Вперше у вітчизняному релігієзнавстві проведено компаративний аналіз вчень двох видатних представників раннього слов’янофільства О. Хомякова й І. Кіреєвського, їх ставлення до проблеми віри як способу осягнення себе, інших людей та світу. Людина - це цілісність, яка складається з тіла, духу й душі. Тому віра й розглядається як головний компонент, що зберігає цю цілісність. 0. Хомяков розглядає віру в межах екзистенціального богослов’я - як граничний інтерес, що відбувається в самому центрі життя людини, яке містить у собі всі православні чесноти: істину, добро та красу, віра трансцендує їх вплив і сама модифікує їх. І. Кіреєвський здійснив синтез раціональних традицій Заходу й ірраціональних традицій Сходу, в його вченні діалектика поєднується з православним антиномізмом, що дозволяє не тільки зберегти установку на абсолютні цінності православ’я (істину, добро і красу), але й водночас надати православній вірі та православній релігії більш динамічного характеру. Для І. Кіреєвського важливою є також модифікація віри в історичному русі людства. Для того, щоб суспільство залишалося цілісним, Європа звернулася до "суспільної угоди", а Росія - до православної релігії, що гарантувало єдність віри та побуту. Православна релігія була та залишається вірною джерелам християнства, єдності церкви, зберігає чистоту віри (О. Хомяков, І. Кіреєвський). Підкреслено, що при вивченні проблем, які мають своє "продовження" в сучасному соціокультурному просторі України та Росії, необхідно дотримуватися принципів поза-конфесійності та поза-політичності, об'єктивності, історизму. У слов'янофільської ідеї самодержавної влади, яка спирається на місцеве самоврядування (модель соборності; сам термін "соборність" вперше запропонований О. Хомяковим), минаючи бюрократичні механізми, справедливо вбачати передбаченням сучасних ідей прямої демократії, без політичних посередників між владою та народом. Серед традицій, що мають безпосереднє відношення до політики, в сучасних Україні та Росії, відзначаються такі, як сакралізація влади, муніципальні вольності, суспільно-політична активність населення, пов'язана з рішенням місцевих або загальнонаціональних проблем.