Досліджено особливості філософського обгрунтування дії Р. Емерсоном. Основну увагу зосереджено на інтерпретації Р. Емерсоном природи, як самодостатньої духовної субстанції.

Монографію присвячено дослідженню форм і способів артикуляції проблеми свободи в теоретичному вимірі філософії трансцендентально- деконструкційного спрямування. Спираючись на власну концепцію трансцендентального мислення і водночас звертаючись до результатів історико-філософських напрацювань вітчизняних та зарубіжних дослідників, авторка аналізує засади проблематики свободи в рамках кантівського теоретичного трансценденталізму; виявляє трансцендентальне підгрунтя концепції свободи Нансі; розглядає окремі аспекти Шелінґової філософії свободи як історико-філософське тло «післямодерних» версій концептуалізації свободи в річищі трансцендентальної настанови (Гайдегер, Нансі, Дерида); досліджує форми відношення між феноменами свободи і традиції (особливим чином - традиції філософської), окреслені в межах деконструкційного квазі-трансцендентапізму.