Розглянуто ідеологію та утопію як культурні феномени. Висвітлено еволюцію сутності даних понять в історії сучасної думки, а також особливості їх вжитку та трансформації у текстах К.Маркса: "Перший рукопис", "Третій рукопис", "Німецька ідеологія". Доведено, що поняття ідеології та утопії треба розглядати, зважаючи на факт їх невпинної взаємодії.

Рассмотрены идеология и утопия как культурные феномены. Освещены эволюция сущности данных понятий в истории современной мысли, а также особенности их употребления и трансформации в текстах К.Маркса: "Первая рукопись", "Третья рукопись", "Немецкая идеология". Доказано, что понятия идеологии и утопии необходимо рассматривать, основываясь на факте их неустанного взаимодействия.

Розглянуто питання філософії права. На підставі класичної філософської традиції від Платона й Арістотеля до Лейбніца, Канта та Гегеля висвітлено взаємозв'язок моралі, права та політики. Проаналізовано тези Х.Арендта, Д.Роулза, Ч.Тейлора - відомих мислителів-філософів. Розкрито природу політичної влади, а також моральні засади її застосування.

Рассмотрены вопросы философии права. На основании классической философской традиции от Платона и Аристотеля до Лейбница, Канта и Гегеля освещена взаимосвязь морали, права и политики. Проанализированы тезисы Х.Арендта, Д.Роулза, Ч.Тейлора - известных мыслителей-философов. Раскрыты природа политической власти, а также моральные основы ее использования.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4ФРА)6-678.5 + Ю91(4АВС)6-736

Рубрики:

Історія філософії

Історія психології

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4ФРА)6-678.5 + Ю3(4УКР)6

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Серед представників західної герменевтики особливе місце належить французькому філософу П. Рікеру, наукові уявлення якого дуже суголосні з філософією і психологією діалогу. У вітчизняній науці герменевтика П. Рікера ще не розглядалася з цієї точки зору. Досліджено уявлення герменевтики П. Рікера про символізацію та інтерпретацію з позицій сучасної філософії і психології діалогу.

На прикладі семіотично-філософського дослідження П. Рікера про явище пам'яті розглянуто психоаналітичні, соціальні, етико-політичні механізми, що супроводжують процеси колективної ідентифікації спільноти. Розкрито особливості впливу "працюючої" пам'яті та пасивного пригадування на способи інтерпретації історичного минулого й успадкованої ідейно-світоглядної спадщини. Проаналізовано впливи конструктивних й деструктивних мнемотехнік на суспільну свідомість, культуру права та сферу етичних цінностей. Доказано, що непримусове та відповідальне розпрацювання контроверсійних успадкованих переживань є більш дієвим для конституювання цілісної тотожності, ніж їх ідеологічна ритуалізація чи стримування.

Проаналізовано філософсько-антропологічні засади персоналізму в контексті християнської філософії. Запропоновано автором власне визначення філософії особистості в контексті соціально-політичних, культурних і світоглядних позицій її розробників. Проблему досліджено на основі двох концепцій персоналізму Е. Муньє та К. Войтили, і реалізації залежно від загального характеру філософування та підходу до тлумачення "особистості". Зазначено, що дослідження спирається насамперед на аналіз таких фундаментальних понять, як "особа", "індивід", "особистість". Висвітлено особливості застосування цих термінів представниками різних типів персоналізму.