Досліджено особливості філософського обгрунтування дії Р. Емерсоном. Основну увагу зосереджено на інтерпретації Р. Емерсоном природи, як самодостатньої духовної субстанції.

Досліджено сутнісні риси ранньої американської філософії, її періодизацію й основні філософські питання, які розглядались у межах кожного з періодів. Традиційно американська філософія асоціюється з американською філософською течією прагматизму, яка виникла наприкінці XIX ст. Для вивчення філософських ідей і напрямів, які передували прагматизму, здійснено аналіз джерельної бази оригінальних текстів представників історії американської філософської думки та досліджень вітчизняних і зарубіжних істориків філософії. Історико-філософська реконструкція філософських ідей американських мислителів дозволила проаналізувати та класифікувати інтелектуальний спадок, систематизувати його у відповідні періоди історії ранньої американської філософії. У результаті запропоновано періодизацію історії ранньої американської філософії: Пуританська філософія, Філософія Великого Пробудження, Американське Просвітництво, Американський Романтизм, Американський ідеалізм. При виборі ключових представників кожного з періодів головними чинниками стали наявність прямого чи опосередкованого впливу на становлення традиції філософування; звернення до "інтелектуальної історії", що дає можливість розглянути основні ідеї представників інтелектуального середовища, яких не називали професійними філософами, проте чиї ідеї лягли в основу національної традиції філософування або стали каталізатором становлення інших напрямів в історії американської філософії; апелювання до історіографії філософії з урахуванням аргументацій вітчизняних і зарубіжних дослідників щодо того чи іншого представника періоду та й періоду загалом.

Монографію присвячено дослідженню форм і способів артикуляції проблеми свободи в теоретичному вимірі філософії трансцендентально- деконструкційного спрямування. Спираючись на власну концепцію трансцендентального мислення і водночас звертаючись до результатів історико-філософських напрацювань вітчизняних та зарубіжних дослідників, авторка аналізує засади проблематики свободи в рамках кантівського теоретичного трансценденталізму; виявляє трансцендентальне підгрунтя концепції свободи Нансі; розглядає окремі аспекти Шелінґової філософії свободи як історико-філософське тло «післямодерних» версій концептуалізації свободи в річищі трансцендентальної настанови (Гайдегер, Нансі, Дерида); досліджує форми відношення між феноменами свободи і традиції (особливим чином - традиції філософської), окреслені в межах деконструкційного квазі-трансцендентапізму.