Викладено основні поняття, закони та операції сучасної логіки. Розкрито зміст понять судження, умовиводу, аналогії, абдукції, доведення та гіпотези. Уперше застосовано логічний аналіз для вирішення проблем у галузі математики, фізики, астрофізики, хімії та інших природничих і технічних наук.

Изложены основные понятия, законы и операции современной логики. Раскрыт смысл понятий суждения, умозаключения, аналогии, абдукции, доказывания и гипотезы. Впервые использован логический анализ для решения проблем в области математики, физики, астрофизики, химии и других естественных и технических наук.

Розглянуто суть понять логіки, гіпотези (загальної, часткової, наукової, робочої), мислення, доведення та спростування, дедуктивних, безпосередніх і індуктивних умовиводів, індукції, складних (умовного, єднального, розподільного) суджень, аксіоми силогізму, категоричного силогізму. Описано види понять і їх поділу, розкрито місце аналогії у судовому пізнанні. Наведено основні закони логіки, зокрема, тотожності, суперечності, виключеного третього, достатньої підстави, показано їх значення для судового дослідження.

Рассмотрена сущность понятий логики, гипотезы (общей, частичной, научной, рабочей), мышления, доказывания и опровержения, дедуктивных, непосредственных и индуктивных умозаключений, индукции, сложных (условного, соединяющегося, распределительного) суждений, аксиомы силогизма, категорического силогизма. Описаны виды понятий и их деления, раскрыто место аналогии в судебном познании. Приведены основные законы логики, в частности, равенства, противоречия, исключения третьего, достаточного основания, показано их значение для судебного исследования.

Розглянуто історію розвитку, предмет, основні поняття та закони логіки, показано її місце серед інших дисциплін. Розкрито особливості логічного аналізу тверджень, означень і спонукань. Увагу приділено видам несумісності знань, елементам і структурі простих тверджень, методам систематизації та формування припущень, загальним умовам істинності висновків, створенню класифікаторів, видам і структурі норм, логіці питань.

Рассмотрены история развития, предмет, основные понятия и законы логики, показано ее место среди других дисциплин. Раскрыты особенности логического анализа утверждений, определений и побуждений. Уделено внимание видам несовместимости знаний, элементам и структуре простых утверждений, методам систематизации и формирования предположений, общим условиям истинности выводов, созданию классификаторов, видам и структуре норм, логике вопросов.

Розкрито історичні, теоретичні й методологічні засади традиційної, багатозначних і модальних логік щодо форм мислення (одиниць логіки - понять, висловів, виводів). Висвітлено питання доказової та недоказової аргументації. Описано застосування аргументації в суперечках (еристика). Наведено й охарактеризовано типові логічні помилки.

Подано інформацію про основні закони формальної логіки, розкрито сутність поняття, судження, умовиводів, доведення та спростування, гіпотези та теорії. Розглянуто всі випадки відхилення простого категоричного силогізму від правил, у яких силогізм при тому залишається правильно побудованим. Правила силогізму та його фігур виведено за допомогою методу повної індукції. Обгрунтовано можливість доведення на основі силогізму, більшим засновком якого є кон'юнктивне судження, а меншим - просте категоричне. Обгрунтовано також недоцільність обернення, засновком якого є частково-заперечувальне судження. Увагу приділено основним етапам побудови та підтвердження (спростування) гіпотези.

Висвітлено одну із надзвичайно цікавих та необхідних галузей людської діяльності - критичне мислення. Зазначено, що вміння будувати доведення, спростування, проводити аналогії, висувати гіпотези, здійснювати пояснення, передбачення, знаходити і усувати помилки в своїх та чужих міркуваннях, бути непереможним в дискусії, полеміці робить Вас успішним в бізнесі, політиці, юридичній теорії та практиці, науці, в повсякденному житті і т.д. Доведено, що людство, як і дві тисячі років тому захищає істину і рішуче нищить софістику та еклектику, використовуючи засоби все тієї ж традиційної логіки. Описано дефеніції абстрактного мислення, його характерні особливості та критичного мислення й основні формально-логічні закони. Розкрито суть критичного мислення та логічні операції над поняттями. Розглянуто визначення поняття, мовні засоби виразу поняття, зміст та об'єм поняття, види понять, логічні відношення між поняттями, логічні операції над поняттями. Окреслено критичне мислення і логічні характеристики судження, загальну характеристику судження, види простих суджень та розподіленість термінів у категоричному судженні й логічні відношення між категоричними судженнями. Наведено опис модального судження та видів складних суджень. Проаналізовано критичне мислення і теорію умовиводу, умовиводи із категоричних суджень та безпосередні умовиводи, надано загальну характеристика умовиводу тощо.