Висвітлено моральну проблематику людської свідомості, діяльності та спілкування. Розкрито внутрішні, екзентенційні аспекти моральності, питання добра і зла, відповідальності, сенсу життя, щастя, справедливості, а також любові. Проаналізовано низку актуальних етичних проблем, зокрема, співвідношення моралі та права, моралі та політики, національних і загальнолюдських моральних цінностей.

Рассмотрены теоретико-методологические основы морали как целостного духовного образования, специфика профессиональной морали юриста, понятие и сущность юридической этики. Проанализированы нравственное содержание основных принципиальных положений судопроизводства, а также нравственные основы деятельности участников уголовного процесса.

Розглянуто предмет і завдання естетики та етики, основні історичні етапи їх розвитку. Проаналізовано структуру естетичної та моральної свідомості. З'ясовано роль мистецтва та його специфіку в сучасному суспільстві.

Рассмотрены предмет и задачи эстетики и этики, основные исторические этапы их развития. Проанализирована структура эстетического и морального сознания. Согласованы роль искусства и его специфика в современном обществе.

Розглянуто питання етики й естетики як наукових напрямів, морального й естетичного як реальних сфер людської життєдіяльності. Висвітлено різні явища сучасного життя: молодіжну моду, технічну естетику. Розкрито суть понять промислового мистецтва, моральної культури спілкування. Визначено основні категорії естетики.

Рассмотрены вопросы этики и эстетики как научных направлений, морального и эстетического как реальные сферы человеческой жизнедеятельности. Освещены разные явления современной жизни: молодежная мода, техническая эстетика. Раскрыта сущность понятий промышленного искусства, моральной культуры общения. Определены основные категории эстетики.

У контексті сучасного розвитку наукових уявлень про етичне й естетичне знання висвітлено історію світової етичної та естетичної думки й особливості їх становлення на українському грунті. Розглянуто зміст предмета, цілі, завдання та функції етики й естетики як науки. Розкрито зміст категорії добра та зла як абсолютних координат моралі, суть понять честі та гідності, свободи та відповідальності, національної еліти. Викладено золоте правило моралі та сучасності.

В контексте современного развития научных представлений об этическом и эстетическом знании освещены история мировой эстетической и этической мысли и особенности ее становления в Украине. Рассмотрены содержание предмета, цели, задачи и функции этики и эстетики как науки. Раскрыты содержание категорий добра и зла как абсолютных координат морали, сущность понятий чести и достоинства, свободы и ответственности, национальной элиты. Изложено золотое правило морали и современности.

Розглянуто мораль як суспільне явище, феномен культури та форму світовідношення. Висвітлено моральну проблематику людської свідомості, діяльності та спілкування. Розкрито внутрішні, екзистенційні аспекти моральності, питання добра та зла, відповідальності, сенсу життя, щастя, справедливості, любові. Проаналізовано актуальні етичні проблеми, зокрема, співвідношення моралі та права, моралі та політики, національних і загальнолюдських моральних цінностей.

Рассмотрена мораль как общественное явление, феномен культуры и форма мироотношения. Освещена моральная проблематика человеческого сознания, деятельности и общения. Раскрыты внутренние, экзистенционные аспекты моральности, вопросы добра и зла, ответственности, смысла жизни, счастья, справедливости, любви. Проанализированы актуальные этические проблемы, в частности, соотношения морали и права, морали и политики, национальных и общечеловеческих моральных ценностей.

Розглянуто місце, предмет та значення етики й естетики у духовно-практичному освоєнні світу. Запропоновано систему категорій етики й естетики, охарактеризовано принцип побудови даної системи. Проаналізовано структуру естетики. Особливу увагу приділено елементам моральної діяльності, моральній диспозиції особи, етиці й естетиці життя та життєвого середовища, екологічному імперативу сучасної культури, сферам буття краси, людського сумління, діяльного та свідомого у моралі й етиці.

Рассмотрены место, предмет и значение этики и эстетики в духовно-практическом освоении мира. Предложена система категорий этики и эстетики, охарактеризован принцип построения данной системы. Проанализирована структура эстетики. Особое внимание уделено элементам моральной деятельности, моральной диспозиции личности, этике и эстетике жизни и жизненной среды, экологическому императиву современной культуры, сферам бытия красоты, человеческого сомнения, деятельного и сознательного в морали и этике.

Раскрыты предмет этики и особенности функционирования морали. Проанализированы основные этические учения и категории, а также этические проблемы современности. Рассмотрены предмет и структура эстетики, главные функции, проблемы системы категорий и понятий. Освещены вопросы истории эстетической мысли, основные эстетические концепции XIX - XX вв. Изложены особенности искусства как социального феномена.

Розкрито сутність етики як вчення про смисл життя та шляхи його реалізації через морально-ціннісні орієнтації, регулятивна ідея яких виражена імперативами моральної нормативності та закріплена в науково-теоретичних установках. Проаналізовано основні етичні категорії, висвітлено моральні засади міжлюдського спілкування. Розглянуто взаємозв'язок морально-ціннісних орієнтацій та регулятивно-оціночних функцій категорій етики. Розкрито моральні аспекти ставлення людини до природи, визначено роль духовної та функціональної еліти у формуванні моральної культури суспільства.

Раскрыта сущность этики как учения о смысле жизни и способах его реализации через морально-ценностные ориентации, регулятивная идея которых выражена императивами моральной нормативности и закреплена в научно-теоретических установках. Проанализированы основные этические категории, освещены моральные основы человеческого общения. Рассмотрена взаимосвязь морально-ценностных ориентаций и регуляторно-оценочных функций категории этики. Раскрыты моральные аспекты отношения человека к природе, определена роль духовной и функционаьной элиты в формировании моральной культуры общества.

Висвітлено місце етики у системі філософського знання та духовного життя суспільства. Розглянуто етику як філософську науку, мораль як соціальний феномен, вчинок як першоелемент моральної діяльності, спілкування як царину людської моральності. Наведено загальну характеристику та класифікацію головних етичних категорій. Описано методи та засоби естетичного виховання. Запропоновано основні концепції походження моралі. Проаналізовано моральні проблеми людської діяльності та спілкування, проблеми життя та смерті.

Освещено место этики в системе философского знания и духовной жизни общества. Рассмотрены этика как философская наука, мораль как социальный феномен, поступок как первоэлемент моральной деятельности, общение как центр человеческой моральности. Приведены общая характеристика и классификация основных этических категорий. Описаны методы и средства эстетического воспитания. Предложены основные концепции происхождения морали. Проанализированы моральные проблемы человеческой деятельности и общения, проблемы жизни и смерти.

Висвітлено основні питання етики й естетики. Етичне знання структуровано та розглянуто в єдності його філософських засад і історичної спадкоємності. Увагу приділено моралі як особливому соціальному явищу, соціальному інституту та змісту духовного життя. Розглянуто історію і сучасні проблеми естетичної думки, вихідні категорії естетики, специфіку структури естетичної діяльності й особливості естетичної свідомості.

Раскрыты основные вопросы этики и эстетики. Этическое знание структурировано и рассмотрено в единстве философских основ и исторического наследия. Уделено внимание морали как особому социальному явлению, социальному институту и содержанию духовной жизни. Рассмотрены история и современные проблемы эстетической мысли, исходные категории эстетики, специфика структуры эстетической деятельности и особенности эстетического сознания.

Наведено загальну характеристику етики й естетики як наукових дисциплін, висвітлено історію їх становлення та розвитку. Описано структуру моралі, розглянуто її походження, специфіку та функції. Визначено сутність добра та зла, обов'язку та відповідальності, совісті та сорому, честі та гідності, справедливості, щастя, свободи волі та вибору як базових категорій моралі, проаналізовано її сучасні проблеми, зокрема, смислу життя. Розкрито особливості естетичної діяльності людини, охарактеризовано складові естетичної свідомості. Розглянуто основні категорії естетики (гармонію та міру, прекрасне та потворне, піднесене та низьке, трагічне та комічне), показано значення мистецтва у суспільному житті, проаналізовано співвідношення змісту та форми у художньому творі, встановлено критерії його естетичного оцінювання. Розглянуто основні типи та закономірності естетичного сприйняття творів мистецтва.

Дана общая характеристика этики и эстетики как научных дисциплин, освещена история их становления и развития. Описаны структура морали, рассмотрены ее проихождение, структура и функции. Определены сущность добра и зла, обязанности и ответственности, совести и стыда, чести и достоинства, справедливости, счастья, свободы воли и выбора как базовых категорий морали, проанализированы ее современные проблемы, в частности, смысла жизни. Раскрыты особенности эстетической деятельности человека, охарактеризованы составляющие эстетического сознания. Рассмотрены основные категории эстетики (гармония и мера, прекрастное и уродливое, возвышенное и низкое, трагическое и комическое), показано значение искусства в общественной жизни, проанализировано соотношение содержания и формы в художественном произведении, установлены критерии его эстетического оценивания. Рассмотрены основные типы и закономерности эстетического восприятия произведений искусства.

Розглянуто етику як галузь філософського знання, визначено її взаємозв'язки з іншими науками. Розкрито сутність основних категорій етики, зокрема, моральної вимоги, ідеалу (морального), щастя. Проаналізовано основні етапи історичного розвитку моралі. Запропоновано класифікацію різновидів моральних відносин. Увагу приділено етичним вченням стародавнього світу (Індії, Китаю, Греції, Риму), епох середньовіччя (А. Аврелія, Ф. Аквінського), Відродження (Ф. Петрарки, Л. Валля, Дж. Піко), Нового часу. Висвітлено особливості етики мислителів німецької класичної філософії, зародження етичної думки на українських теренах з давніх часів до сьогодення.

Рассмотрена этики как отрасль философского знания, определены ее взаимосвязи з другими науками. Раскрыта сущность основных категорий этики, в частности, морального требования, идеала (морального), счастья. Проанализированы основные этапы исторического развития морали. Предложена классификация разновидностей моральных отношений. Внимание уделено этическим учениям древнего мира (Индии, Китая, Греции, Рима), эпох средневековья (А. Аврелия, Ф. Аквинского), Возрождения (Ф. Петрарки, Л. Валля, Дж. Пико) и Нового времени. Освещены особенности этики мыслителей немецкой классической философии, зарождения этической мысли на украинских территориях с древнейших времен до настоящего времени.

Розкрито загальні засади й основні категорії етики, природу, сутність, особливості та структуру моралі, основні етапи її історичного розвитку та проблему прогресу. Проаналізовано особливості моральних відносин у різних сферах людського буття. Висвітлено історію етики Давньої Індії, Китаю, античного суспільства, середньовіччя, епохи Відродження, Нового та Новітнього часу, німецької класичної філософії, становлення та розвитку етики в Україні періодів Київської Русі, козаччини, а також ХХ - початку ХХІ ст.

Висвітлено теоретичні засади етики, розкрито основні принципи етичного аналізу. Розглянуто етапи становлення та розвитку етичної думки у світі та в Україні з давніх часів до сучасного періоду. Проаналізовано етичні концепції Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки, М. Скрипника. Розкрито сутність моралі як соціального феномена, проаналізовано її співвідношення з правом. Наведено загальну характеристику категорій моральної свідомості, зокрема добра, зла, обов'язку, відповідальності, справедливості, сенсу життя, гідності, щастя, честі, совісті, милосердя. Показано моральне значення співчуття, поваги та пошани, розглянуто проблему моральної свободи.

Освещены теоретические основы этики, раскрыты основные принципы этического анализа. Рассмотрены этапы становления и развития этической мысли в мире и в Украине с давних времен до современного периода. Проанализированы этические концепции Г. Сковороды, Т. Шевченка, И. Франка, Л. Украинки, Н. Скрипника. Раскрыта сущность морали как социльного феномена, проанализировано ее соотношение с правом. Дана общая характеристика категорий морального сознания, в частности, добра, зла, обязанности, ответственности, справедливости, смысла жизни, чести, совести, милосердия. Показано моральное значение сочувствия, уважения и почета, рассмотрена проблема моральной свободы.

Висвітлено теоретичні засади етики як науки. Розглянуто етичні категорії, ідеї та концепції. Висвітлено особливості історичного розвитку етичної дуки. Увагу приділено питанням моральної культури особистості, взаємозв'язкам моралі й етикету. Наведено термінологічний словник в якому розкрито сутність таких понять, як альтруїзм, аморалізм, ахімса, гедонізм, екологічна етика, категоричний імператив, релятивізм моральний, утилітаризм.

Висвітлено теоретичні засади етики як практичної філософської науки. Проаналізовано фундаментальні основи морального самовизначення людини у світі. Увагу приділено питанням морально-етичного пошуку у вимірах історії, розглянуто становлення етичної думки у стародавньому світі, її релігійну спрямованість у середньовіччя, гуманістичне обгрунтування моральності в епоху Відродження, тенеденції етичних пошуків післяпросвітницької доби. Розкрито природу цінностей добра, справедливості, відповідальності, любові. Акцентовано на актуальних параметрах їх тлумачення та культивування. Посібник забезпечений комплексом методичних і довідкових матеріалів, зорієнтованих на впровадження в навчальний процес вимог Болонського процесу - контрольними питаннями, словником ключових понять, зразками тестових завдань, афоризмами, фрагментами першоджерел.

Висвітлено проблеми етики як теорії моральних норм і цінностей та як дисципліни практичного мислення, зорієнтованого на конкретні запити сучасного людського життя. Розглянуто соціальні й особистісні аспекти моральності, моральні засади людської свідомості, діяльності та спілкування. Проаналізовано ряд актуальних етичних проблем сьогодення, зокрема, співвідношення моралі та права, моралі й політики, питання етики міжнаціональних стосунків, свободи, толерантності, захисту людської гідності. Розкрито роль етики та моралі в збереженні й утвердженні людяності.

Висвітлено основні категорії етики, особливості професійної етики, морального змісту трудової діяльності, службового етикету та форм ділового спілкування в повсякденних і екстремальних умовах, проблеми формування гуманістичного ставлення до професійної діяльності. Наведено відомості для оволодіння знаннями та вміннями, необхідними для професійного становлення військових юристів, командирів підрозділів Національної гвардії України. Надано теоретичні відомості про етику як науку, історичні етапи становлення етики, розвиток етичної думки в Україні, поняття моралі як соціального феномену, проблеми моральної свідомості та моральної діяльності, поняття та види професійної етики. Основну увагу приділено юридичній етиці та ії особливостям, специфіці військово-професійної етики в аспекті майбутньої професійної діяльності.

Етика як моральна філософія, що не тільки несе теоретичні знання про моральні цінності і відображає моральну свідомість у всій її складності та суперечливості, але й дає розуміння морального виміру поведінки особистості і дій соціальних суб'єктів, виступає універсальним способом соціальної регуляції. Сучасна естетика як наука про становлення чуттєвої культури людини не тільки є як мета та теорія мистецтва і вивчає шляхи формування досконалої людської чуттєвості, але й активно і цілеспрямовано впливає на художню культуру суспільства, сприяє виявленню творчих можливостей людини, її морально-етичного потенціалу.