Індекс рубрикатора НБУВ: Ч489.511.203 + Ю940.91

Рубрики:

Професійна освіта в галузі вищої педагогічної освіти

Психологія вчителя

Шифр НБУВ: ДС48153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч489.511.203 + Ю940.91-5

Рубрики:

Професійна освіта в галузі вищої педагогічної освіти

Психологія вчителя

Шифр НБУВ: ДС51061 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч489.511.203 + Ю940.91

Рубрики:

Професійна освіта в галузі вищої педагогічної освіти

Психологія вчителя

Шифр НБУВ: ДС48153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Аналізуються деякі базові поняття педагогічної і музичної психології з метою розширення психодіагностичного потенціалу останніх при розв'язанні задач, пов'язаних з удосконаленням психологічної підготовки студентів педвузів до майбутньої професійної діяльності. Подається розгорнутий аналіз існуючих до сьогодні в музичній психології точок зору на це питання.

Розкриваються особливості формування у студентів педагогічного коледжу готовності до застосування в навчальному процесі спільно-розподіленої учбової діяльності школярів. На основі психологічного аналізу групових форм учбової діяльності школярів і діяльності вчителя за цих умов, розроблено навчальне забезпечення їхньої підготовки, яке включало поряд із вивченням теоретичного курсу тренінгові заняття. В результаті у більшості студентів сформовано психологічну готовність до організації спільно-розподіленої учбової діяльності школярів.

Розкриваються історичні передумови та психолого-педагогічні основи розвитку педагогічних здібностей. Описується зміст та структура компонентів провідних і допоміжних здібностей, що відіграють значну роль у рості майстерності вчителя. Висвітлюються шляхи формування та динаміка розвитку педагогічних здібностей у майбутніх вчителів фізичної культури. Наводяться деякі рекомендації з удосконалення системи підготовки вчителів, вказуються основні засоби професійного виховання, робиться акцент на вивчення загальнопрофесійних дисциплін, психології учнів, а також на оволодіння компонентами педагогічних здібностей в умовах природньої педагогічної діяльності.

Висвітлюються питання щодо психолого-педагогічних умов та засобів формування у майбутнього вчителя музики готовності до професійної діяльності. Обговорюється необхідність залучення у дослідницький контекст психології вищої школи феноменів, що визначають своєрідність утворення й перебігу окремого виду діяльності - музично-педагогічної.

Дисертація містить теоретичне і експериментальне дослідження проблеми готовності до музично-педагогічної діяльності. З'ясовано, що успішність здійснення музично-педагогічної діяльності обумовлюється єдністю функціонування загальних і спеціальних здібностей особистості, серед яких спостережливість, антиципація, креативність, музикальність, експресивність і ставлення відіграють роль системоутворюючого фактору. Практична реалізація результатів дослідження міститься у визначенні основних принципів і підходів до організації навчальної діяльності студентів, спрямованої на актуалізацію і формування їх професійної готовності до музичного виховання в молодших класах загальноосвітніх шкіл.

Рассмотрена комплексная психолого-педагогическая подготовка учителя начальных классов в вузах III и IV уровней аккредитации. Определены ее цель, функции, структура, содержание, формы и методы реализации.

Розкрито зв'язок між когнітивним стилем учителя і його схильністю до міжособистісних конфліктів з учнями. Подано психологічний портрет конфліктогенного вчителя. Аналіз когнітивного стилю вчителів, схильних до конфліктів, дозволив установити, що цей зв'язок найбільш виразно виступає, якщо враховувати показники не одного параметру стилю, а їх системи; залежність від поля, тип реакції і когнітивну диференційованість.

Поглиблено та розширено зміст поняття "ціннісні орієнтації майбутнього вчителя" як центрального компонента професійної спрямованості студента педагогічного вузу, що визначає успішність аксіологічної діяльності, формування світоглядної позиції та визначення особистісного смислу педагогічної діяльності. Встановлено чинники, що впливають на динаміку ціннісних орієнтацій, ієрархічну структуру, шляхи та засоби їх розширення. Виявлено зв'язок змісту ціннісних орієнтацій з особистісними характеристиками студентів педагогічного вузу (рівень самоактуалізації особистості майбутнього вчителя та його професійно-педагогічна спрямованість). Обгрунтовано, розроблено та апробовано систему розширення цінностей майбутнього вчителя активними методами навчання, практичні рекомендації викладачам психологічних дисциплін щодо процесу становлення ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя в процесі професійної підготовки у вищому навчальному педагогічному закладі.

Висвітлено концептуальні засади моделі вчителя (викладача)-предметника, особливості реформування шкільної фізичної освіти. Зроблено концептуальний аналіз структури та змісту навчальних посібників з педагогіки. Розроблено методику створення посібників нового покоління. Досліджено проблеми оцінювання якості підготовки учнів в Україні, проблеми гуманізації у викладанні педагогічних предметів, структури та змісту психолого-педагогічної та фахової підготовки педагогічних кадрів. Визначено головні напрями перебудови навчання в сучасній школі. Вивчено шляхи соціально-психологічної адаптації інвалідів з вадами зору у вузі.

З'ясовано, що важливим компонентом становлення педагога-професіонала є розвиток у нього педагогічної самосвідомості шляхом розвитку здатності до рефлексії, яка також виступає базовою ознакою у системі професійних якостей педагога. Досліджено особливості саморефлексії та рефлексії педагогічної діяльності майбутніх вчителів, а також основні тенденції їх співвідношення. Встановлено: ефективним шляхом розвитку рефлексії майбутніх педагогів є поєднання тренінгу рефлексивності з рефлексивними формами організації активної педагогічної практики студентів, що забезпечує набуття студентами рефлексивних вмінь та перенесення їх у галузь практично-педагогічної діяльності.

Розкрито структуру і механізм функціонування психономічної техніки учителя. Запропоновано включати до психономічної техніки мінімум компонентів, який забезпечує оптимальне досягнення педагогічних і психотерапевтичних цілей: психономічної спостережливості, самостійного мислення, здібності до психотерапевтичної саморегуляції, емпатичного спілкуватися, здійснення педагогічного та особистісно-зорієнтованого психотерапевтичного впливу. Наведено оригінальну модель психономічної техніки.

Визначено об'єктивні та суб'єктивні передумови педагогічної діяльності (ПД), розкрито зміст її поняття. Проаналізовано особливості адаптації молодого вчителя до педагогічного та учнівського колективів. Висвітлено проблеми гуманізму в ПД, реалізації диференційованого підходу, педагогічного оцінювання, різноспрямованих тенденцій розвитку ПД, а також співвідношення індивідуальності вчителя, учнів та класу.

Определены объективные и субъективные предпосылки педагогической деятельности (ПД), раскрыто содержание ее понятия. Проанализированы особенности адаптации молодого учителя к педагогическому и ученическому коллективам. Освещены проблемы гуманизма в ПД, реализации дифференцированного подхода, педагогического оценивания результатов деятельности, разнонаправленных тенденций развития ПД, а также соотношения индивидуальности учителя, учеников и класса.

Визначено шляхи та засоби особистісно-професійного зростання майбутнього вчителя, напрямки удосконалення форм державної атестації майбутніх вчителів трудового навчання виробничих технологій та основ виробництва. Досліджено проблемні аспекти реалізації змісту занять та оцінювання успішності з фізичної культури у загальноосвітніх школах, психолого-педагогічні аспекти виховання спостережливості молодших школярів. Проаналізовано ефективність особистісно орієнтованої технології навчання на заняттях з педагогіки. Висвітлено психологічні умови формування позитивного ставлення до учня у майбутніх вчителів. Обгрунтовано взаємозв'язок математики з економікою, деякі аспекти вдосконалення професійної спрямованості навчання майбутніх вчителів математики.

Висвітлено проблеми становлення молодих учителів у процесі професійної підготовки в закладах освіти та на початку самостійної педагогічної діяльності (ПД). Визначено психологічні чинники вибору професії студентами вищих педагогічних навчальних закладів. Проаналізовано особливості зовнішніх і внутрішніх конфліктів, які мають прояв у діяльності вчителя. Розглянуто педагогічну ситуацію як об'єкт системного підходу, а також педагогічну дію як структурний компонент діяльності. Наведено теоретичну модель структури ПД. Охарактеризовано процес коригування в ПД.

Освещены проблемы становления молодых учителей в процессе профессиональной подготоки в заведениях образования и в начале самостоятельной педагогической деятельности (ПД). Определены психологические факторы выбора профессии студентами высших педагогических учебных заведений. Проанализированы особенности внутренних и внешних конфликтов, проявляющихся в деятельности учителя. Рассмотрены педагогическая ситуация как объект системного подхода, а также педагогическое действие как структурный компонент деятельности. Приведена теоретическая модель структуры ПД. Охарактеризован процесс корректировки в ПД.

Рассмотрены вопросы, связанные с особенностями личности учителя математики и учета их при организации личностно-ориентированного последипломного образования. Рассмотрены факторы, вызывающие профессиональную деформацию, выделены качества личности, способствующие профессиональному росту. Предложена методика оказания помощи учителю в устранении профессиональных деформаций.

Вивчено психологічні детермінанти комунікативного потенціалу вчителя. Виявлено шляхи його актуалізації на етапі вузівської підготовки майбутнього педагога. Уточнено та конкретизовано уявлення про зміст, сутність та особливості комунікативного потенціалу вчителя. Виокремлено його психологічну та соціальну основи. Обгрунтовано доцільність комунікативної підготовки майбутніх спеціалістів, її детермінованість рівнем сформованості ціннісного ставлення до комунікативної діяльності, системою комунікативних знань і вмінь, перцептивно-рефлексивних та емпатійно-емоційних можливостей, психологічною готовністю студента до оптимальної реалізації свого комунікативного потенціалу в практичній педагогічній діяльності, мотивацією спілкування.

Розглянуто види та форми педагогічної практики студентів коледжів, обговорено особливості організації її керівництва. Висвітлено місце та роль педагогічної практики у формуванні особистості педагога, проаналізовано її етапи, визначено взаємозв'язок педагогічної діяльності та професійної практики. Встановлено критерії оцінки діяльності практиканта. Наведено експериментальні підходи та методи вдосконалення педагогічної практики в системі діяльності коледжів і загальноосвітних шкіл. Визначено психолого-педагогічні умови вдосконалення педагогічної практики студентів.