Проаналізовано дослідження проблеми взаємодії сім'ї і школи у вітчизняній науці. Розглянуто перспективи та можливі шляхи вирішення цієї актуальної проблеми.

Зазначено, що останніми роками виникла необхідність психодіагностики особливостей сімейного виховання проблемних дітей, яка забезпечує батькам і дітям, починаючи з раннього дитинства, великий спектр різної за формою та спрямованістю психологічної допомоги, надає розуміння причин поведінкових та особистісних розладів, надає можливість підібрати оптимальні та ефективні шляхи та способи виховання проблемної дитини.

Визначено рівні вияву соціально дезадаптованої поведінки підлітків за умов дистанціювання батьків. Виокремлено системотвірні внутрішні та зовнішні чинники соціально дезадаптованої поведінки підлітків із дистантних сімей. Розроблено програму психологічної корекції соціально дезадаптованої поведінки підлітків із зазначених сімей, побудовану на принципах єдності діагностики та корекції, системності, комплексності, динамічності та диференційованості, яка складалася із первинного, базового та заключного блоків. Ефективність програми констатовано зниженням рівня тривожності та агресивності підлітків, підвищенням емоційної стійкості, рівня самоконтролю та саморегуляції поведінки, соціометричного статусу. Зазначено, що психокорекційні заходи сприяли формуванню адекватної самооцінки, збалансованості локусу контролю, інтеграції між потребою в досягненні головних життєвих цінностей та можливістю їх досягнення в реальності, налагодженню міжособистісної взаємодії; зменшилась напруженість та конфліктність між членами сім'ї.

Розглянуто основні напрями роботи батьків та їх відповідальність за фізичний і психологічний розвиток дитини в повсякденному житті. Мета дослідження - розкриття інтересу та ставлення батьків до фізичного та психологічного розвитку своєї дитини. За даними проведеного анкетування визначено у відсотках ставлення 150 респондентів до їх ролі у фізичному та психологічному розвитку дитини. Для запобігання погіршенню здоров'я дитячого населення потрібно дотримуватися хоча б найбільш простих правил і виконувати вправи для покращання фізичного та психологічного розвитку майбутнього покоління.

Розкрито загальні аспекти сімейної психології, що є основою для подальшого засвоєння читачами позитивних і негативних особливостей шлюбно-родинної взаємодії. Розглянуто історичну динаміку родинних взаємин, а також формування та сучасні тенденції розвитку вітчизняного інституту сім'ї. На основі аналізу поглядів вітчизняних і зарубіжних вчених розкрито проблематику мотивації одруження, подружньої сумісності, шлюбної адаптації, задоволеності шлюбом, динаміки подружніх взаємин. Висвітлено типові психологічні проблеми родини, зокрема позашлюбних зв'язків, сімейних конфліктів і криз, розлучень.

Визначено соціально-психологічні критерії успішності основних форм (конструктивної, дистантної, конфліктної) дитячо-батьківської взаємодії у дошкільному віці. Проведено диференціацію ефективних (оптимальних) та неефективних (порушених) типів й структурних складових (когнітивно-оцінної, ціннісно-мотиваційної та емоційно-поведінкової) ставлення батьків до дитини-дошкільника за виокремленими формами їх взаємодії. Розроблено соціально-психологічну програму оптимізації ставлення батьків до дитини як чинника успішності їх взаємодії у дошкільному віці, що базується на принципах системності, динамічності, ампліфікації, комплексності, партнерської (суб'єкт - суб'єктної взаємодії), перспективності та зворотного зв'язку. Запропоновано систему соціально-психологічного супроводу батьків у забезпеченні їх успішної взаємодії з дитиною за умов роботи дошкільних навчальних закладів та визначено основні складові її ефективної реалізації.

Систематизовано й узагальнено сучасні підходи до визначення поняття взаємодії сім'ї та школи. Теоретично обгрунтувано структуру вказаного феномену та розроблено структурно-функціональну модель ефективної взаємодії сім'ї та школи. Проаналізовано проблему психолого-педагогічної освіти батьків як важливої умови їх включення до навчально-виховного процесу. Емпірично встановлено психологічні особливості впливу ефективної взаємодії сім’ї та школи на розвиток молодшого школяра. Визначено властивості сімейного виховання, які в першу чергу впливають на розвиток і шкільну успішність дитини. Розроблено структурно-функціональну модель і апробовано комплексну психолого-педагогічну програму організації ефективної взаємодії сім'ї та школи, наведено дані щодо ефективності її впровадження.

Рассмотрены генезис и виды психофизических и психоэмоциональных нарушений, общие принципы их коррекции и профилактики. Освещены психологические основы помощи семьям, воспитывающим детей с такими нарушениями, раскрыто влияние стилей воспитания на формирование личности ребенка с психофизическими нарушениями. Изучены современные информационные технологии виртуальной коммуникации в работе с семьями, имеющими детей с такими нарушениями.

Досліджено особистісний розвиток дитини під впливом стосунків батьків. Охарактеризовано гармонійні та дисгармонійні стосунки батьків, досліджено їх основні критерії та чинники. Розроблено структурно-динамічну модель особистісного розвитку дитини підліткового віку, що відображає вплив батьківських стосунків в залежності від їх характеру на розвиток дитячої особистості. Обгрунтовано, що стосунки батьків виступають одним з важливих факторів особистісного розвитку дитини. Методично обгрунтовано курс інформаційно-просвітницьких і психокорекційних онлайн-вебінарів "В моїй сім’ї - гармонія" як сучасного методу гармонізації батьківських стосунків. Доведено наявність позитивних зрушень у відносинах батьків після проведення онлайн-курсу в основних сферах розвитку особистості дитини підліткового віку: розвиток ціннісних орієнтацій, помітне розширення та якісне збагачення Я-концепції, зростання її узгодженості, стабілізацію самооцінки й актуалізацію професійного самовизначення. Відзначено позитивну динаміку щодо гармонізації стосунків у батьків-учасників вебінарів: розвиток збалансованості їх взаємин в континуумі "автономність-залежність", досягнення більшої гнучкості сімейних ролей, зростання емпатійної наповненості відносин, зміцнення ціннісно-орієнтаційної єдності, посилення узгодженості батьків у виховних підходах і зростання загального рівня задоволеності подружніми стосунками. Розроблені на основі проведеного дослідження онлайн-вебінари "В моїй сім’ї - гармонія" мають позитивний вплив на розвиток дитячої особистості та гармонізацію батьківських стосунків, які, в свою чергу, виступають вагомим чинником особистісного розвитку дитини.

Присвячено аналізу стилю батьківської поведінки як чинника виникнення та подолання хронічного стресу у підлітковому віці. На основі виділених критеріїв та узагальнення отриманих емпіричних результатів дослідження визначено рівні розвитку хронічного стресу у підлітків (високий, середній, низький). Досліджено вікові та гендерні особливості виникнення та прояву хронічного стресу у підлітків. Визначено взаємозв’язок між рівнем розвитку хронічного стресу та стилем батьківської поведінки. Доведено, що найбільш травматичним стресовим впливом вирізняються авторитарний, автономний (індиферентний) та ліберальний стилі виховання. Побудовано психокорекційну модель, на основі якої обгрунтовано, розроблено та апробовано комплексну програму психологічного супроводу профілактики та подолання хронічного стресу у підлітків. Доведено ефективність авторської програми та необхідність її впровадження у виховному процесі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю956-990-734 + Ю983.21-213.6

Рубрики:

Психологія сім'ї і побуту, виховання дітей у сім'ї

Психіка дітей

Шифр НБУВ: РА439141 Пошук видання у каталогах НБУВ