Робота містить філософський аналіз логічного моделювання, у ході якого визначаються зовнішній та внутрішній аспекти даного моделювання. Це передбачає розгляд логіки як моделі, виділення і аналіз методологічних функцій семантичної моделі. Такий підхід дозволяє систематизувати усі напрямки досліджень з проблем логічного моделювання. Проведення логіко-філософського аналізу поняття "семантична модель" дає можливість простежити зв'язок внутрішніх проблем логіки з низкою філософських питань.

Досліджено філософсько-методологічні засади моделювання наукового знання у галузі штучного інтелекту. Виокремлено головні напрямки імітаційного моделювання та проведено їх систематизацію як таких, що відображають різноманітні аспекти цілісної системи наукового знання. Виявлено структури знання у предметній галузі імітаційного моделювання та визначено, що висловлювальні структури складають лише їх підмножину. Введено й обгрунтовано поняття міркувань у вузькому розумінні як перетворень висловлювань згідно з правилами висновку та у широкому розумінні як перетворень будь-яких структур знання. Проведено класифікацію засобів імітаційного моделювання. Запропоновано розуміння проблеми як структури, за допомогою якої здійснюють розвиток знання, а завдання - як структури застосування вже отриманих знань. Розкрито головні елементи знання й пов'язані з ними процеси, що в імітаційному моделюванні досі практично не розглядалися.

Досліджуються філософсько-методологічні засади моделювання наукового знання у галузі штучного інтелекту. Виокремлено головні напрямки імітаційного моделювання та проведено їх систематизацію як таких, що відображають різноманітні аспекти цілісної системи наукового знання. Виявлено структури знання у предметній галузі імітаційного моделювання та показано, що висловлювальні структури складають лише їх підмножину. Введено й обгрунтовано поняття міркувань у вузькому розумінні як перетворень висловлювань згідно до правил висновку й у широкому розумінні як перетворень будь-яких структур знання. Проведено класифікацію засобів імітаційного моделювання. Запропоновано розуміння проблеми як структури, за допомогою якої здійснюють розвиток знання, а завдання як структури застосування вже отриманих знань. Визначено головні елементи знання та пов'язані з ними процеси.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю251.516 + Ч210.1

Рубрики:

Моделювання

Методологія та логіка наукового дослідження

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто методику розробки інформаційного елементу та етапи формування інформаційної моделі. На підставі представленого методу розроблено інформаційний елемент та порівняно його з аналогічним інформаційним елементом, що використовувався в автоматизованих системах управління попередніх поколінь. За одержаними результатами зроблено висновок про те, який інформаційний елемент ефективніший, і про доцільність застосування представленої методики для розробки інформаційних елементів.

Акцентовано увагу на змісті понять "модель" та "моделювання". Визначено елементи та функції математичного моделювання. Розглянуто зміст моделювання як методу пізнання. Виділено п'ять видів задач з практичним змістом (прикладного характеру) та розкрито моделювання їх розв'язку.

Виокремлено філософсько-методологічні засади двоїстого системно-параметричного моделювання через конструювання формально-логічних моделей бінарних атрибутивних системних параметрів систем із реляційним концептом та атрибутивною структурою. Проаналізовано формально-логічну структуру визначень бінарних атрибутивних системних параметрів систем з атрибутивним концептом і реляційною структурою за допомоги мови тернарного опису. Застосовано традуктивний спосіб (умовиводи за аналогією) та мову тернарного опису автор конструює бінарні атрибутивні системні параметри систем із реляційним концептом та їх формально-логічні моделі мовою тернарного опису: членованості, субстратної та функціональної гомогенності, елементарності, елементної автономності, іманентності, упорядкованості, детермінованості, мінімальності, надійності, субстратної та структурної закінченості, стаціонарності, стабільності, тоталітарності, варіативності, унікальності, валідності, системи з опосередкуванням, внутрішньої системи, ланцюгової системи, концептуальної та структурної точковості.