Розглянуто проблему ефективності управлінських рішень з точки зору впливу інтуїтивного та раціонального підходів до процесу їх прийняття.

Исследованы проблемы выраженности риска у студентов разных высших учебных заведений. Раскрыты содержание и условия возникновения риска, а также его закономерности, направленные на познание данного феномена.

Викладено питання психології оперативного управління в надзвичайних ситуаціях, процедур і логіки формування інтелектуальних рішень. Описано екстремальні та нормальні динамічні ситуації та їх об'єктно-орієнтовано когнітивні моделі. Викладено узагальнену схему комп'ютерної моделі формування образів сценаріїв ситуації. Розглянуто пізнавальні механізми як елементи когнітивної структури. Проведено логічний аналіз ситуацій у процесі виконання цілеорієнтованих дій. Охарактеризовано класи інтелектуальних дій, наведено моделі рухової поведінки людини. Показано місце структуралізму та функціоналізму в динаміці розвитку інтелекту особи.

Изложены вопросы психологии оперативного управления в чрезвычайных ситуациях, процедур и логики формирования интеллектуальных решений. Описаны экстремальные и нормальные динамические ситуации и их объектно-ориентированные когнитивные модели. Изложена обобщенная схема компьютерной модели формирования образов сценариев ситуации. Рассмотрены познавательные механизмы как элементы когнитивной структуры. Проведен логический анализ ситуаций при выполнении целеориентированных действий. Охарактеризованы классы интеллектуальных действий, приведены модели двигательного поведения человека. Показано место структурализма и функционализма в динамике развития интеллекта личности.

Розглянуто теоретичні та технологічні аспекти рефлексивно-цільового тренінгу розвитку у педагога уміння приймати ефективні рішення в проблемних ситуаціях професійної діяльності.

Розглянуто обгрунтування прийняття рішень особою щодо визначення перспективних зразків озброєння за їх основними тактико-технічними характеристиками, які мають нечіткий опис.

Розглянуто процес редакційної обробки статей в наукових журналах як процес людської активності, що грунтується на підставі прийняття рішень. Використовуючи класичні підходи теорії масового обслуговування, фізики критичних явищ та статистичні методи аналізу даних, вивчено функціональну форму ймовірнісного розподілу випадкових величин, що описують динаміку людської поведінки. Додатковою метою є обгрунтування наукометричного застосування одержаних результатів.

Досліджено особливості прояву ризику у студентів, які навчаються за різними освітньо-професійними програмами та розроблено цілеспрямовану систему його корекції. Уточнено суть поняття "ризик", концептуальні уявлення, що дозволяють зрозуміти механізми й умови його виникнення. Показано, що ризик є інтегральною властивістю особистості, яка грунтується на емоційно-вольових, інтелектуальних та інших ознаках, внаслідок яких, людина потрапляє до небезпечних ситуацій та прагне вийти з них. Розроблено тести для з'ясування проявів ризику у студентів у різних галузях діяльності. У психодіагностичному дослідженні встановлено, що вираженість ризику у студентів детермінується комплексом різних властивостей особистості, визначивши які можна підвищити ефективність процесу корекції його небажаних проявів.

Проведено теоретико-методологічний аналіз побутової діяльності людини. Визначено соціокультурні, соціально-психологічні та психологічні ознаки побутової діяльності. Описано її психологічну структуру як систему мотивів, ієрархію цільових конструктів, форм і засобів їх реалізації та визначено в ній функціональну роль процесу прийняття рішень, розроблено модель цього процесу. Визначено психологічні засади використання таких моделей для практичних і прикладних напрямків психологічних досліджень. Установлено, що у побутовій діяльності прийняття рішень є важливою формою цілепокладання та здійснюється як багаторівневий та багатоступінчастий процес узгодження особистісної значущості споживчих цільових конструктів та міри суб'єктивних витрат на їх досягнення.

У контексті системної методології визначено концептуальні основи дослідження та розроблено методологічну базу роботи, яка містить сукупність критеріїв, що відображають вплив особистісних характеристик керівників вищих навчальних закладів на процес їх цілепокладання в професійній діяльності.

Наведено узагальнені результати теоретичного аналізу наукової літератури, які містять матеріал стосовно проблем саморегуляції, психологічних особливостей педагогічного спілкування, проявів комунікативної саморегуляції у педагогічному спілкуванні. Виявлено рівні, динаміку й особливості прояву певних елементів комунікативної саморегуляції майбутніх учителів у процесі професійної підготовки. Висвітлено взаємозв'язок рівнево-типологічних особливостей розвитку загальної саморегуляції зі структурними компонентами педагогічно-орієнтованого спілкування у майбутніх учителів. Визначено взаємозв'язок їх комунікативної саморегуляції та педагогічної комунікативної компетентності за такого спілкування. Виявлено умови розвитку комунікативної саморегуляції. Експериментально доведено можливість розвитку комунікативної саморегуляції майбутнього вчителя за методами активного навчання у процесі професійної підготовки.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності. Визначено сутність і зміст готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності, розглянуто її мотиваційний, інформаційний, процесуально-діяльнісний і рефлексивний компоненти. Розроблено модель формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови її реалізації, зокрема, такі, як організація самостимулювання до прийняття ефективних рішень, цілеспрямоване застосування засобів інформаційного моделювання в процесі підготовки майбутніх учителів до прийняття педагогічних рішень. Розроблено й апробовано навчально-методичний комплекс з формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності (діагностичний комплекс оцінювання рівнів сформованості даної якості, програму спецкурсу та методичні рекомендації до її використання, інформаційні ресурси).

Розкрито специфіку формування професійної мети у процесі розв'язання фахових завдань практичним психологом. Уточнено поняття "рефлексивні механізми цілеутворення", визначено їх роль у процесі утворення професійної мети психолога. Визначено види, основні критерії та рівні сформованості цілеутворення та його рефлексивних механізмів. Експериментально перевірено вплив рефлексивних механізмів на ефективність утворення цілей у процесі розв'язання професійно-психологічних завдань. Розроблено й апробовано програму формування та корекції рефлексивних механізмів цілеутворення.

Рассмотрены общие психологические проблемы принятия волевых решений независимо от конкретных сфер деятельности человека. Освещены процессы подготовки информационных, организационных, оперативных, диагностических и технологических решений, особенности психологии принятия решений в предпринимательской деятельности. Изложены вопросы психологической безопасности жизни, влияния субъективных факторов, общечеловеческой и профессиональной этики принятия решений и использования современных психометрических технологий на решение таких задач как самопознание и психорегуляция личности, психоконтроль и психодиагностика, психологическая совместимость и экология психологической среды обитания человека.

Проаналізовано сутнісні характеристики саморегуляції цілеспрямованої активності особистості, структури процесу саморегуляції, його індивідуально-стильові особливості та участь в ньому емоцій та емоційності як цілісного інтегрального утворення особистості. Емоційність розглядається як формоутворювальний чинник індивідуального стилю саморегуляції студентів, який на різних етапах професійної підготовки характеризується специфічним змістом. Виявлено особливості саморегуляції студентів на різних етапах професійної підготовки. Встановлено, що специфіка саморегуляції студентів виражається в поступовому розвитку всіх ланок саморегуляції та у формуванні індивідуального стилю.

Уперше запропоновано інтегративно-особистісну модель саморегуляції, характерною ознакою якої є введення блоку інтеграції та прийняття рішення. Уточнено наукові уявлення щодо змісту поняття, структури та механізму психологічного благополуччя, розглянуто його основні аспекти (ресурсний, процесуальний, результативний, структурний, оціночний). Розкрито сутність поняття та структуру особистісного потенціалу, визначено роль розуміння у блоці самовизначення. Проаналізовано взаємозв'язки системи саморегуляції та психологічного благополуччя. Виявлено, що система саморегуляції найбільше взаємопов'язана з ресурсним і результативним аспектами психологічного благополуччя. Розглянуто чинники та вияви різних рівнів основних складових психологічного благополуччя. Виділено характеристики, що відрізняють суб'єктів з високим, середнім і низьким рівнем задоволеності життям, а також показники психологічного благополуччя особистості й особистісного потенціалу.

Висвітлено основні способи побудови комунікаційних середовищ у теорії прийняття рішень (ПР). Розглянуто потенційно можливі помилки та ризики в комунікаційних середовищах ПР, особливості комунікаційних процесів під час кризи. Увагу приділено загальним аспектам економічних кризи, стилям і комунікаційним моделям ПР, критеріям ефективності психологічних і інформаційних протикризових операцій, феномену колективних рішень і групового мислення.

Освещены главные способы построения коммуникационных сред в теории принятия решений (ПР). Рассмотрены потенциально возможные ошибки и риски в коммуникационных средах ПР, особенности коммуникационных процессов во время кризиса. Уделено внимание общим аспектам экономического кризиса, стилям и коммуникационным моделям ПР, критериям эффективности психологических и информационных противокризисных операций, феномену коллективных решений и группового мышления.

Досліджено процес прийняття рішення та сфери його практичного застосування.

Розглянуто проблеми дослідження процесу прийняття рішення як головного чинника діяльності. Необхідність вибору варіанта дії, способу його виконання в будь-якій ситуації обумовлюють високу вірогідність прийняття помилкових рішень. Описано результати досліджень процесу прийняття рішення студентами з урахуванням індивідуальних якостей особистості.

Обгрунтовано доцільність поєднання системно-діяльнісного та глибинно-психологічного підходів під час вивчення структури та детермінації копінг-поведінки індивіда. Визначено структуру копінг-поведінки як психічної діяльності суб'єкта, яка завбачає інтелектуальну, вольову, потребно-мотиваційну та афектну складові, а також усвідомлювані і неусвідомлювані компоненти. Зроблено припущення щодо необхідності розгляду копінг-поведінки в контексті подолання виникаючих процесів переживання (інтенціональний аспект копінг-поведінки) та вивчення відповідної вольової активності суб'єкта (операціональний аспект копінг-поведінки).

Проаналізовано підходи до визначення поняття ситуації, розкрито розуміння невизначеності як багатовимірного феномена. Запропоновано інтерпретацію поняття "ситуація невизначеності". Виділено рівні невизначеності як передумови прийняття рішення.