів віддачі (АВ) у випадку нормального бомбардування кристала Cu (100) іонами Ar з енергією 200 еВ, які було отримано в результаті молекулярно-динамічного моделювання стадії зіткнення каскадів з використанням двох різних потенціалів атом-атомної взаємодії: Гібсон 2 та комбінації Гібсон 2 з багаточастинковою низькоенергетичною частиною, яка враховує міжатомне притягнення. Продемонстровано вплив вибору потенціалу на мікроструктуру каскаду вже після 0,2 пс його еволюції, який проявляється у відмінності залежностей параметрів ІЗ від глибини, особливо поблизу поверхні кристала, і в ступені впливу на них періодичності гратки. Усереднений за шарами коефіцієнт ІЗ та середньоквадратичне зміщення АВ без урахування адатомів слабо залежать від вибору потенціалу.

Запропоновано метод розрахунку перерізів дифракційного пружного розсіяння адронів і складних частинок ядрами за умов середніх і високих енергій через фазові зсуви, що обчислюються у квазікласичному наближенні з потенціалів адрон-ядерної взаємодії. Метод використано для розрахунку перерізів розсіяння протонів з енергіями від 182 МеВ до 1 ГеВ. Запропоновано параметризацію функцій профілю для невеликих (але таких, які ще дозволяють використовувати дифракційний підхід) енергій падаючих нейтронів та обчислено кутові залежності перерізів пружного розсіяння, що задовільно описують експериментальні дані в околах вторинних дифракційних максимумів.