Здійснено детальний аналіз літературних відомостей щодо особливостей секвестрації вуглецю та азоту залежно від типу біому, ґрунтово-кліматичних умов, абіотичних і біотичних чинників, типу антропогенного навантаження, видового складу рослинності, анатомо-біохімічних особливостей рослин різного екоморфотипу та вуглецевого метаболізму, технологій обробітку грунту, норм внесення та хімічного складу мінеральних добрив, таксономічної різноманітності мікробіоценозу. Розглянуто сучасні підходи, які дозволяють знизити показники емісії парникових газів і поліпшити процеси консервування сполук вуглецю й азоту в природних та агроекосистемах. Наведено рекомендації для громад і урядових організацій, які дозволять поліпшити загальний баланс парникових газів в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Б112 + Б135

Рубрики:

Законодавчі, адміністративні, соціальні природоохоронні заходи у світі, в Україні

Руйнування озонового шару. Глобальне потепління. Вплив "парникових" газів на біосферу

Шифр НБУВ: Ж101239 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено підходи до просторового моделювання емісії парникових газів від стаціонарних джерел у енергетичному, промисловому та сільськогосподарському секторах, а також при оперуванні з відходами. Описано математичні моделі емісії діоксиду вуглецю, метану, закису азоту та інших парникових газів у цих секторах, а також геоінформаційні технології побудови просторових кадастрів емісії. Наведено результати обчислювальних експериментів з просторової інвентаризації емісії парникових газів в Україні та Польщі на рівні точкових та площинних джерел.

Визнано, що проведення якісних топографо-геодезичних робіт забезпечить найефективніше використання сучасної GNSS-інфраструктури та прискорить проведення робіт. Зазначено, що сучасні GNSS-мережі забезпечують істотне доповнення до інших геофізичних, оскільки мають високу точність, чутливість до тривалості періоду спостереження, простоту розгортання, а також здатність виконувати вимірювання зміщень від місцевих до глобальних масштабів. Встановлено, що сучасний стан ведення державного земельного кадастру та проведення топографо-геодезичних робіт населених пунктів в Україні потребує удосконалення його складових щодо формування повноцінної системи обліку та оцінки земель населених пунктів з метою забезпечення організації раціонального землекористування. Рекомендовано застосовувати в просторовому плануванні цифрову 3D-модель. Наголошено, що літальний дрон здатний зібрати максимум інформації при тривалому польоті і це зменшує фінансові витрати на людську робочу силу. Акцентовано, що цифрові 3D-моделі набагато простіше зрозуміти (особливо для непрофесіоналів), ніж традиційні місцеві плани, представлені на карті та в супровідному тексті. Обґрунтовано використання 3D-технологій, що зменшує час і витрати, необхідні для аналізу, наприклад, інвентаризації, хоча вона не може повністю замінити їх, цифрова 3D-модель суттєво полегшує публічні консультації та відкриває нові можливості. Зауважено, що під час зустрічей або майстерень можна працювати в режимі реального часу, наприклад, щоб легко змінити висоту будівель, їх розміри або розташування, можна провести аналіз затінення або перетинання з технічною інфраструктурою для новозбудованих будинків та усі розроблені варіанти можуть бути опубліковані у вигляді мультимедійних презентацій, доступних через веб-браузер. За останні десятиріччя завдання інженерної геодезії залишаються незмінними, проте методи і способи змінилися кардинально. На підставі проведеного аналізу тенденцій використання БПЛА та напрямів їх подальшого розвитку стверджено, що використання безпілотних літальних апаратів є перспективним для знімання невеликих за протяжністю площадкових об’єктів і знімання лінійних об’єктів та їх впровадження стрімко розвивається і вони займають гідне місце в аерознімальних процесах.

Подано результати оцінки та прогнозування стану природних біосистем різного рівня організації на територіях Західного Полісся, Волино-Поділля та Карпат за сучасних кліматичних змін. Описано особливості змін клімату в регіоні, їх вплив на різноманіття ентомофауністичних комплексів. Проведено аналіз біогеоценотичного покриву території. З'ясовано роль запасів мертвої деревини в лісових екосистемах у пом'якшенні кліматичних змін. Розкрито принципи активного природоохоронного менеджменту домінантних і раритетних типів оселищ. Досліджено кліматогенну трансформацію популяцій і угруповань високогір'я Українських Карпат. Встановлено роль адаптивної стратегії мохів у збереженні функцій і різноманіття природних біосистем в умовах кліматологічних змін.

Індекс рубрикатора НБУВ: Б135 + У9(4УКР)0-511.3

Рубрики:

Руйнування озонового шару. Глобальне потепління. Вплив "парникових" газів на біосферу

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: ВА870911 Пошук видання у каталогах НБУВ