The properties of the ultrasound capillary effect in viscous dielectric liquids (silicon oil) are investigated. It is shown that the real cavitation process under a capillary cut cannot be excited, but a stationary two-phase flow in the capillary is formed. This phenomenon correlates with the arising of the negative electrical potential in the capillary channel. It is experimentally shown that this potential is caused by the translation motion of microbubbles near the capillary cut in the ultrasonic field.

Запропоновано використання ширококутової некогерентної оптичної системи для оцінки капілярного хвилювання на поверхні рідини. Розглянуто фізичні особливості функціонування пропонованої системи в такому призначенні, визначено обмеження щодо її застосування. Наведено результати математичного моделювання та експериментального дослідження оптичної системи. Оцінено її частотні динамічні властивості. Відзначено високу чутливість системи щодо присутності поверхнево-активних речовин.

Предложено использование широкоугольной некогерентной оптической системы для оценки капиллярного волнения на поверхности жидкости. Рассмотрены физические особенности функционирования предлагаемой системы в таком приложении, определены ограничения ее применимости. Приведены результаты математического моделирования и экспериментального исследования оптической системы. Оценены ее частотные и динамические свойства. Отмечена высокая чувствительность системы к присутствию поверхностно-активных веществ.

The optical system for estimation of capillary waves on surface of liquid is offered. The physical features of functioning of the offered system are considered in this appendix, limitations of applicability are certain. The results of the numerous andexperimental research of the optical system are shown. Frequency and dynamic properties are appraised. A high sensitivity to the presence of surface-active-substance is marked.

Викладено математичну модель та числовий метод розрахунку тепломасопереносу і фазових перетворень у разі зневоднення колоїдних капілярно-пористих тіл. Наведено вирази для інтенсивності фазових перетворень і тиску рідинної фази у внутрішніх точках пористого тіла та результати порівняння розрахункових і експериментальних даних.

Наведено дані про кількісні характеристики неконденсованого газу в аміачних алюмінієвих теплових трубах. Розглянуто обладнання та методику теплового виявлення кількості неконденсованого газу за допомогою методу середніх параметрів.

Показано, що в рівнянні капілярності Гіббса не може використовуватися експериментальна величина поверхневого натягу, виправдане використання надмірної величини поверхневого натягу разом з іншими надмірними термодинамічними величинами. Надмірна величина поверхневого натягу залежить від положення відокремлюючої поверхні, для еквімолекулярної розділяючої поверхні дорівнює нулю.

Вивчено капілярні властивості рідини (у тому числі розплавлених металів) за умов зменшеного чи нульового прискорення сили тяжіння теоретично (визначенням форми поверхні рідин і менісків шляхом комп'ютерного інтегрування диференціального рівняння капілярності) та експериментально (моделюванням невагомості за земних умов за допомогою малих обсягів зі слабкою дією гравітаційного вектора чи створенням міжфазних границь між рідкими середовищами однакової густини). Досліджено форми рідких поверхонь і менісків у різних системах з урахуванням змочуваності твердих фаз. На основі одержаних даних проаналізовано особливості технології порошкової металургії (просочення, рідкофазне спікання), пайки кераміки й скла за космічних умов (мікрогравітація).

За аналізом теорії подвійного електричного шару узагальнено наукові основи формування вимог до геометричних характеристик капілярних систем для дослідного визначення складу технологічних рідин за потенціалом протікання. Умови вибору основних геометричних характеристик капілярних систем апробовано експериментально. Розроблено і випробувано новий тип капілярної системи - циліндричний елемент із скляними кульками.

Вивчено процеси механічної та фізико-хімічної релаксації у капілярних системах, що відбуваються одночасно, за присутності поверхнево-активних речовин під час швидких деформацій міжфазних поверхонь. Значну увагу приділено проблемі знаходження динамічних властивостей рідких поверхонь у діапазоні середніх і малих ефективних часів адсорбції за допомогою методу максимального тиску у бульбашці та методу осцилюючої бульбашки. Запропоновано теорію швидких режимів формування бульбашок або їх осциляцій на тонких капілярах у рідині або розчині поверхнево активної речовини (ПАР) та визначено головні механічні, фізико-хімічні та геометричні характеристики систем, що контролюють їх поведінку залежно від експериментальних умов. За результатами аналізу експериментальних залежностей межової (високочастотної) пружності поверхні і характеристичної частоти дифузійної релаксації від концентрації розчину зроблено висновок про необхідність урахування власної двовимірної стисливості адсорбційного моношару для коректного опису дослідних даних за великих (проте менших за ККМ) концентрацій ПАР. Досліджено особливості динамічної поведінки більш складних систем - вільних плівок рідини, стабілізованих за допомогою ПАР, змочувальних плівок, що утворюються під час перенесення Ленгмюрівських моношарів, та пін.

Розроблено математичну модель тепломасообміну з фазовим перетворенням у капілярно-пористих тілах, а також методику інженерного розрахунку параметрів двофазного теплоносія за умов течії в капілярно-пористих структурах (КС). Запропоновано спосіб урахування теплообміну між теплоносієм і каркасом КС. Розв'язано задачу тепломасообміну у КС за спільної постановки з задачею теплопровідності каркаса, виготовленого з матеріалу з високим коефіцієнтом теплопровідності. Одержано залежність для коефіцієнта теплообміну між каркасом КС і теплоносієм від потужності теплового джерела шляхом розв'язання зворотної задачі. Досліджено вплив структурних і теплофізичних характеристик на процес тепломасообміну у випарнику контурної теплової труби. Проведено адаптацію математичної моделі тепломасообміну в КС до процесу сушіння деревини та запропоновано метод визначення впливу геометричних і структурних характеристик матеріалу, способів його укладання, температури, відносної вологості та швидкості сушильного агенту на процес сушіння деревини.

Исследовано влияние случайного изменения диаметра включений и случайного изменения расположения центров включений на эксплуатационные параметры микроструктурированного оптического волокна с твердой сердцевиной, окруженной кольцом воздушных капилляров. Полученные результаты показывают, что при любом из рассмотренных видов дефектов модовое поле будет иметь два ярко выраженных максимума. Следовательно, при практическом использовании данного микроструктурированного оптического волокна необходимо производить угловое позиционирование торцов. Показано, что случайное изменение диаметра включений может привести к увеличению полной мощности модового поля. В исследованиях использован метод конечных элементов.

Описан метод определения эффективных толщин приповерхностных слоев полярных молекулярных жидкостей, которые находятся внутри тонких оксидных капилляров. Эти слои не берут участия в процессе вязкого течения жидкости.

Розглянуто фрактальну модель тепло- та масоперенесення у капілярно-пористих матеріалах, що описується системою диференціальних рівнянь у частинних похідних з дробовим порядком. За допомогою різницевого методу одержано числовий розв'язок задачі для різних значень дробової похідної.

Представлены результаты измерений капиллярных сил на различных алмазоподобных материалах и аллотропных модификациях углерода, полученные с помощью сканирующего силового микроскопа. Амплитудно-частотные характеристики нанорельефа исследуемых поверхностей варьировали в широком диапазоне плазмохимическими обработками. Измерения капиллярных сил сопоставлены с макроскопическими значениями угла смачивания. Показано, что макроскопический угол смачивания зависит только от усредненной поверхностной энергии и слабо зависит от характеристик нанорельефа, а нанокапиллярные силы коррелируют как с параметрами рельефа поверхности, так и с локальным углом смачивания. Обсуждены критерии многоменискового режима измерения капиллярных сил в силовой спектроскопии поверхности и перспективы применения данной методики для энергетического картирования реальной поверхности.

Розкрито досвід використання програми "Intel. Навчання для майбутнього" на уроках фізики у Луцькому навчально-виховному комплексі №26. Акцентовано увагу на засобах залучення учнів до дослідницько-пізнавальної діяльності.

Надано фізичну модель процесу кипіння на пористих структурах за обмежених умов, як результат обробки експериментальних даних і дослідів із візуалізацації процесу. Наведено ряд диференціальних рівнянь, що описують процеси тепло- та масопереносу у капілярній структурі, у зовнішньому об'ємі рідини та паровому утворенні за його наявності.

Розглянуто задачу про стійкість рівноважного стану ідеальної рідини, що знаходиться в циліндричному контейнері з отвором у днищі, з урахуванням гравітаційних і капілярних сил. Одержано спектральну ознаку стійкості рівноважного стану рідини. Доведено, що стійкість рівноважного стану втрачається на зсувних збуреннях верхньої вільної поверхні. Наведено алгоритми обчислення вільної поверхні рідини та межі області її стійкості.

Розглянуто використання теорії змащування та методу збурень для розв'язання задачі про рух крові у дуже вузьких капілярах. Еритроцит і плазму крові змодельовано тривісним еліпсоїдом та ньютонівською в'язкою рідиною відповідно. Результати порівняно з результатами інших авторів.

Досліджено особливості звукокапілярного ефекту в докавітаційному режимі. Показано, що причиною малого зсуву меніска всередину капіляра в цьому режимі є сильне ослаблення ультразвукового поля на вході в капіляр. Експериментально визначено величину коефіцієнта ослаблення. Встановлено, що пульсуюча бульбашка, що формується на зрізі капіляра, здатна сконцентрувати енергію ультразвукової хвилі й направити її в канал капіляра. В цьому разі глибина заповнення капіляра збільшується більше, ніж на один - два порядки. Показано, що стабільний підйом рідини в капілярі може спостерігатись за відсутності кавітації.

Описано капілярно-вібраційний метод розпилення рідини. Експериментально досліджено різні режими розпилення, обговорено фізичні процеси, які лежать в основі методу. Капілярно-вібраційні режими розпилення, їх параметри та стабільність класифіковано з точки зору балансу притоку-відтоку рідини на зрізі робочого капіляра.

Проаналізовано основні рівняння молекулярної теорії капілярності й умови їх використання за незворотних процесів змочування. Встановлено, що рівняння Юнга, Дюпре, Лапласа і Кельвіна за незворотних процесів взаємодії рідких фаз, що конденсуються, та твердих фаз не можна використовувати, бо вони виведені за умов зворотного ізотермічного процесу і визначаються дією міжмолекулярних сил.