Раскрываются исторические типы мировоззрения, специфика и функция философии, рассматриваются критерии типологии философских учений, особенности национальных философий, в том числе, украинской и русской. Исторический очерк позволяет проследить развитие основных философских направлений и проблем от периода ее возникновения до наших дней: философия античности (космоцентризм, элейская школа, учения Сократа, Платона, Аристотеля, философия рабовладельческой демократии, неоплатонизм), философия средних веков (патристика, схоластика, учение Фомы Аквинского, философская мысль Киевской Руси), философия эпохи Возрождения (Итальянское Возрождение, Северное Возрождение, Религиозная Реформация, Украинский Ренессанс), философия нового времени (учение Б.Спинозы, философия французского Просвещения, украинская философия XVIII в.), немецкая классическая философия (И.Кант, Гегель, Л.Фейербах), философия марксизма, западная неклассическая философия (философия жизни и существования, психоанализ, философия науки от позитивизма к аналитизму, современная герменевтика). Особое внимание уделено рассмотрению основных направлений развития украинской и русской классической и украинской неклассической философии.

Вперше здійснено спробу висвітлення філософської проблематики у контексті та на підставі цінностей хліборобського світогляду. Виявлено найбільш істотні риси, сенсожиттєву роль, культуротворчий потенціал останнього. Проаналізовано історичні типи філософії, буття природи, суть та властивості свідомості, чинники формування культури мислення, проблему людини у філософії. Розглянуто соціальну структуру суспільства, форми суспільної свідомості, соціально-філософський аспект сільськогосподарського виробництва, а також чинники формування особистості.

Рассмотрены предмет, функции и роль философии в обществе. Проанализированы бытие, материя, сознание как исходные философские категории. Особое внимание уделено теории познания, в частности, субъективному и объективному, чувственному и рациональному, содержательному и формальному, эмпирическому и теоретическому в познании, основным методам научного познания, а также гносеологической (содержательной) логике, ее категориям и законам. Дана характеристика происхождения человека и общества, природного и социального в человеке, основных форм действительности социально-деятельностной сущности человека, общественного сознания и его структуры.

У стислій формі розглянуто актуальні проблеми історико-філософської думки у процесі її становлення та розвитку (античної, середньовічної, філософії Відродження, Нового часу, Просвітництва) та основні напрями сучасної європейської, у т.ч. української, філософії, а також онтологічні проблеми сучасності, питання філософської антропології та теорії пізнання. Висвітлено філософські аспекти управління суспільством в їх історичному розвитку, взаємодії людини з природою і суспільством.

Рассмотрены предмет и сущность философии, исторический аспект развития философской науки от момента ее возникновения до ХХ в., рассмотрены обенности восточной, античной, средневековой, западноевропейской, русской и украинской философии. Особое внимание уделено вопросам онтологии, гносеологии и методологии философии, в частности, философской концепции бытия, концепции диалектики, философии о сущности и источниках познания, а также таким философским категориям, как материя движение, пространство и время. Проанализированы человеческое общество в целом и человек в частности как предмет философского исследования, философия истории, права, культура и цивилизация, духовная жизнь общества.

Рассмотрены структура и функции мировоззрения, исторические формы, направления и школы философии, а также проблема метода в философии. Изложены важнейшие проблемы философии стран Востока, Запада, Украины. Раскрыто философское понимание бытия, материи, сознания, общества (истории), а также антиподы процесса познания - диалектика и метафизика. Изучены проблемы функционирования и развития общества, основные сферы общественной жизни и ее детерминации, а также формы общественного сознания.

Висвітлено основні напрями та проблеми філософії, питання історії філософії. Розглянуто особливості філософії ХХ ст., проблему людини й аналіз наукового пізнання. Наведено методи наукового, емпіричного та теоретичного пізнання. Викладено сучасні теорії медицини. Запропоновано предметний та іменний покажчики.

Розглянуто питання про предмет філософії, історію її виникнення, античну філософію - її чотири етапи та учення Платона й Аристотеля, стоїцизм; середньовічну філософію ,її основні етапи: патристику та схоластику; філософію епохи Відродження, її характерні риси, діяльність найвідоміших філософів-неоплатоніків - Миколи Кузанського, Джордано Бруно, фундатора Флорентійської платонівської Академії Марсиліє Фічіно, Пікоделло Мірандоли, Ніколо Макіавеллі, Мішель де Монтень. Досліджено філософію Нового часу, висвітлено значення наукових досліджень Миколи Коперника, Іоганна Кеплера, Галілео Галілея, вчення Френсіса Бекона, а також вчення Томаса Гоббса, Джона Локка, Давида Юма, Рене Декарта, Г.В.Лейбніца, Б.Спінози. Зроблено огляд робіт з німецької класичної філософії (від Канта до Гегеля). Запропоновано антропологічний матеріал Л.Фейєрбаха. Наведено відповіді на питання щодо ірраціоналізму XIX ст. (А.Шопенгауер, С.К'єркегор, Ф.Ніцше, позитивізму XIX ст., особливостей ідей західної філософії XX ст. Наведено відомості про викладання філософії у Києво-Могилянській академії, стан філософської думки в Українській діаспорі. Розглянуто філософське значення проблем буття, свідомості, пізнання.

Проаналізовано світоглядну природу філософського знання, його відмінність від релігійного, наукового, художнього та інших форм знання. Розкрито зміст світового й вітчизняного історико-філософського процесу. Досліджено онтологічні та гносеологічні аспекти філософського знання, проблеми творчості, практики, логіки та методології наукового пізнання. Висвітлено ключові аспекти соціальної філософії та філософії історії. Особливу увагу приділено філософському аналізу суспільства, феномену особистості, цінностям і ціннісним орієнтаціям, перспективам розвитку сучасної цивілізації.

Подано стислий виклад основних філософських ідей шкіл минулого та сучасності (у т.ч. Давнього Світу, Середньовіччя, Відродження, Нового часу, Просвітництва). Розглянуто питання буття та його різновидів, проблеми розвитку природи, людини, її свідомості, а також можливості, форми і методи пізнання світу. Проаналізовано ключові аспекти соціальної філософії, зокрема, про суспільство, основи його існування, феномени та перспективи розвитку.

Стисло висвітлено актуальні проблеми історико-філософського процесу (в епоху Античності, Середньовіччя, Відродження, Нового часу, Просвітництва та німецької філософії XVIII - першої половини ХІХ ст.), основні напрями сучасної європейської (у т.ч. російської та української) філософії. Особливу увагу приділено питанням взаємодії людини з природою та суспільством.

Проаналізовано світоглядну природу філософського знання, його відмінність від релігійного, наукового, художнього та інших форм знання. Розкрито зміст світового та вітчизняного історико-філософського процесу. Досліджено онтологічні та гносеологічні аспекти філософського знання. Значну увагу приділено філософському аналізу суспільства, феномену особистості, цінностям і ціннісним орієнтаціям, а також перспективам розвитку сучасної цивілізації.

Аналізується світоглядна природа філософського знання, його відмінність від релігійного, наукового, художнього та інших форм знання. Розкривається зміст і суть світового та вітчизняного історико-філософського процесу, зокрема, йдеться про розвиток філософії стародавніх Індії, Китаю, Греції та Риму, середньовічної філософії, філософії епохи Відродження, Нового часу, західноєвропейської філософії XVII-XIX ст., а також розвиток філософської думки в Україні. Досліджуються онтологічні і гносеологічні аспекти змісту філософського знання, акцент робиться на проблемі творчості, практики, логіки і методології наукового пізнання. Ряд питань присвячений висвітленню проблем соціальної філософії та філософії історії. Особливу увагу звернуто на філософський аналіз суспільства, феномена особистості, основні сфери соціуму, цінності в житті людини і суспільства, а також перспективи розвитку на магістральних шляхах сучасної цивілізації.

Проаналізовано світоглядну природу філософського знання, його відмінність від релігійного, наукового, художнього та інших форм знання. Розкрито зміст і суть світового й вітчизняного історико-філософського процесу, зокрема, висвітлено розвиток філософії стародавніх Індії, Китаю, Греції і Риму, середньовічної філософії та філософії епохи Відродження, Нового часу, західноєвропейської філософії XVII-XIX ст., а також розвиток філософської думки в Україні. Досліджено онтологічні та гносеологічні аспекти змісту філософського знання. Особливу увагу приділено проблемам творчості, практики, логіки і методології наукового пізнання. Розглянуто питання соціальної філософії та філософії історії, а також зроблено філософський аналіз суспільства, феномену особистості, основних сфер соціуму, цінностей у житті людини і суспільства та перспектив розвитку на магістральних шляхах сучасної цивілізації.

Розглянуто основні проблеми філософії на рівні сучасного філософського мислення, в контексті українського світознання та світорозуміння, української духовності з її самобутніми вартостями. Викладено нову інтерпретацію сутності та предмета філософії, онтології, гносеології, історії філософії, а також філософій суспільства, історії, культури, релігії, права та техніки, що відповідає європейській традиції висвітлення основних філософських проблем.

Висвітлено історію світової та вітчизняної філософської думки. Проаналізовано східну філософію, зокрема, китайську, індійську, японську, арабську і турецьку. Розкрито сучасні проблеми філософії людини, онтології, соціальної філософії, феноменології, епістемології, культури, науки, духовного життя та розвитку.

Рассмотрена философия как специфический тип знания, показана ее роль в жизни человека и общества. Проанализированы основные этапы развития мировой философской мысли, особенности украинской философии в контексте мировой культуры. Освещены основные философские проблемы, в частности, сознания, теории познания, диалектики. Выполнен философский анализ категорий природы и общества.

Викладено питання історії філософії, онтології, гносеології, соціальної філософії. Показано роль філософії у житті людини та суспільства, розглянуто її історію з найдавніших часів до сьогодення. Проаналізовано особливості становлення та розвитку української філософії, наведено філософське розуміння світу. Розкрито суть понять свідомості, несвідомості, матерії, духовності, духу та душі, визначено взаємозв'язок суспільства та природи.

Изложены вопросы истории философии, онтологии, гносеологии, социальной философии. Показана роль философии в жизни человека и общества, рассмотрена ее история с древнейших времен до настоящего времени. Проанализированы особенности становления и развития украинской философии, приведено философское понимание мира. Раскрыта сущность понятий сознания, неосознаности, материи, духовности, духа и души, определена взаимосвязь общества и природы.

На системній підставі розглянуто історію розвитку філософської думки, актуальні питання онтології, гносеології та соціальної філософії у контексті проблем становлення української державності, розвитку національної культури, сучасної світової філософської думки. Розкрито суть понять соціального у філософії, закону, рушійних сил розвитку суспільства, людини, індивіда, особистості, суспільного виробництва, соціального передбачення та прогнозування майбутнього. Наведено філософські концепції творчості, закони взаємного переходу кількісних змін у якісні, єдності та боротьби протилежностей, заперечення заперечення. Охарактеризовано принципи діалектики.

На системной основе рассмотрены история развития философской мысли, актуальные вопросы онтологии, гносеологии и социальной философии в контексте с проблемами становления украинской государственности, развития национальной культуры, современной мировой философской мысли. Раскрыта сущность понятий социального в философии, закона, движущих сил развития общества, человека, индивидума, личности, общественного производства, социального предвидения и прогнозирования будущего. Приведены философские концепции творчества, законы взаимного перехода количественных изменений в качественные, единства и борьбы противоположностей, отрицание отрицания. Охарактеризованы принципы диалектики.

Визначено основні поняття, категорії, засоби, методи, функції та проблеми філософії. Зроблено спробу створити методику формування філософського мислення - вміння оперувати поняттями, обгрунтовувати нові ідеї, критикувати хибні судження, визначати взаємозв'язки між явищами та аналізувати протиріччя. Досліджено основні школи та тенденції розвитку світової філософської науки. Доведено, що жодна з розглянутих концепцій не є абсолютно істинною. Встановлено, що лише загальнолюдські цінності визначають рівень відповідності філософської системи або школи насущним проблемам сучасності. Визначено особливий статус філософії як галузі знань, що проявляється у своєрідному стилі, специфічних способах обгрунтування та доказовості, а також здатності впливати на інтелект, емоції та розвиток духовних здібностей особи.

Определены основные понятия, категории, средства, методы, функции и проблемы философии. Сделана попытка создать методику формирования философского мышления - умения оперировать понятиями, обосновывать новые идеи, критиковать ложные суждения, определять взаимосвязи между явлениями и анализировать противоречия. Исследованы основные школы и тендендции развития мировой философской науки. Доказано, что ни одна из рассмотренных концепций не является абсолютно истинной. Обосновано, что лишь общечеловеческие ценности определяют уровень соответствия философской системы или школы современным насущным проблемам. Установлен особенный статус философии как отрасли знаний, что проявляется в своеобразном стиле, специфических способах обоснования и доказательства, а также способности влиять на интеллект, эмоции и развитие духовных качеств личности.