Відзначено, що найпотужніший вплив кантівських ідей на філософсько-історичне вчення Й.Г.Фіхте, крім загальновизнаних - розуміння історії як прогресу свободи, бачення кінцевої мети історичного процесу у встановленні морального світопорядку, спричинила розробка І.Кантом поняття здатності телеологічного судження, яке перетлумачується у фіхтевському науковченні як вища здатність свідомості. На підставі німецькомовних досліджень фіхтезнавців виявлено структуру системи Й.Г.Фіхте, в якій виокремлено крім теоретичної та практичної - прикладну філософію, теоретичну частину якої становить філософія історії, а практичну - педагогіка. Зазначено, що філософія Й.Г.Фіхте поділяється на дві загальні частини: одна вивчає умови можливості історичного знання, а друга розкриває процес історичної дії. Обгрунтовано, що Й.Г.Фіхте більш послідовно та систематично, ніж І.Кант побудував свою філософію історії на принципах трансцендентального ідеалізму.