Рассмотрены основные закономерности естественно сложившейся логической формы мышления, предмет и значение логики, логические законы мышления (тождества, противоречия (непротиворечивости), исключенного третьего, достаточного основания). Особое внимание уделено анализу таких логических категорий как понятие, суждение, детуктивное и индуктивное умозаключения, аналогия и гипотеза, доказательство.

Изложены темы о предмете логики, логических законах мышления, понятии, суждении, умозаключении, аналогии, гипотезе и доказательстве. На материалах из области правовых наук, теории и практики менеджмента показано значение логики, ее законов, приемов и операций в практической работе юриста, бизнесмена, специалиста в сфере персоналоведения.

Представлено комплекс логічних вправ для розвитку особистого інтелекту. Містяться численні логічні задачі, виконання яких допоможе активно засвоїти теоретичний курс з логіки. Зібрані запитання, вправи, завдання, тести з різноманітних розділів традиційної і сучасної логіки ("Логіка висловлювань", "Логіка предикатів", "Модальна логіка", "Дедуктивні міркування", "Недедуктивні міркування", "Основи теорії аргументації" та ін.), спрямовані на визначення рівня інтуїтивно сформованої логічної культури мислення людини. Мета пропонованого посібника - допомогти оволодіти основними схемами правильних міркувань, навчити грамотно застосовувати на практиці логічні закони, визначати, поділяти, класифікувати поняття, переконливо обстоювати власну точку зору і критикувати точку зору опонента, значно вдосконалити свою логічну культуру мислення. Наведений словник основних термінів логіки.

Розглянуто основні теоретичні положення курсу логіки (предмет, структуру, завдання, закони, поняття), методику розв'язання задач на дедуктивні умовисновки, плани семінарських занять, тести, логічні задачі та вправи. У додатку вміщено російсько-український словник базових термінів логіки.

Систематизовано і дидактично розкрито предмет, метод логіки, основні форми та закони мислення. Значну увагу приділено логічному аналізу природної мови, який підводить до розуміння побудови формалізованої логічної мови, а також забезпечує емпіричну основу для опису форм висновків і доведень у межах спеціальних формалізованих мов. Розглянуто передумови виникнення сучасної логіки, обгрунтовано поділ класичної логіки на логіку висловлювань та логіку предикатів. Здійснено типологію й аналіз формально-логічних теорій у межах логіки висловлювань та логіки предикатів.

Розглядаються предмет, значення і поняття логіки, сутність та види визначень, дається поділ понять. Висвітлюються основні закони логіки, характеризуються прості та складні судження, безпосередні, індуктивні та дедуктивні умовиводи. Наводяться поняття і структура умовиводів за аналогією, а також поняття доведення, спростування та гіпотези. Описуються особливості судового пізнання, показано, як виявляється та чи інша логічна форма в правовому дослідженні, значення та роль логіки в практиці юриста.

Висвітлено основні напрямки класичної та некласичної логік, їх методологічні функції в конкретних проблемних ситуаціях, які виникають у правовій діяльності юриста. Розглянуто методологічну функцію формальної логіки, основні форми і закони абстрактно-логічного мислення, логічний аналіз дій, а також проблемні ситуації у правовій діяльності та логіку їх вирішення. Наведено загальну характеристику висловлювання, умовиводу, логічного закону, доведення, спростування, а також поняття як форми мислення.

Подано основні відомості з формальної логіки. Розкриваються предмет, значення та поняття логіки. На конкретних прикладах показано основні формально-логічні закони: закон тотожності, суперечності, виключеного третього, достатньої підстави. Розглядаються прості та складні судження, безпосередні, індуктивні, а також дедуктивні умовиводи, традиційна силогістика. Наведено логічну структуру та правила доведення і спростування.

Рассмотрена коммуникативная концепция логики в обеспечении взаимопонимания людей в различных сферах познания и практической деятельности. В этом аспекте освещены предмет логики как науки и ее значение для профессиональной подготовки юриста, семиотическое измерение логики, высказывания как формы речи и мысли, понятия умозаключения, дедукции, индукции, аналогии как видов рассуждений и мыслительных действий.

Рассмотрены сущность понятия, предмет, значение и язык логики. Описаны виды понятий, сложных суждений и аргументаций. Раскрыто содержание понятий умозаключения, моральных суждений, простого категорического силлогизма, недедуктивного вывода, формальной логики, аналогии свойств и отношений, мышления, логического закона в традиционной и современной логике, доказательства и его структуры. Изложены правила определения и деления понятий, предложена их классификация. Описаны методы установления причинных связей.

Викладено основні поняття, закони та операції сучасної логіки. Розкрито зміст понять судження, умовиводу, аналогії, абдукції, доведення та гіпотези. Уперше застосовано логічний аналіз для вирішення проблем у галузі математики, фізики, астрофізики, хімії та інших природничих і технічних наук.

Изложены основные понятия, законы и операции современной логики. Раскрыт смысл понятий суждения, умозаключения, аналогии, абдукции, доказывания и гипотезы. Впервые использован логический анализ для решения проблем в области математики, физики, астрофизики, химии и других естественных и технических наук.

Розглянуто основі поняття логіки та критичного мислення, які проілюстровано практично-значимими прикладами. Наведено типові логічні помилки та шляхи їх усунення. Висвітлено логічний зміст двох найважливіших алгоритмів діяльності правознавця або проавоохоронця, один з яких запропоновано з метою дослідження події злочину (або правопорушення) та з його розкриттям. Цей алгоритм відповідає гіпотетико-дедуктивній методології пізнання та грунтується на логічних засобах висування гіпотез (версій) та їх перевірки. Другий алгоритм базується на логічному аналізі та критичній оцінці аргументації на різних фазах розгортання кримінального процесу.

Рассмотрены основные понятия логики и критического мышления, которые проиллюстрированы практически-значимыми примерами. Приведены типичные логические ошибки и пути их устранения. Освещено логическое содержание двух наиважнейших алгоритмов деятельности правоведа или правоохранителя, один из которых предложен с целью исследования события преступления (или правонарушения) и с его раскрытием. Этот алгоритм соответствует гипотетико-дедуктивной методологии познания и основан на логических средствах выдвижения гипотез (версий) и их проверки. Другой алгоритм базируется на логическом анализе и критической оценке аргументации на разных фазах разворачивания криминального процесса.

Визначено проблему істинності та формально-логічної правильності мислення, а також предмет і значення логіки. Наведено загальну характеристику судження та законів логіки (тотожності, достатньої підстави, подвійного заперечення, асоціативності, дистрибутивності). Окремі розділи присвячено умовиводу, гіпотезі, доведенню та спростуванню, мистецтву полеміки. Всебічно висвітлено історію виникнення логіки у Давній Індії та Греції, в епоху середньовіччя та Відродження, Нового часу.

Определены проблема истинности и формально-логической правильности мышления, а также предмет и значение логики. Представлена общая характеристика суждения и законов логики (тождественности, достаточного основания, двойного отрицания, ассоциативности, дистрибутивности). Отдельные главы посвящены умозаключению, гипотезе, искусству полемики. Всесторонне освещена история возникновения логики в Древней Индии и Греции, в эпоху средневековья и Возрождения, Нового времени и современности.

Показано значение логики для профессиональной подготовки юриста. Охарактеризованы имена и предикаторы как знаковые формы и формы мысли, а также вопрос как вид высказывания. Описаны виды высказываний, а также простого и сложного суждения. Проанализированы умозаключение, дедукция, индукция и аналогия как виды рассуждения и мыслительные действия, а также аргументация как форма общения. Рассмотрена специфика судебно-следственного доказывания.

Наведено огляд історичного розвитку логічного знання, охарактеризовано рівні семіотичного аналізу мови, викладено метод формальної логіки. Розкрито сутність поняття, судження, умовиводу, гіпотези як базових категорій наукової дисципліни, викладено закони логіки. Висвітлено основні положення теорії аргументації, розглянуто правила доведення та спростування. Визначено мету та структуру комунікації, наведено характеристику діалогу як універсальної форми спілкування. Розглянуто різні види запитань і відповідей, а також суперечку, дискусію та полеміку. Показано роль логічної культури як чинника формування культури спілкування.

Приведен обзор исторического развития логического знания, охарактеризованы уровни семиотического анализа языка, рассмотрен метод формальной логики. Раскрыта сущность понятия, суждения, умозаключения, гипотезы как базовых категорий научной дисциплины, приведены законы логики. Освещены основные положения теории аргументации, рассмотрены правила доказательства и опровержения. Определены цель и структура коммуникации, приведена характеристика диалога как универсальной формы общения. Рассмотрены разные виды вопросов и ответов, а также спор, дискуссия и полемика. Показана роль логической культуры как фактора формирования культуры общения.

Розглянуто предмет і значення логіки, суть і види її понять, зокрема, судження, умовиводів, гіпотези, доведення та спростування, мови та формалізації, логічного висновку. Викладено особливості логіки стародавнього світу (Індії, Греції), середньовіччя, епох Відродження та Нового часу, а також сучасної логіки, зокрема в Україні. Наведено загальну характеристику законів логіки, зокрема, тотожності, виключеного третього, достатньої підстави.

Рассмотрены предмет и значение логики, сущность и виды ее понятий, в частности, суждения, умозаключения, гипотезы, доказательства и опровержения, языка и формализации, логического вывода. Изложены особенности логики древнего мира (Индии, Греции), средневековья, эпох Возрождения и Нового времени, а также современной логики, в частности в Украине. Приведена общая характеристика законов логики: равенства, исключения третьего, достаточных оснований.

Розглянуто суть понять логіки, гіпотези (загальної, часткової, наукової, робочої), мислення, доведення та спростування, дедуктивних, безпосередніх і індуктивних умовиводів, індукції, складних (умовного, єднального, розподільного) суджень, аксіоми силогізму, категоричного силогізму. Описано види понять і їх поділу, розкрито місце аналогії у судовому пізнанні. Наведено основні закони логіки, зокрема, тотожності, суперечності, виключеного третього, достатньої підстави, показано їх значення для судового дослідження.

Рассмотрена сущность понятий логики, гипотезы (общей, частичной, научной, рабочей), мышления, доказывания и опровержения, дедуктивных, непосредственных и индуктивных умозаключений, индукции, сложных (условного, соединяющегося, распределительного) суждений, аксиомы силогизма, категорического силогизма. Описаны виды понятий и их деления, раскрыто место аналогии в судебном познании. Приведены основные законы логики, в частности, равенства, противоречия, исключения третьего, достаточного основания, показано их значение для судебного исследования.

Раскрыта природа логического знания. Освещены предмет и значение логики. Рассмотрены понятие, суждение и умозаключение как формы абстрактного мышления. Уделено внимание операциям над понятиями, простому категорическому силлогизму, индуктивным выводам и выводам по аналогии.

Визначено сутність логіки як науки, розкрито її значення у діяльності працівників правоохоронних органів України. Наведено загальну характеристику логічного мислення, описано його форми (поняття, судження, умовивід). Розглянуто основні закони логіки - тотожності, суперечності, виключеного третього та достатньої підстави. Розкрито зміст індуктивного умовиводу й аналогії, з'ясовано їх роль у юридичній діяльності. Викладено основи теорії аргументації, запропоновано методику побудови та перевірки юридичних версій. Обгрунтовано рекомендації щодо формування комунікативної культури працівників міліції.

Определена сущность логики как науки, раскрыто ее значение в деятельности работников правоохранительных органов Украины. Дана общая характеристика логического мышления, описаны его формы (понятие, суждение, умозаключение). Рассмотрены основные законы логики - тождества, противоречия, исключенного третьего и достаточного основания. Раскрыто содержание индуктивного умозаключения и аналогии, показана их роль в юридической деятельности. Изложены основы теории аргументации, приведена методика построения и проверки юридических версий. Обоснованы рекомендации по формированию коммуникативной культуры работников милиции.

Розкрито предмет і метод логіки, її семіотичний характер. Висвітлено історичні етапи розвитку логічного знання. Описано види понять, наведено їх логічну характеристику, а також логічні операції над поняттями. Охарактеризовано мову логіки висловлювань і предикатів, види дедуктивних та правоподібних міркувань. Викладено основи теорії аргументації, наведено логічні головоломки.

Раскрыты предмет и метод логики, ее семиотический характер. Освещены исторические этапы развития логического знания. Описаны види понятий, приведена их логическая характеристика, а также логические операции над понятиями. Охарактеризован язык логики высказываний и предикатов, виды дедуктивных и правоподобных рассуждений. Изложены основы теории аргументации, приведены логические головоломки.