Розглянуто сутність та особливості концепції влади Б.Спінози. Доведено, що він створив цілісну концепцію влади як суто енергетичної у своїх проявах божественної (природної, субстанційної) могутності, що виявляє, здійснює себе в незліченному розмаїтті своїх модифікацій, зокрема у формі метафізичної могутності, фізичної сили, когнітивної могутності людського інтелекту над людськими афектами та політичної влади, в межах якої інтелектуальний потенціал найбільшої кількості людей може бути дійсно реалізований.

Досліджено концепцію свободи філософування Б. Спінози, проаналізовано теоретико-історичні причини її виникнення. Розкрито особливості трактування ученим таких філософських понять, як свобода та свобода філософування. Розкрито роль свободи філософування у людському бутті, яка полягає в уможливленні людського самозбереження та самовдосконалення шляхом пізнання. Доведено, що свобода у Б. Спінози має декілька вимірів, зокрема, онтологічний і політико-філософський. З'ясовано, що згідно зі спінозівською онтологією свобода полягає у звільненні людини від пасивних станів душі й осягнення нею свого місця у світовому причинно-наслідковому зв'язку. Доведено, що у політико-філософському сенсі свобода є поєднанням права суспільства на самоврядування, пізнавальної любові до Бога, свободи філософування та визнання права на привілеї. З'ясовано, що поняття свободи філософування не є тотожним поняттям свободи та свободи волі, водночас свобода філософування уможливлює свободу та є її наслідком. Розкрито сутність концепції свободи філософування у політичній філософії Б. Спінози. Зроблено висновок, що концепція свободи філософування є засобом обгрунтування свободи на суспільному рівні.