Рассмотрены направления западноевропейской философии науки, проанализирована созданная К. Поппером (1902 - 1994) философия науки (критический рационализм, теория роста научного знания, фальсификационизм), ее продуктивность и недостатки, распространение философом его метода критического рационализма на социальную сферу.

Рассмотрена космологическая метафизика К. Поппера, постулирующая индетерминизм в онтологически значимом мире предрасположенностей, возникновение вероятностного подхода и характер вероятностного стиля мышления в разных отраслях науки, а в завершение то, каким образом очерченный вероятностный (нелинейный, поливариантный) стереотип мышления приложим к философии.

Рассмотрена предложенная К. Поппером общая картина мироздания, представленная генетически едиными "тремя мирами" (мир физических феноменов; мир ментальных, или психических, состояний; мир объективного содержания мышления и его продуктов) и включающая самость как самосознающее сознание. Сопоставлены взгляды К. Поппера и Гегеля, Фреге, Хайдеггера. Дана общая оценка концепций философа.

Проаналізовано значення поширеного в популярній літературі розуміння сучасної демократії як "влади народу", розглянуто успіх молодої афінської демократії у визвольних війнах проти Перської імперії, розвиток гуманізму, зумовлені винаходом друкування. Моральна природа проблем демократії, критерії оцінювання форми урядування полягають у тому, чи можлива відставка уряду без пролиття крові, а класифікація державних устроїв відповідно до моральних якостей їх правителів, оцінювання влади народом - основні положення критики "залізних законів" історії та розробленої ним моделі "відкритого суспільства". "Ексцес" етатизму - "ексцес" свободи - дві сутності, яким іманентно властиве протиріччя, результатом однобокості розвитку яких може бути, в першому випадку, зловживання свободою а в іншому - зловживання державною владою. Обгрунтовано необхідність існування і обмеження державної влади, а саме: базування держави на верховенстві права, розглянуто дихотомію "міні-держава або патерналістська держава", існування проблеми бюрократії, об'єктивність засобів масової інформації - аспекти окресленої ним теорії нетиранічної держави, існування західних демократій - це безпрецедентний успіх у багатьох галузях.

З огляду на вищесказане, актуальними є міркування К. Поппера щодо уникнення як ідеалізації, так і демонізації реальної демократії, а відвертий і компетентний аналіз проблем та обмежень демократичного ладу підсилює значення фундаментальної ідеї демократії.

Предложен расширенный реферат статьи позднего К. Поппера с рядом комментариев. Центральными оказываются три темы: природа демократии; границы свободы человека в условиях демократического строя и возможность "эксцесса свободы"; приемлемость для реальной демократии противоречивых идей мини-государства ипатерналистского государства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4ВЕЛ)6-671.1

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто становлення концепту соціальний інжиніринг у сучасних наукових практиках. Дослідження фокусується на аналізі філософських теорій історичного розвитку людства К. Поппера, якому, власне, і належить концептуалізація понять "соціальний інжиніринг" "соціальна технологія" та їх фіксація у сфері гуманітарних студій. У процесі вивчення заявленої проблематики основний акцент робиться на значенні комунікації та комунікаційних технологій у соціоінженерному моделюванні дійсності. Розвідка вводить до загального наукового контексту праці К. Поппера, які довгий час залишалися поза увагою українських комунікативістів. Дослідження репрезентує нові комунікаційні "зрізи" понять "соціальний інжиніринг" "соціальна технологія". Аналіз теорії соціального інжинірингу К. Поппера здійснюється з урахуванням історичної специфіки сучасності дослідника, що стала об'єктом наукового відображення соціальної реальності періоду Другої світової війни.