Розглянуто соціальні засади процедури оцінки екологічного впливу (ОЕВ). Висвітлено законодавчі документи України екологічної спрямованості. Порівняно підходи до ОЕВ за кордоном та до оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС). Розглянуто питання щодо екологічного планування та проектування, а також види діяльності та об'єкти, що підлягають ОЕВ. Визначено зміст роботи підрозділів територіальної ОВНС. Наведено вимоги до звіту з ОЕВ у США, а також вимоги до звіту з ОВНС в Україні. Проаналізовано питання визначення мети та необхідності проекту, мети ОВНС, а також вимоги до окремих підрозділів ОВНС. Надано інформацію з історії громадської діяльності в галузі містобудівництва XVII - XIX ст. Визначено шляхи вирішення громадського регулювання якості довкілля в XX ст.

Рассмотрены социальные основы процедуры оценки экологического влияния (ОЭВ). Освещены законодательные документы Украины экологической направленности. Проведено сравнение подходов к ОЭВ за границей и к оценке влияния на окружающую среду (ОВНС). Рассмотрены вопросы экологического планирования и проектирования, а также виды деятельности и объекты, которые подлежат ОЭВ. Определено содержание разделов территориальной ОВНС. Приведены требования к отчету по ОЭВ в США и требования к отчету по ОВНС на Украине. Проанализированы вопросы определения цели и необходимости проекта, цели ОВНС, а также требования к отдельным разделам ОВНС. Приведена информация по истории общественной деятельности в отрасли градостроительства XVII - XIX ст. Определены пути решения проблемы гражданского регулирования состояния окружающей среды в XX ст.

Досліджено проблему моделювання радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє середовище при аваріях та подіях з розливом рідких радіоактивних середовищ (РРС), що включає процес випаровування радіоактивних речовин, транспорт радіонуклідів в межах аварійного приміщення, динаміку атмосферного викиду та вплив забруднення на певні категорії населення. Проведено аналіз математичних та програмних засобів моделювання наслідків радіаційних аварій та інцидентів з розливом РРС, серед яких особливої уваги заслуговує система прийняття рішень RODOS. Розроблено математичну модель характеристик джерела викиду, яка включає миттєву об'ємну концентрацію радіонуклідів у повітрі технологічного приміщення та потужності атмосферного викиду, що характеризують аварійні ситуації з розливом РРС. Запропоновано удосконалити процес підготовки даних для моделювання радіаційних аварій із врахуванням розливу рідких речовин з метою подальшої інтеграції розроблених засобів в систему прийняття рішень RODOS.

Минуло 35 років після аварії на Чорнобильській АЕС. За цей час у навколишньому середовищі відбувалися постійні зміни під впливом природних і зумовлених діяльністю людини факторів. Пізнання цих змін неможливе без відокремлення антропогенних процесів від природних, для чого й організовують спеціальні спостереження за різноманітними параметрами біосфери, які змінюються внаслідок людської діяльності. Саме в спостереженні за довкіллям, оцінюванні його фактичного стану, прогнозуванні його розвитку полягає сутність моніторингу радіаційного забруднення території Чорнобильської зони (ЧЗ) в сучасних умовах. Дослідження сучасних технологічних процедур та технічних засобів проведення моніторингу, для подальшого створення системи комплексного радіологічного контролю навколишнього середовища, забезпечить попередження та усунення негативних змін стану навколишнього середовища на території як Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ), так і всієї України. Розглянуто останні публікації та звіти у відкритому доступі, присвячені проблемам моніторингу радіаційного забруднення території ЧЗ в сучасних умовах. Ведення комплексного радіоекологічного моніторингу навколишнього середовища в районах розташування об'єктів радіаційної небезпеки потребує постійного контролю і спостереження за радіаційною ситуацією в навколишньому середовищі з метою визначення рівня його забруднення та швидкого реагування на надзвичайні події та попередження можливих радіаційних аварій, а також зменшення їх наслідків для населення і навколишнього природного середовища. Проведення комплексного моніторингу радіаційного забруднення потребує адаптування системи RODOS для умов ЧЗ відчуження та потенційних специфічних джерел викиду в ЧЗВ, створення повного реєстру зібраних даних для адаптації системи RODOS до умов території ЧЗВ, систематизованого опису джерел викиду при лісових пожежах, смерчах, затопленнях у ЧЗВ та під час робіт зі зняття з експлуатації ЧАЕС. Розглянуто питання ведення комплексного радіоекологічного моніторингу навколишнього середовища в районах розташування об'єктів радіаційної небезпеки, використання автоматизованої системи контролю радіаційної обстановки (АСКРО), впровадження системи підтримки прийняття рішень у реальному часі при реагуванні на ядерні аварії - RODOS в ЧЗВ. Висновки: впровадження систем АСКРО та RODOS в ЧЗ дозволило створити цілісну систему радіоекологічного моніторингу навколишнього природного середовища державного, регіонального й локального рівнів, яка призначена для вирішення основних завдань управління екологічною безпекою, зокрема й на об'єктах підвищеної небезпеки.

Проаналізовано збитки, завдані сільському господарству, лісам, і рибному господарству внаслідок GEJE, які оцінюються в Y 23,4 трлн. Визначено, що урядом Японії запроваджено заходи щодо стабілізації ситуації шляхом підвищення максимальних ставок податків, що відраховуються як внесок у CEJE, полегшення процедур із підтвердження завданих збитків та їх компенсації, надання податкових пільг. Оскільки Фукусіма відрізняється складною гірською топографією від Чорнобилю, що має рівнинну топологію з достатньою кількістю опадів і тісним переплетінням лісових масивів з сільськогосподарськими угіддями, то мають бути застосовані різні управлінські підходи до ведення лісового господарства в цих країнах. У зв'язку з цим, зазначено, що досвід України та Японії щодо вирішення проблем, що виникли внаслідок ядерних катастроф, був різним, але однаково важливим для світової спільноти, зокрема, для забезпечення екологічної безпеки.

Розглянуто в загальному вигляді поняття "доза", основні дозиметричні одиниці. Викладено системне уявлення про ієрархію механізмів дії іонізуючої радіації та саме поняття "механізм". Увагу приділено модифікації взагалі та радіомодифікації зокрема, прямим та опосередкованим реакціям, детермінованим і стохастичним реакціям, пороговим і безпороговим реакціям, канцерогенним радіогенним ризикам. Акцентовано на значущості іонізуючої радіації як чинника довкілля, розглянуто ступінь його шкідливості для людини в нормальних та екстремальних умовах.