Розглянуто проблему гармонії віри та розуму в житті людини у контексті філософсько-антропологічних поглядів Е.Жильсона. Критичний аналіз досвіду онтологічного обгрунтування віри та розуму показав, що пошук особистістю відповіді на питання своєї природи починається в межах трансцендентного. Проблема співвідношення розуму та віри ставиться в томізмі не в абстрактних термінах, а на рівні конкретної людини як симбіоз двох різних і, водночас, взаємопов'язаних та діючих інстанцій пізнання. Філософське осмислення віри залишається раціональним і ніколи не перетворюється на саму віру. Наголошено, що філософські пошуки істинно сутнього (ontos on), співзвучні спрямуванням християнської віри. Всебічний аналіз філософсько-релігійної антропології Е.Жильсона та її витоків дає підстави простежити у французькій філософії певну лінію: Паскаль - Бергсон - Жильсон і зробити висновок щодо впливу філософії тривання А.Бергсона на привнесення динамічного аспекту до інтерпретації томізму.

Досліджено проблеми соціальної філософії у творчості Ж.Марітена. Проаналізовано особливості ідей французького католицького мислителя, висвітлено його погляди щодо розуміння суспільного прогресу як поширення релігійності, а самого суспільства - як надособистості, розділеної на християн і нехристиян. Здійснено аналітичне дослідження персоналістської концепції інтегрального гуманізму томіста. Акцентовано увагу на світському характері запропонованої теорії нового християнства, виникнення якої зумовлено потребами сучасності.

Досліджено проблему "існування та сутності Бога у релігійній філософії Е. Жільсона". Проаналізовано творчі етапи та структуру релігійно-філософської системи французького томіста. Визначено структуру категорії "буття" у томізмі Е. Жільсона, яку можна описати за допомогою трьох аспектів: трансцендентності, аналогічності та контингенції. Зазначено, що природне "буття" у Е. Жільсона виникає завдяки "іншому" існуванню, яке є Богом. Контингенція природного буття у французького томіста, знайдення в ньому актів "сутність" і "існування" вказує на перший "чистий акт існування", який є причиною усього природного буття, тобто Бога. У реальному бутті будь-якої речі контингенція існує дійсно, але сутність Бога, згідно з релігійною філософією Е. Жільсона, вказує не лише "концептуальне" розрізнення в ньому онтологічних актів: існування та сутності. Відтак Бог у томізмі Е. Жільсона - це чисте буття, його сутність і є його існуванням. Доведено можливість створення екзистенціальної у томістському значенні філософської концепції Бога, яка має право на життя у сучасному світі, де панує позитивістське уявлення про природне та надприродне буття.

Проведено компаративний аналіз вчень двох видатних представників сучасної філософії Ж. Марітена та Е. Фромма, їх концепцій інтегрального гуманізму та гуманістичного психоаналізу, які пропонують особливий погляд на людину та особистість, можливість зазирнути в таємниці її існування та самореалізації. Людина є союзом тіла та душі. Для того, щоб стати особистістю людині потрібно пройти певний шлях. Для Марітена: особистість - це особливий світ, світ знання, свободи та любові. Кожній особистості притаманна душа. Особистість є ключем для всього в світі. Фромм стверджує, що використовуючи гуманізм та моральне виховання людини, ми можемо досягти будь-яких змін у суспільстві. Особистість - це розумна людина. Свобода та особистість є гарантією високорозвинутого сучасного суспільства. Е. Фромм та Ж. Марітен закликають суспільство замислитися над цими проблемами та намагатися знайти вихід з них шляхом зміни пріоритетів в своєму житті: Ж. Марітен за допомогою інтегрального гуманізму, а Е. Фромм шляхом звернення до гуманістичного психоаналізу.

Вивчено неотомістський напрям у французькій філософії права, репрезентований концепцією видатного католицького вченого - Ж. Марітена. Досліджено місце конфесійних версій в сучасній філософії права. Сформульовано методологічні критерії світського аналізу філософсько-правових концепцій релігійних мислителів. Простежено ідейний контекст формування французької філософії права наприкінці XIX - початку XX ст. Конкретизовано причини й обставини ідейної реставрації томізму в католицькій філософії права. Досліджено зміст і специфіку французької філософії права в її національному та світовому контексті. Показано можливі траєкторії взаємодії католицької та світської філософії права в Україні. Розкрито актуальні положення розроблені Ж. Марітеном, що можуть застосовуватись для державного будівництва України. Простежено еволюцію філософсько-правової проблематики в теорії та методології сучасного католицизму до феноменології та герменевтики, і постмодерністського дискурсу.