На підставі загальної теорії взаємодії розкрито особливості конструювання емоційної взаємодії між педагогами та учнями. Висвітлено роль емоцій у навчально-пізнавальній діяльності. Розглянуто питання емоційної саморегуляції та її роль у професійній діяльності вчителя. Описано методики самоаналізу емоційних процесів і станів, методику оцінки роботи викладача. Запропоновано тестову карту оцінки стилю діяльності вчителя.

Проанализировано значение эмоционального интеллекта в структуре личности помогающих специалистов, взаимосвязь способностей к пониманию и управлению эмоциями с особенностями личности. Выявлено, что эмоциональный интеллект имеет взаимосвязь с сензитивностью, тревожностью и лабильностью у специалистов данного профиля, является профессиональным орудием помогающих специалистов, которое способствует их профессиональной эффективности.

За допомогою особистісних, ситуативних, процесуальних, групових критеріїв проаналізовано основні особистісні механізми фасилятивної взаємодії (ФВ), наведено особливості їх формування та функціонування. З позицій різних психологічних течій узагальнено інформацію щодо механізмів просоціальної, альтруїстичної взаємодії, допомагальної поведінки. Як механізми ФВ виділено аффіліативність, альтруїстичну установку, задоволення потреби в позитивному прийнятті, інтерес до іншої людини. Обговорено ціннісно-смислові аспекти ФВ, які можуть виступати її самостійними мотиваційними механізмами.

С помощью личностных, ситуативных, процессуальных, групповых критериев проанализированы основные личностные механизмы фасилятивного взаимодействия (ФВ), проанализированы особенности их формирования и функционирования. С позиций разных психологических течений обобщена информация относительно механизмов просоциального, альтруистического взаимодействия, помогающего поведения. Как механизмы ФВ выделены аффилиативнисть, альтруистическая установка, удовлетворение потребности в позитивном принятии, интерес к другому человеку. Обсуждены ценностно-смысловые аспекты ФВ, которые могут выступать ее самостоятельными мотивационными механизмами.

With the help of personal, situational, procedural, the group reviewed the main criteria of personal interaction mechanisms fasilitating interaction (FI) analyzed the peculiarities of their formation and functioning. From the positions of various psychological currents summarizes information on the mechanisms prosotsialnoi, altruistic cooperation, dopomagalnoi behavior. As mechanisms of FI allocated affiliativnist, altruistic setting, the satisfaction of the positive decision, the interest to anotherperson. Discussed the value-semantic aspects of FI, which may make it self-motivational mechanisms. It was established that the implementation of facilitation as a process implemented through the functioning of the complex personality mechanisms, containing both basic and more complex forms. Personal mechanisms of PV may be considered empatiynist, inner morality, experience fasilyativnoi interaction affiliativnist, social responsibility, transcendental experiences, development of personal fasilyativnistlove for people.

Представлен анализ проблемы созависимости женщин в семьях, где супруг страдает алкогольной зависимостью. Обоснована необходимость системного изучения данного вопроса, проведено исследование зависимости формирования паттерна созависимого поведения от социально-демографических факторов. Показана целесообразность создания тестовой методики, которая более полно сможет диагностировать созависимое поведение.

Наведено аналіз проблеми співзалежності жінок у сім'ях, де чоловік страждає алкогольною залежністю. Обгрунтовано необхідність системного вивчення даного питання, проведено дослідження залежності формування патерну співзалежної поведінки від соціально-демографічних чинників. Показано доцільність створення тестової методики, яка більш повно зможе діагностувати співзалежну поведінку.

An analysis of co-dependence problem of women in families where the husband suffers from alcohol dependence. ItТs the necessity of systematic study of the issue, according to a study co-dependence of forming a pattern of conduct of socio-demographic factors. ItТs given the expediency of creating a test method, which more fully able to diagnose the co-dependence behavior. It is noted that in the genesis of co-dependence play a leading role a combination of personal qualities of women with the active functioning of the protective mechanism of projection and the pressure of the super-ego. These socio-demographic factors as age, women, the total length of marriage and number of children increases the risk of co-dependence relationship with a partner.

Досліджено основні теоретико-методологічні передумови здійснення диференціації фасилятивності та інгібітності. Окреслено коло психічних якостей, що свідчать про їх вираженість. Фасилятивну дію описано як таку, що призводить до розвитку хоча б одного з учасників взаємодії шляхом зміни його поведінки, діяльності, відносин, установок тощо; про інгібітність свідчить вираженість маніпулятивності. Відзначено, що інгібітність можна використовувати на користь іншій людині, а для її усунення доцільним є застосування індивідуальної та групової психокорекційної та психотерапевтичної роботи, включення особистості до процесу переживання певних подій з іншою людиною чи людьми. Підсумовано, що основним диференціювальним показником фасилятивності - інгібітності є ціннісно-смислова сфера особистості. Означено шляхи розвитку фасилятивності та інгібітності.

Исследованы основные теоретико-методологические предпосылки осуществления дифференциации фасилятивности и ингибитности. Очерчен круг психических качеств, свидетельствующих об их выраженности. Фасилятивное действие описано как такое, которое приводит к развитию хотя бы одного из участников взаимодействия путем изменения его поведения, деятельности, отношений, установок и т.п.; об ингибитности свидетельствует выраженность манипулятивности. Отмечено, что ингибитность можно использовать в интересах другого человека, а для ее устранения целесообразно применение индивидуальной и групповой психокоррекционной и психотерапевтической работы, включение личности в процесс переживания определенных событий с другим человеком или людьми. Подытожено, что основным дифференцирующим показателем фасилятивности - ингибитности является ценностно-смысловая сфера личности. Обозначены пути развития фасилятивности и ингибитности.

The article presents the main theoretical and methodological prerequisites of differentiating facilitating and inhibiting abilities. The author delineates the range of psychic qualities indicating their intensity.

Здійснено аналіз психологічних особливостей синдрому емоційного вигорання в студентів. Розглянуто взаємозв’язок між синдромом емоційного вигорання та особистісними особливостями студентів. Вивчено зміст і структуру синдрому емоційного вигорання в студентів. Проаналізовано чинники, що зумовлюють емоційне вигорання в майбутніх соціальних педагогів.

Осуществлен анализ психологических особенностей синдрома эмоционального выгорания у студентов. Рассмотрена взаимосвязь между синдромом эмоционального выгорания и личностными особенностями студентов. Изучены содержание и структура синдрома эмоционального выгорания в студентов. Проанализированы факторы, которые предопределяют эмоциональное выгорание в будущих социальных педагогов.

The article analyzes sympovs and features of burnout peculiar to students as well as considers its contents and structure. Factors, which promote development of a syndrome of emotional exhaustion in students, are taped and analyzed.

Досліджено сутність феномену, психологічні особливості та чинники виникнення комп'ютерної залежності у студентів. Проаналізовано науково-теоретичні концепції з проблеми такої залежності у зарубіжній і вітчизняній психології, розкрито особливості її прояву та чинники виникнення у студентської молоді. Відповідно до визначених рівнів комп'ютерної залежності виділено категорії студентів з адиктивною поведінкою (незалежні студенти, потенційні та дійсні адикти). Встановлено взаємозв'язки між зазначеною залежністю та почуттям тривожності, самотності, фрустрації, ригідності, агресивності; відсутністю цілей, невпевненістю у досягненні результатів у житті; незадоволеністю соціальних потреб та потреб у визнанні та в самовираженні. Розроблено та апробовано психокорекційно-тренінгову програму, спрямовану на розвиток смисложиттєвих орієнтацій та зниження рівня негативних емоційних виявів у студентської молоді. Доведено ефективність цієї програми щодо зниження комп'ютерної залежності у студентської молоді, що робить можливим її впровадження у навчально-виховний процес.

Розглянуто проблему емоційної складової у взаємодії педагога з вихованцями дошкільного закладу. Основну увагу спрямовано на особливості здійснення емоційної взаємодії у навчально-виховному процесі дошкільного закладу. Здійснено аналіз психолого-педагогічних досліджень проблеми.

Рассмотрена проблема эмоциональной составляющей во взаимодействии педагога с воспитанниками в дошкольном учреждении. Основное внимание направлено на особенности осуществления эмоционального взаимодействия в учебно-воспитательном процессе дошкольного учреждения. Осуществлен анализ психолого-педагогических исследований проблемы.

A problem is examined of the emotional component between the teacher and pupils in preschools. The main focus is on the characteristics of training future teachers for emotional interactions in the educational process in preschools. The analysis of psychological and educational problem was done.

Вивчено проблему впливу рефлексії міжособистісної атракції на характер взаємодії у спільно-розподільній діяльності. Розроблено модель взаємозв'язку атракції з перебігом спільно-розподільної діяльності. Емпірично визначено, що гармонійно-ефективна спільно-розподільна діяльність досягається переважно в атрактивно-позитивних групах, хоча позитивний тип структур внутрішньогрупової атракції лише істотно сприяє, але не гарантує гармонійно-ефективної діяльності. Встановлено, що зростання інтенсивності та різноманітності залучення підлітків до спільно-розподільної діяльності створює як перспективи підвищення позитивності наявних атрактивних настанов, так і ризики їх зниження, а то й трансформації у негативні. З урахуванням теоретичного аналізу та результатів емпіричного дослідження створено й апробовано програму фасилітації здатності педагогів до рефлексії та вдосконалення своїх суб'єктивних психолого-педагогічних концепцій за умов активного групового навчання.

Висвітлено основні аспекти, згідно яких відбувається конструювання емоцій у дискурсі, а саме залучення соціокультурних чинників, побудова типової комунікативної ситуації і вибір відповідних лінгвальних засобів. Процес конструювання емоцій у дискурсі постає як процес взаємодії когнітивних, ситуативних і соціально-культурних чинників, зумовлений характеристиками емоцій як психологічних процесів. Опираючись на лінгвістичну конструктивістську теорію емоцій, здійснено контекстуальний, дискурсивний аналіз і контент-аналіз об'єктивації емоції в дискурсі на основі дистресу (distress) в англомовному медіа-дискурсі. У результаті, виокремлено соціокультурні чинники конструювання дистресу та типові предметно-референтні ситуації, залучені для трансляції емоційного смислу.