Індекс рубрикатора НБУВ: Ю940.3-72

Рубрики:

Психологічні питання навчання та навчальної діяльності дорослих

Шифр НБУВ: Ж69446 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання формування професійних мотивів в період здобуття освіти за допомогою тренінгових технологій. Проаналізовано мотиви вибору професії співробітника ОВС. Запропоновано тренінгову програму щодо ознайомлення курсантів з майбутньою професією та підвищення їх мотиваційної готовності до навчання.

Рассмотрены вопросы формирования профессиональных мотивов у курсантов учебных заведений МВС в период получения образования с помощью тренинговых технологий. Проанализированы мотивы выбора профессии правоохранителя. Предложена тренинговая программа для идентификации курсантов с будущей профессией и повышения их мотивационной готовности к обучению.

The article is devoted to the problems of professional motivation forming for cadets with the help of training methods. The motives of choice of profession by the police force staff are analyzed in the present article. The program for identification of cadets with their future profession and the increase of their motivation Turing their studies are presented by the author.

На підставі аналізу соціологічних, психологічних, політологічних джерел і результатів студій "Старшокласник Луганщини" та "Першокурсник", проведених у 2003 - 2004 роках кафедрою психології Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля щодо ціннісних орієнтацій старшокласників і першокурсників, здійснено спробу проаналізувати вплив цих чинників на проблему мотивації навчальної діяльності студентства, її продуктивності.

Досліджено питання професійної мотиваційної основи освітньої діяльності студентів. На думку автора, головною цінністю освіти стає розвиток потреб і здатності до самореалізації творчого потенціалу, спрямованості на саморозвиток і самоосвіту.

Рассмотрены особенности привлечения студентов к поступлению на фармацевтический факультет заочной формы обучения Запорожского государственного медицинского университета, некоторые аспекты мотивации к обучению, организации учебного процесса и возможности внедрения новейших технологий в процесс обучения специалистов-провизоров.

Розглянуто проблему формування мотивації студентів до науково-дослідної діяльності у процесі вивчення англійської мови та літератури. Теоретично обгрунтовано педагогічні умови формування мотивації студентської молоді до проведення власних наукових досліджень.

Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено, що формування мотивації учіння у студентів - це системний процес, зумовлений розвитком стійких мотиваційних утворень (мотивів). Встановлено, що на розвиток мотивації учіння впливають такі фактори: посилення почуття компетентності; формування у студентської молоді здатності до самокерування власною мотивацією; наявність схильності до визначення мети та самореалізації. Проаналізовано психологічні механізми розвитку мотивації учіння: мотиваційне зміщення, наслідування, сенсоутворення, динаміку когнітивного компонента мотивації. Під час проведення психотренінгу встановлено статистично значуще зростання у студентів показників за такими мотивами: саморозвитку, пізнання, соціального престижу, досягнення.

Виявлено особливості та тенденції розвитку мотивації навчальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів. Визначено концептуальні основи дослідження на засадах системної методології. За результатами констатуючого експерименту вивчено індивідуальні, гендерні особливості мотиваційної сфери студентів та тенденції її змін у процесі навчання. Запропоновано методику формувального впливу на мотиваційні сфери студентів, експериментально підтверджено її ефективність та доведено доцільність.

Вперше визначено суб'єктивні та об'єктивні умови розвитку психологічної готовності курсантів інженерних груп до професійної діяльності на кордоні та запропоновано програму її формування у навчально-виховному процесі під час вивчення курсу вищої математики. Розкрито зміст поняття "психологічна готовність до професійної діяльності інженера-прикордонника". Визначено й охарактеризовано компоненти та розроблено модель психологічної готовності курсантів до професійної діяльності інженера. Обгрунтовано умови та динаміку розвитку мотиваційно-ціннісного, когнітивного та операційно-процесуального компонентів даної якості у курсантів I - IV курсів Національної академії Державної прикордонної служби України. Удосконалено метод психодіагностики психологічної готовності курсантів до професійної діяльності та наведено психологічне обгрунтування методик навчання курсантів вищої математики. Показано провідну роль розвитку мотиваційно-ціннісного компонента у формуванні психологічної готовності курсантів до професійної діяльності за умов використання активних методів навчання і створення на заняттях з вищої математики сприятливої атмосфери для саморозвитку особистості. Розроблено й апробовано програму формування психологічної готовноті майбутніх інженерів-прикордонників до професійної діяльності у навчально-виховному процесі, яка сприятиме забезпеченню розвитку професійно важливих якостей майбутнього фахівця. Підтверджено ефективність її застосування для формування таких якостей майбутніх офіцерів-прикордонників, як комунікативна компетентність, самооцінка, здатність до творчої самореалізації.

Досліджено проблему формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів. Розроблено й апробовано програми фасилітативного формування смислоутворюючих мотивів за умов мотиваційної кризи. Розглянуто теоретичні аспекти проблеми формування смислоутворюючих мотивів на рівні взаємодії суб'єктивних й об'єктивних смислів діяльності. Проаналізовано підходи щодо розв'язання проблеми їх неспівпадіння, запропоновані у різних моделях навчання. Обгрунтовано доцільність використання для формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів криз мотиваційного характеру. Виявлено, що за умов традиційного навчання стихійне переживання студентами-психологами мотиваційних криз має недостатньо великий потенціал формування смислоутворюючих мотивів, необхідних для ефективного досягнення поставлених завдань особистісного та професійного розвитку. З урахуванням необхідності перетворення мотиваційної кризи на предмет навчальної діяльності майбутніх психологів розроблено програму фасилітативного формування їх смислоутворюючих мотивів за умов керованої мотиваційної кризи засобами недирективного впливу (фасилітації). Доведено можливість більш ефективного формування смислоутворюючих мотивів шляхом використання умов керованої мотиваційної кризи. Виявлено, що розвиток реконструктивних умінь майбутніх психологів сприяє прискоренню розв'язання протиріч в їх мотиваційно-смисловій сфері, пов'язаних з кризою професійного самовизначення та зростанню активності та відповідальності студентів за результати навчання.

Уперше в системі вищої музично-педагогічної освіти розроблено й апробовано експериментальну методику формування мотивації педагогічної діяльності у майбутніх учителів музики. Визначено педагогічні умови ефективного формування мотивації педагогічної діяльності у студентів. Обгрунтовано критерії та показники сформованості мотивації педагогічної діяльності у цих учителів музики. Конкретизовано поняття "мотивація музично-педагогічної діяльності", виявлено особливості її формування. Удосконалено методичне забезпечення фахової підготовки студентів факультетів музично-педагогічного спрямування. Розроблено методику формування мотивації педагогічної діяльності у процесі фахової підготовки майбутніх учителів музики, сутність якої полягає у закріпленні наявних і формуванні нових мотивів професійної діяльності, усвідомленні її смислу, стимулюванні розвитку теоретичної обізнаності та спрямованості на збагачення досвіду музично-педагогічної діяльності студентів.

Вперше проведено психологічне вивчення рівня сформованості мотиваційної готовності студентів-сурдопедагогів до професійної діяльності. Сконструйовано й апробовано діагностичні методики та розроблено психологічні підходи ефективного впливу на розвиток мотиваційної готовності студентів-сурдопедагогів до професійної діяльності у період навчання в університеті. Виявлено структуру та встановлено критерії та рівні мотиваційної готовності студентів-сурдопедагогів до професійної діяльності. Визначено домінантні мотиви та характер їх впливу на діяльність і виявлено "модифіковані ознаки критеріїв", які визначають процес і результат мотиваційної готовності. Вдосконалено знання сутності феномену мотиваційної готовності студента-сурдопедагога до здійснення професійної діяльності та конкретизовано положення про взаємозв'язок мотиваційної сфери та діяльності у формуванні особистості.

Вивчено психологічні особливості самореалізації особистості майбутніх педагогів (МП). Визначено концептуальні підходи до вивчення проблеми мотивації учбово-професійної самореалізації (УПС) як процесу розкриття, випробування, розгортання, здійснення можливостей індивіда в контексті її оволодіння та виконання. Описано теоретичну модель УПС з когнітивною, цілепокладальною, мотиваційною, креативною та поведінковою складовими. Наведено дані про рівні сформованості даних складових у МП. Розкрито зміст та особливості мотивів УПС. Доведено, що формування даних мотивів відбувається на підставі опосередкування існуючою, реально діючою мотивацією. Визначено психолого-педагогічні умови формування мотивів УПС і розроблено розвивальну психолого-педагогічну програму впливу на становлення даних мотивів, доведено її ефективність позитивною динамікою показників самореалізації студентів експериментальної групи.

Досліджено проблему оптимізації індивідуальних навчальних стилів студентів економічних ВНЗ. На підставі психолого-педагогічного аналізу проблеми уточнено сутність, зміст, структурно-функціональні компоненти індивідуального навчального стилю студента. Розроблено типологію стилів і трансферно-інверсійну модель їх оптимізації. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови оптимізації індивідуальних навчальних стилів студентів (поєднання інноваційних і традиційних технологій навчання у навчальному процесі під час вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу; застосування ергономічного підходу; забезпечення мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів). Експериментально доведено ефективність використання трансферно-інноваційної моделі оптимізації індивідуальних навчальних стилів студентів, спрямованої на поступове, послідовне, логічно обгрунтоване формування у них оптимальних індивідуальних навчальних стилів.

Розглянуто проблему мотивації навчання у педагогічній психології. Охарактеризовано види навчальних мотивів студентів ВНЗ. Проведено психосемантичний аналіз мотивації студентів технічних і гуманітарних напрямів підготовки та надано рекомендації щодо організації навчальної, наукової та виховної роботи зі студентською молоддю.

Розглянуто проблему дидактичної системи освіти дорослих, яка повинна враховувати особливості навчання дорослих: наявність внутрішньої мотивації до навчання. Визначено самостійність як уміння організовувати процес розв'язання задачі та постійне прагнення людини будувати свою професійну діяльність на основі нової інформації як спосіб самовираження і саморозвитку.

Рассмотрена проблема дидактической системы образования взрослых, которая должна учитывать особенности учения взрослых: наличие внутреннего побуждения к учению. Определена самостоятельность как умение организовать процесс решения задачи и управлять им в соответствии с этой задачей, стремление человека строить свою профессиональную деятельность на основе новой информации как способ его самовыражения и саморазвития.

The problem didactic adult education, which should take into account the peculiarities of teaching adults: the presence of internal motivation to learning, helping himself to set himself the task, build a plan of its decision and implement it; independence as the ability to organize problem-solving process and manage it in accordance with this objective ; permanent human desire to build their careers on the basis of new information as a way to self-expression and self-development.

Визначено понятійний апарат проблеми мотивації, досліджено проблему формування мотивації студентів до навчання засобами історіографії. Розроблено методику застосування засобів історіографії з метою формування позитивних мотивів до навчання, визначено й експериментально перевірено педагогічні умови застосування даної методики. Експериментально доведено, що впровадження розробленої методики застосування засобів історіографії в навчальному процесі безпосередньо впливає на формування позитивних мотивів навчання та зміну мотивації навчально-пізнавальної діяльності.

Обгрунтовано психолого-педагогічні механізми формування мотивації учіння студентів немовних вищих закладів освіти. Конкретизовано теоретичні положення щодо взаємозумовленості мотивації та здібностей, визначальної ролі спілкування в розвитку особистості. Визначено концептуальні підходи до побудови гіпотетичної моделі оптимальної мотивації до вивчення іноземної мови студентами-аграріями. Розроблено модель мотивації до вивчення іноземної мови, подано її теоретичне обгрунтування, визначено психолого-педагогічний зміст виділених структурних компонентів моделі. Виявлено, досліджено й описано механізм взаємодії рівня іншомовних здібностей і мотивації навчання у процесі вивчення іноземної мови. Проаналізовано соціально-психологічні характеристики групи, як компоненту моделі мотивації, що сприяє її оптимізації. Розроблено методики для виявлення рівня професійної мотивації, мотивації вивчення іноземної мови, рівня розвитку іншомовних здібностей.

Досліджено підхід застосування марківських ланцюгів в задачах прогнозування мотивації студентів. Виявлено залежності, що дозволяють побудувати матрицю перехідної імовірності для прогнозування мотивації студентів.

Проаналізовано проблему мотивації в освіті дорослих з огляду на шведський досвід, та роль навчальних гуртків неформальної освіти дорослих у мотивації дорослих до пізнавальної діяльності.