Розглядається роль родини в житті дитини, специфіка спілкування, розподіл влади та стилі спілкування в родині, а також вплив спілкування на життя людини, описуються його різновиди та механізми. Аналізуються причини дефектів спілкування, які полягають у порушеннях, що закладаються на рівні загальних життєвих концепцій, виникають через однобічність у спілкуванні, зумовлюються орієнтацією на обмежені результати, виникають внаслідок впливу минулих обставин на ситуацію спілкування та внаслідок різних індивідуальних особливостей тих, хто спілкується. Розповідається про мистецтво взаєморозуміння, педагогічну майстерність батьків та інше.

Розглядаються особливості сучасної української сім'ї, її специфіка як клієнта психологічної консультації. Висвітлюються завдання та принципи здійснення основних видів діяльності сімейного консультанта, технологія роботи психолога у відповідності із типовими запитами сім'ї. Відображений науково-практичний досвід колективу співробітників лабораторії наукових основ практичної психології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України у галузі психологічної допомоги сім'ї, у тому числі сім'ї, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Розглядаються питання роботи соціально-психологічної служби з сім'єю. Особлива увага звертається на роль і функції соціально-психологічної служби (зокрема, шкільної психологічної служби) в роботі з неблагополучними сім'ями, в яких виховуються неповнолітні, схильні до правопорушень, визначається роль сім'ї у формуванні особистості дитини. Проаналізовано зарубіжний досвід соціальної роботи з сім'єю (на прикладі Великобританії, Франції, Норвегії, Швеції, США, Австралії).

Дисертація присвячена вивченню психологічних факторів, що детермінують виникнення у підлітків та молоді прагнення змінювати свій психічний стан штучним (а саме, хімічним) шляхом. Розроблено новий напрям у вирішенні проблем узалежнення від психотропних речовин, який грунтується на концепції особистісного підходу до вивчення адиктивної поведінки. Встановлено, що існує особистісна схильність до алкоголізму та наркоманії, яка виникає у неповнолітніх (переважно, соціально дезадаптованих) як особистісне новоутворення. Розроблено методи психологічної діагностики, що дозволяють своєчасно, тобто до початку зловживання, виявити підлітків "групи ризику". Запропоновані методи психокорекції особистості таких підлітків, визначені принципи побудови системи профілактики узалежнення неповнолітніх від алкоголю і наркотиків.

Дисертація присвячена питанням психопрофілактики міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців Прикордонних військ. Проведено психолого-педагогічний аналіз проблеми, обгрунтовано основні умови надання психологічної допомоги сім'ям в залежності від їх типу сімейно-шлюбної взаємодії. Автором розроблено методику психопрофілактики міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців, ефективність якої обгрунтовано теоретично і підтверджено практично. Встановлено, що проведення індивідуальних та групових психопрофілактичних заходів з шлюбними партнерами значно підвищує рівень психологічної готовності подружжя до конструктивного вирішення конфліктних ситуацій у сім'ї. Запропоновано конструктивні форми та методи психопрофілактичної роботи з членами подружніх пар.

Робота знайомить з різними підходами до проблеми сімейної адаптації, особливостями протікання кризи у молодого подружжя, можливими реакціями партнерів на критичну ситуацію в сім'ї, діагностичним інструментарієм та психотерапевтичними моделями, які можуть бути використані в практиці консультування сім'ї.

Розглянуто питання перебігу сімейної кризи у молодого подружжя. Доведено, що подолання подружньої кризи є складним інтегративним процесом, що здійснюється у двох лініях (захисній та долаючій) та чотирьох формах реагування на подружню кризу. Встановлено критерії класифікації подружжя: зовнішня межа, емоційна близькість подружжя, конфліктність, влада, підтримка, внутрішня межа, тип подружнього контролю. Виявлено часову динаміку форм подружжя протягом перших семи років подружнього життя. Протягом перших років подружнього життя послаблюється суперництво, яке поступово переростає в ізоляцію, "мертве" подружжя та емоційне відчуження. Визначено, що порушення подружнього спілкування зумовлено, як мінімум, двома синдромами: "токсичне кохання" і "Пітера Пена", спільними симптомами яких є незрілість та безвідповідальність. Виявлено високу ембівалентність у стосунках з батьками, що свідчить про нездорові батьківсько-дитячі взаємини. Із збільшенням шлюбного стажу спостерігається тенденція до відриву від батьків. У чоловіків проявляється тенденція до пошуку нових об'єктів кохання за одночасної прив'язності до попереднього. У жінок достатньо міцним є зв'язок з батьками (зокрема, батьком), який потім послаблюється. На етапі шлюбного стажу 4-7 років незадоволення чоловіком призводить до зростання тенденції пошуку нового кохання, за умов збереження залежності від попереднього партнера. Спостережено цілком закономірне збільшення агресивності у жінок і чоловіків у зв'язку з незадоволенням актуальними подружніми стосунками та збільшення кількості аутоагресивних форм поведінки у чоловіків та жінок. У кризових парах простежується

Розглянуто проблеми насильства в сім'ї, гендерні тенденції насильства щодо жінок у родині, та у міжособистісних стосунках, з яким тісно пов'язані дитяча безпритульність та злочинність неповнолітніх. Розкрито проблеми насильства в українській родині як соціальне явище з історичним корінням, що потребує викорінення спільними зусиллями державних органів та громадськості шляхом вдосконалення чинного законодавства і практичної діяльності правоохоронних органів. Представлено ряд міжнародних документів, що є правовими стандартами у вирішенні проблеми насильства в сім'ї.

Розглядаються чинники формування девіантної поведінки неповнолітніх, форми і методи роботи співробітників кримінальної міліції у справах неповнолітніх з правопорушниками та важковиховуваними дітьми. Обговорюються психологічні проблеми ресоціалізації неповнолітніх правопорушників після відбуття покарання.

Досліджено складний конструкт - рівень домагань (РД) та його вплив на сімейні відносини. РД розглянуто як навколограничну характеристику особистості, яка залучена до процесу цілестворення та пов'язана з різними ситуаціями, де дана особистість обирає завдання певної складності. Встановлено багатоаспектність і важливість цього впливу на стабільність шлюбу. Простежено взаємозв'язок між рівнями домагань і такими особистісними утвореннями як самооцінка, функціонально-рольові очікування, система цінностей, а також вплив рівнів домагань на конфліктогенність сім'ї. Проаналізовано культурно-історичну основу сімейних відносин. Розглянуто різні сполучення рівнів домагань у подружжі в аспекті їх впливу на динаміку і стабільність шлюбу. Розроблено комплексну методику, засновану на визначенні РД подружжя, що дозволяє всебічне вивчення членів родини. Рекомендовано використання встановлених закономірностей в сімейній психокорекції.

Проаналізовано аспекти міжособистісного спілкування у системі внутрішньосімейних відносин. На підставі проведеного дослідження розглянуто зв'язок між внутрішньосімейним спілкуванням та соціальною поведінкою особистості.

Вивчено психологічні закономірності розвитку особистості в родині, де батьки хворі на алкоголізм. Виявлено чинники, що зумовлюють відхилення у становленні мотивації та поведінки підлітків з дисфункційної сім'ї. Розроблено й апробовано систему занять і комплекс вправ, спрямованих на нейтралізацію негативного впливу соціальної ситуації розвитку дітей у даних родинах.

Показано внутрішні резерви стабілізації подружніх стосунків на етапі їх становлення. Розроблено методику для виявлення динаміки особистісних рис шлюбних партнерів у ході подружньої адаптації, змін у сприйманні один одного та самих себе, певних особливостей, які детермінують даний процес. Запропоновано модель особистісної інтеграції подружжя. Встановлено, що в якісно різні періоди шлюбу психологічна сумісність партнерів має певні особливості. Виявлено відмінності у структурі ціннісних утворень та у структурі особистісних рис партнерів. Показано, що особистісна самореалізація у шлюбно-сімейній взаємодії опосередковується когнітивними й ефективними складовими, які утворюють тріаду: самооцінка, очікувана оцінка та оцінка партнера. Суперечності, які виникають у взаємосприйманні партнерів в період адаптації один до одного, є джерелом зміни та розвитку особистісних характеристик, необхідних для ефективної взаємодії в шлюбі.

Наведено результати багаторічного теоретичного та експериментального дослідження проблем дошлюбної підготовки учнівської молоді. Розглянуто морально-психологічні аспекти дошлюбної поведінки молоді, психологічні проблеми молодої сім'ї, психолого-педагогічні засади формування готовності учнівської молоді до сімейного життя. Висвітлено основні аспекти змісту формування майбутнього сім'янина, питання сексуальної підготовки молоді до подружнього життя, реалізації репродуктивної та виховної функцій сім'ї. Викладено методику реалізації змісту дошлюбної підготовки учнів, педагогічного забезпечення формування готовності учнівської молоді до подружнього життя.

Розглянуто проблему впливу рівнів домагань на сімейні стосунки на підставі урахування конфліктогенності сім'ї. Порушено питання про взаємний вплив рівнів домагань членів родини та їх реакцій на конфлікт.

Вивчено особистісні особливості та сімейні стосунки жінок, що страждають від подружнього насильства. Сімейні стосунки за наявності синдрому побитої жінки розглянуто з точки зору теорії сімейних систем. Сім'ю вивчено як цілісний організм, в якому всі члени складають єдину систему взаємодії, тому поведінка одного неминуче впливає на поведінку іншого. Визначено, що даний синдром (Battered Woman Syndrome) проявляється специфічними порушеннями в афективній та когнітивній сферах, а також самосприйнятті. Розкрито механізм віктимізуючого впливу психотравмуючих факторів батьківсько-дитячих стосунків на особистість жінки та прийняття нею ролі жертви. Досліджено крос-культурні відмінності у сприйнятті, переживанні та використанні образливої поведінки у сім'ї в Україні та Польщі.

Розглянуто психологічні особливості психосоціального розвитку особистості у контексті сиблінгової взаємодії. З'ясовано що, значимість сиблінгової взаємодії полягає у прагненні знайти один в одному емоційну підтримку, психологічну безпеку, схвалення, відчути власну значимість, цінність і компетентність, внаслідок чого задовольняється потреба дитини у власній активності та пізнанні навколишнього світу. Встановлено, що важливим продуктом сиблінгової взаємодії є накопичення дитиною власного досвіду взаємодії, удосконалення образу "Я", зокрема, знань про свої можливості та їх межі. Порівняння ставлень і позиції дитини зі ставленнями та позицією сиблінга у сім'ї сприяє розширенню та об'єктивізації у неї уявлення про себе. Гармонійність взаємин дітей у сім'ї сприяє позитивності уявлення. Виділено 5 типів сиблінгової взаємодії (за критерієм спрямованості особистості у спілкуванні): конкуренцію, пристосування, компроміс, ігнорування та співпрацю. Найбільш поширеними серед них виявлено типи компромісу та пристосування. З'ясовано, що з системою взаємин дітей у сім'ї пов'язаний ступінь досягнення дитиною семирічного віку психологічної зрілості необхідної для шкільної адптації.

Розглянуто психологічні особливості сучасної сім'ї, обгрунтовано об'єктивні та суб'єктивні умови її розвитку, розкрито психологічні механізми її життєдіяльності, проаналізовано її вплив на становлення особистості дитини. Визначено фактори стабільності шлюбу та сім'ї, а також суть понять психологічного здоров'я сім'ї, розглянуто особливості подружнього спілкування та їх вплив на стабільність сім'ї, використання методів і прийомів сімейного консультування. Наведено основні напрямки діяльності практичного психолога щодо подання психологічної допомоги сім'ї, обговорено особливості психологічної діагностики сім'ї з проблемною дитиною.

Досліджено демографічні проблеми ХХ ст. в світі та в Україні. Розкрито історико-соціальний аспект проблем перенаселення та депопуляції у світі. Наведено характеристику демографічної ситуації в Україні. Визначено оптимальні терміни народження дітей, розглянуто соціально-психологічні передумови планування вагітності. Описано методику м'якої адаптації новонародженого до нових умов існування. Подано загальну характеристику репродуктивної поведінки сучасної молоді в Україні. Висвітлено основні шляхи та засоби планування сім'ї.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х883.3 + С5*644 + Ю956-998

Рубрики:

Вивчення злочинця

Соціологія

Психологія сім'ї і побуту, виховання дітей у сім'ї

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ