З'ясовано психологічні особливості процесу розуміння студентами винахідницьких задач на всіх етапах їх розв'язування, його обумовленість суб'єктивною мислительною тенденцією кожного студента. На цій основі виділено групи студентів, процес розуміння яких істотно відрізняється, і дано характеристику таких індивідуальних відмінностей. Розкриті особливості процесу розуміння студентами винахідницьких задач залежно від форм їх подання і умов розв'язування. Запропоновано прийоми оптимізації і активізації процесу розуміння студентами винахідницьких задач.

Розглядається проблема творчості в психології, функціонування образного мислення в творчій креслярській діяльності. Образ розглядається як складова частина мислительного процесу, як засіб досягнення мети і кінцевий продукт творчої діяльності. Звертається увага на істотну різницю між образною і вербальною логікою, дається їх характеристика.

Викладені як загальні, так і конкретні відомості про творчий виконавчий процес, про закономірності формування ігрових навиків домриста на основі сучасних даних фізіології, психології та музичної педагогіки.

В монографии с позиций историзма анализируются понятия творчества и креатотерапии, обобщаются результаты теоретических исследований по философии, психологии и педагогике творчества. Используется опыт собственных исследований авторов в практической психологии и педагогике. Оценены возможности использования творчества в целях психопрофилактики и психокоррекции.

Рассматриваются некоторые аспекты менеджмента в образовании (социальный, психологический, педагогический). Особое внимание уделено вопросам выявления новых форм управления социальными процессами и творческого развития личности в период трансформации социальной среды, новаций в реально сложившейся социально-экономической ситуации крупного промышленного центра Украины. Анализируются научно-методические основы организации педагогической деятельности в системе среднего образования.

Проаналізовано особливості використання у психології категорій діяльності та активності. Обгрунтовано доцільність застосування категорії активності для характеристики мотивації творчих процесів.

Процес становлення творчо обдарованої особистості розглянуто у контексті суб'єктно-ціннісного аналізу. Обгрунтовано доцільність застосування поняття "суб'єктні цінності" як одиниці дослідження творчої обдарованості.

На основі історико-культурного дослідження висвітлюється роль та історичне значення відеокомунікації в структурі сучасної культури. Визначається і обгрунтовується сутнісна природа відеокомунікації в культурно-історичному процесі. Докладно простежуються основні етапи розвитку відеокомунікації в системі сучасної культури. Вводячи в науковий обіг великий фактографічний матеріал, дисертантка розкриває історичні особливості формування культурних норм та цінностей засобами відеокомунікації, аналізує основні форми впровадження відеокомунікаційного впливу на людину.

Проведено теоретичний аналіз, що дозволив виявити основні позиції та погляди на сутність й особливості творчої активності як продуктивного процесу і високомотивованого стану особистості, який спрямований на пошукову діяльність. Виявлено творчу активність у формі продуктивного процесу, виражену основними етапами її розвитку, яким найбільш характерні: виникнення суперечності, активний мотивуючий стан особистості, спрямованість на активно-пошукову діяльність, творча ініціатива, інтелектуальна активність та збагачення продуктивного досвіду творчої активності.

Рассмотрены концепции творческого процесса в разных сферах знаний, с конечным выходом на архитектурный творческий процесс. Раскрыты устойчивые закономерности, присущие творчеству вообще, художественному творчеству как его части и архитектурному творчеству с учетом специфики, вытекающей из двуединой природы архитектуры.

Проаналізовано результати теоретичних і практичних досліджень, пов'язаних з формуванням комфортного архітектурного середовища життєдіяльності людини. Вперше досліджено простір архітектурного середовища як цілісний об'єкт ергономічного проектування. Розроблено матрицюя змісту і структури предмета ергономічного проектування. Виявлено його основні ергономічні категорії.

В результаті аналізу процесу конструювання вербального образу розкрита структура цього процесу, його змістовні компоненти та основні прийоми розумової діяльності, що використовуються при його створенні: комбінування, аналогізування, трансформації. Експериментально підтверджений зв'язок між здатностями до створення асоціацій та здатностями конструювати вербальні образи. Показано, що процес конструювання вербального образу містить у собі компоненти, притаманні творчому процесу: емоційне залучення, послідовність фаз та характерні прийоми розумової діяльності. Внаслідок цієї взаємодії з'являється продукт - вербальний образ, який має суб'єктивну новизну і тому може бути розглянутий як "одиниця креативності."

Робиться спроба об'єднати: психологію прийняття рішень, інженерний аналіз, технологічне прогнозування, народження ідей, винахідництво та управління складними системами, загальним для всіх творчим мисленням. Розкриваються поняття про ноу-хау, висвітлюються основи патентного права, особливості ліцензійних договорів тощо.

Досліджено вплив музики на психофізіологічні процеси організму людини та ефективність використання методу музикотерапії для корекції психоемоційного стану.

Досліджено проблему мислення, яка вивчалась багатьма дослідниками ще з XVII ст. Теорії біхевіористів, гештальтпсихологів та ін. не вирішили повністю дану проблему, хоча завдяки першим у цю сферу психологічних досліджень увійшло практичне мислення, а завдяки іншим стали звертати увагу на моменти інтуїції і творчості у мисленні. Вважається, що першим проблему творчого мислення розв'язав Дж. Гіпфорд. На його думку, творче мислення має такі особливості: оригінальність, нетривіальність, незвичайність висловлювання ідей та прагнення до інтелектуальної новизни.

Изложены общие сведения о творческой деятельности в промышленной сфере производства. Рассмотрены объекты, факторы-побудители и виды творческой деятельности. Анализируются художественно-эстетический фактор в инженерном творчестве, а также вопросы развития одежды в связи с организацией ее массового промышленного производства, исследуется влияние фактора моды на развитие одежды. Значительное внимание уделено творческой деятельности, направленной на совершенствование процесса конструирования и технологий изготовления одежды.

Проаналізовано сучасний стан підготовки професійних співаків до вокально-виконавської творчості. Обгрунтовано психолого-педагогічні основи формування вокально-виконавської творчості та розвиток творчого потенціалу як педагогічну та мистецтвознавчу проблеми. Охарактеризовано специфіку вокально-педагогічної та вокально-виконавської діяльності. Розроблено модель створення вокально-виконавського образу, виявлено психолого-педагогічні умови її ефективного функціонування.

В соответствии с теорией "психологической установки" о сущности системы "среда - человек", архитектурная композиция трактуется как функция восприятия человека. Исследуется на междисциплинарной основе природа этого восприятия, ее социальные и генетические основы. Рассматривается практическая апробация исследования в экспериментальном проекте Харьковского региона.

Проблему Автора розглянуто в дискурсі рефлексійного підходу до творчості, тобто спочатку відносин Автора зі своїм твором, а потім зустріч свідомості слухача з твором як відображення авторської свідомості.

Розглянуто психологічні механізми залежності емоційної стійкості суб'єктів від рівня їх збудження. Викладено положення про вплив внутрішніх факторів на її амплітуду. Накреслено шляхи вдосконалення методики формування виконавчої майстерності музикантів-інструменталістів.