Аналізується світоглядна природа філософського знання, його відмінність від релігійного, наукового, художнього та інших форм знання. Розкривається зміст і суть світового та вітчизняного історико-філософського процесу, зокрема, йдеться про розвиток філософії стародавніх Індії, Китаю, Греції та Риму, середньовічної філософії, філософії епохи Відродження, Нового часу, західноєвропейської філософії XVII-XIX ст., а також розвиток філософської думки в Україні. Досліджуються онтологічні і гносеологічні аспекти змісту філософського знання, акцент робиться на проблемі творчості, практики, логіки і методології наукового пізнання. Ряд питань присвячений висвітленню проблем соціальної філософії та філософії історії. Особливу увагу звернуто на філософський аналіз суспільства, феномена особистості, основні сфери соціуму, цінності в житті людини і суспільства, а також перспективи розвитку на магістральних шляхах сучасної цивілізації.

Рассматривается развитие европейской диалектики во взаимосвязи с трансформацией западноевропейской культуры в целом, сменой картин мира и ценностных ориентиров человеческой деятельности в культуре. Особое внимание уделяется параллелям между развитием философской диалектики и развитием художественного сознания в западноевропейской культуре Нового времени (классицизм, Просвещение, романтизм, классический реализм ХIХ века). Основу книги составляет подробное рассмотрение проблем диалектики в философии Канта, Гегеля и Маркса. Однако в связи с анализом работ названных авторов затрагиваются все основные этапы развития европейской диалектики, от античности и до настоящего времени.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю0я43 + Ю91я43 + С5я43

Шифр НБУВ: Ж 69695 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Излагается история мировой и отечественной философской мысли. Впервые в Украине представлена восточная философия: китайская, индийская, арабская, турецкая и японская. В учебнике сделана попытка изложить вузовский учебный курс по-новому, с выходом на уровень овладения мировой философской мыслью. Освещаются современные проблемы философии человека, онтологии, социальной философии, феноменологии, эпистемологии, культуры, науки, духовной жизни и развития. Раскрываются основные понятия и методы философских исследований. Содержание и структура учебника соответствует требованиям государственного образовательного стандарта, используется опыт преподавания философии в университетах Киева, Львова, Одессы, Днепропетровска, Харькова и других ВУЗов Украины. Ряд положений дан в авторской редакции.

Рассмотрены разнообразие функций метафоры в мышлении и культуре, феноменология памяти в малой прозе В.Набокова, вопросы трансформации сознания и современной культуры, холистический подход и универсальность положений психологии здоровья и т.д.

Розглянуто актуальні проблеми онтології, гносеології, методології, філософської антропології та культурології, соціології та соціальної філософії, історії філософії та соціальної думки, філософії та соціології релігії, філософії мистецтва та естетики, етики, сучасної філософії освіти та філософського постмодерну. Досліджено потреби підлітків в українській культурі та шляхи їх задоволення, сутність та специфіку морального самовиховання, особливості формування світогляду сучасних старшокласників, громадянську освіту в школі у період становлення демократії в Україні тощо.

Анализируются некоторые аспекты философии образования, науки, математики, истории и искусства. Рассматриваются проблемы времени и экологический кризис, естественнонаучный и философский аспекты самодостаточности, теоретические основы универсологии. Исследуется идея творчества в древнегреческой философии раннего периода, позиции философской классики ("метафизики"), философского и околофилософского постмодернизма, а также проблема применимости психоаналитической модели к познанию психических явлений в современных условиях. Описываются попытки становления украинской государственности в контексте процессов социокультурного распада в российской империи в 1917-1920 гг. и др.

Раскрываются исторические типы мировоззрения, специфика и функция философии, рассматриваются критерии типологии философских учений, особенности национальных философий, в том числе, украинской и русской. Исторический очерк позволяет проследить развитие основных философских направлений и проблем от периода ее возникновения до наших дней: философия античности (космоцентризм, элейская школа, учения Сократа, Платона, Аристотеля, философия рабовладельческой демократии, неоплатонизм), философия средних веков (патристика, схоластика, учение Фомы Аквинского, философская мысль Киевской Руси), философия эпохи Возрождения (Итальянское Возрождение, Северное Возрождение, Религиозная Реформация, Украинский Ренессанс), философия нового времени (учение Б.Спинозы, философия французского Просвещения, украинская философия XVIII в.), немецкая классическая философия (И.Кант, Гегель, Л.Фейербах), философия марксизма, западная неклассическая философия (философия жизни и существования, психоанализ, философия науки от позитивизма к аналитизму, современная герменевтика). Особое внимание уделено рассмотрению основных направлений развития украинской и русской классической и украинской неклассической философии.

Осуществлена экстраполяция понимания диалога как априорного социального "Я" - "Ты" отношения М.Бубера, принципа вненаходимости Автора Герою в литературных произведениях М.Бахтина.

Стисло висвітлено актуальні проблеми історико-філософського процесу (в епоху Античності, Середньовіччя, Відродження, Нового часу, Просвітництва та німецької філософії XVIII - першої половини ХІХ ст.), основні напрями сучасної європейської (у т.ч. російської та української) філософії. Особливу увагу приділено питанням взаємодії людини з природою та суспільством.

Рассмотрены предмет и сущность философии, исторический аспект развития философской науки от момента ее возникновения до ХХ в., рассмотрены обенности восточной, античной, средневековой, западноевропейской, русской и украинской философии. Особое внимание уделено вопросам онтологии, гносеологии и методологии философии, в частности, философской концепции бытия, концепции диалектики, философии о сущности и источниках познания, а также таким философским категориям, как материя движение, пространство и время. Проанализированы человеческое общество в целом и человек в частности как предмет философского исследования, философия истории, права, культура и цивилизация, духовная жизнь общества.

Розглядаються актуальні проблеми сучасної культурології, зокрема і Придунав'я, в історичному, етнологічному, філологічному та інших аспектах. Висвітлюються особливості християнізації Київської Русі та виникнення релігійного синкретизму, проблема релігійності в культурі XX століття. Досліджуються методологічні проблеми аналізу культурних традицій, взаємодія етнічних культур як підгрунтя розвитку національноі свідомості та ін.

Розглядається зміст філософії як форми мислення та способу життя українського народу, предмет та характер філософського знання, його категоріальний склад, викладено основоположні принципи буття та пізнання. Аналізується розвиток провідних ідей вітчизняної та європейської філософії, показано змагання ідей та пошуки істини у філософському мисленні ХХ ст.

Рассмотрен сложный комплекс проблем, связанных с историческими, онтологическими и методологическими аспектами взаимодействия философии, социологии и культуры на примере философских взглядов М.Штирнера, Г.С.Сковороды, Ж.-Ж.Руссо, И.Канта и др. Проанализированы место и роль философии в становлении национальной культуры, а также охарактеризован социально-аксиологический контекст исследования проблем современной философии права.

Рассмотрены проблемы коммуникации мира повседневности и мира философии, приобщения к гуманистическим ценностям, топологическая множественность интертекста. Проанализированы философские и клинические аспекты содержания психоаналитического понятия, категория диалога в современных системах образования, топология персональной идентичности, а также концепция рефлексивной модернизации в современной социальной теории. Исследованы взаимодействие социального управления и личностного самоуправления как взаимодополнение и взаимообогащение, возможности рационального дискурса в украинских масс-медиа, музыкальная телесность в ретро- и перспективном осмыслении и т.д.

Учебное пособие подготовлено с учетом современных европейских стандартов в преподавании философских дисциплин. Авторы, вступая в диалог с читателем, не навязывают собственную точку зрения на обсуждаемые вопросы, предоставляя ему возможность увидеть всю панораму мирового историко-философского процесса с многоцветьем мировоззренческих и методологических позиций различных школ и направлений. Данное издание соответствует вузовской программе по философии и включает два основных раздела: философская пропедевтика и основной курс. Авторы рассматривают природу мировоззрения, его исторические типы, диалектику многомерного мира, феномен сознания, теорию познания (эпистемологию), философскую антропологию, историю, а также философское учение о ценностях (аксиологию).

Рассмотрены актуальные вопросы историко-философского знания. Проанализированы глобальные проблемы современной философии, политологии и социологии в контексте важнейших задач духовного возрождения Украины. Освещены религиозные интенции метафизического разума, ценностные измерения философской онтологии. Охарактеризована проблема труда в творчестве Ф.М.Достоевского, русский космизм и философия "всеединства" В.С.Соловьева, проблема абсолюта в символической философии Г.С.Сковороды. Исследованы возможности алгоритмизации разрешения социальных конфликтов, принцип системного подхода к анализу предпринимательства.

Рассмотрены предмет, функции и роль философии в обществе. Проанализированы бытие, материя, сознание как исходные философские категории. Особое внимание уделено теории познания, в частности, субъективному и объективному, чувственному и рациональному, содержательному и формальному, эмпирическому и теоретическому в познании, основным методам научного познания, а также гносеологической (содержательной) логике, ее категориям и законам. Дана характеристика происхождения человека и общества, природного и социального в человеке, основных форм действительности социально-деятельностной сущности человека, общественного сознания и его структуры.

Дисертація присвячена проблемі цілісності філософського світосприйняття в інтерпретації П.Юркевича. На основі аналізу творчої спадщини П.Юркевича виявлено характерні риси його концепції філософії. Встановлено, що особливе становище філософії як деякої синтетичної форми духовної діяльності розглядається П.Юркевичем у плані посередництва між наукою і релігією, між науково-теоретичним пізнанням світу і релігійно-ціннісним його осягненням. Цілісність філософського світосприйняття проявляється в тому, що воно не будується на нерозв'язних антиноміях чи антагонізмах, а виходить з глибинної спорідненості всього існуючого, несуперечливості і взаємодоповнюваності пізнавальних можливостей людини, постає єдністю філософування і життя.

Дисертація є логіко-філософським дослідженням такого типу спілкування, як діалог. Виявлено та класифіковано види діалогу в історії філософії та логіки; визначено вплив основних мотивів Постмодерну на сучасні філософські та логічні дослідження діалогу; уточнено, що для логічного аналізу діалогу універсальним є логіко-когнітивний підхід; розкрито основні напрями розвитку сучасної інтеррогативної логіки; з'ясовано схеми запитань як прямих та непрямих мовленнєвих актів; виявлено можливості та перспективи логіко-когнітивного моделювання діалогу за схемою запитання/відповідь (на прикладі твору Платона эГоргійю).