На основі ймовірнісного підходу досліджено особливості турбулентного перенесення в плазмі при насиченні плазмових нестійкостей. Знайдено кінетичні коефіцієнти, що визначають узагальнені (нелокальні в часі) інтеграли зіткнень у немарковських рівняннях Фоккера - Планка. Показано, що перенормована теорія турбулентності Дюпрі - Вайнштока відповідає марковському наближенню узагальненого опису. Розраховано коефіцієнт турбулентної дифузії, зумовленої градієнтними нестійкостями плазми.

На базі кінетичної теорії флуктуацій розглянуто параметричну взаємодію нижньо- та верхньогібридної хвиль із іонно-циклотронними осциляціями в плазмі з анізотропною функцією розподілу за швидкостями. Знайдено, що коефіцієнт турбулетної дифузії суттєво залежить від співвідношення між іонними температурами вздовж і поперек магнітного поля. Результати роботи є цікавими у разі дослідження процесів аномального транспорту в космічній і лабораторній плазмі з іонною анізотропією.

Здійснено теоретичне дослідження лінійних процесів збудження електромагнітних хвиль і поглинання високочастотної (ВЧ) потужності, а також певних нелінійних процесів у плазмі геліконних джерел трьох різних типів. Для джерела з внутрішньою антеною встановлено резонансний характер поглинання потужності на квазігеліконних модах. Для джерела з зовнішньою антеною з'ясовано, що ефективне поглинання ВЧ потужності забезпечується колективним механізмом лінійної конверсії геліконних хвиль у квазіелектростатичні хвилі. Утановлено резонансні й антирезонансні властивості збудження джерела. Одержано просторові характеристики поглинання залежності імпедансу плазми від конструкції антени та різних фізичних параметрів. Для джерела з плоскою антеною знайдено характеристики збуджуваних електромагнітних хвиль і залежності поглинання потужності від фізичних і геометричних параметрів. На підставі балансу потужності у геліконному розряді з'ясовано причини різних стрибків густини плазми за плавної зміни різних зовнішніх параметрів. Для умов геліконної плазми проаналізовано лінійний і параметричних механізми збудження іонно-звукових хвиль, пондеромоторні явища та процес стохастичного прискорення електронів. Здійснено порівняння результатів експериментальних досліджень для геліконних джерел різних типів.

Обговорено нові властивості плазми з іонно-звуковою турбулентністю (ІЗТ), пов'язані з турбулентним нагрівом частинки. Викладено ідеї огрубленої теорії ІЗТ, яка дозволяє описати сильний нагрів частинок. Опис змагання електронного і іонного нагріву дозволяє відкрити обговорення кінцевого часу існування ІЗТ і надати деяку оцінку такого часу. Також показано, що звичайна модель ІЗТ зі сталою напруженістю електричного поля призводить до електричної провідності, що залежить від часу, а у випадку квазістаціонарного поля одержано нелінійну часову дисперсію провідності.