На основі аналізу документів і матеріалів, вітчизняних та зарубіжних публікацій з історії Католицької Церкви в Україні проаналізовано правові і моральні аспекти взаємин між Католицькою Церквою і державою в 1921-1939 рр. Викрито порушення державою тогочасного законодавства про відокремлення церкви від держави, антизаконні, чужі християнській та загальнолюдській моралі дії державних органів, спрямовані на ліквідацію Католицької Церкви в Україні.

Висвітлено основні етапи діяльності римсько-католицької церкви на Поділлі з 1918 р. до сьогодення. Проаналізовано політику радянської влади щодо католицької конфесії, показано масштаби та наслідки сталінського терору 1930-х рр. у даному регіоні. Окремий розділ присвячено пам'яті загиблих і репресованих у часи тоталітарного режиму священників і віруючих.

Охарактеризовано питання ролі та місця українців католицького віросповідання у культурному, релігійному та суспільно-політичному процесі України, починаючи від XVI ст. Розглянуто особливості поширення та становлення в Україні ідей ренесансного гуманізму. Значну увагу приділено знаковим постатям серед українців-католиків - Ю.Дрогобичу, П.Кросненському (Русину), С.Оріховському, І.Домбровському, С.Пекаліду та ін.

Охарактеризованы вопросы роли и места украинцев католического вероисповедания в культурном, религиозном и общественно-политическом процессе Украины, начиная с XVI в. Рассмотрены особенности распространения и становления в Украине идей ренессансного гуманизма. Значительное внимание уделено знаковым личностям среди украинцев-католиков - Ю.Дрогобичу, П.Кросненскому (Русину), С.Ориховскому, И.Домбровскому, С.Пекалид и др.

На підставі маловідомих писемних джерел висвітлено історію існування київського католицького храму першої половини XVII ст. - костелу святого Іоакинфа (Якова або Гіацинта), присвяченого польському місіонеру, домініканцю Якову Одровонжу, канонізованому католицькою церквою у 1594 р. Розглянуто версії щодо місця розташування костелу. Зазначено, що археологічні пошуки цієї споруди є майже безперспективними, зважаючи на її малі розміри та недовговічність будівельного матеріалу - дерева.

На основании малоизвестных письменных источников освещена история существования киевского католического храма первой половины XVII ст. - костела святого Иоакинфа (Якова или Гиацинта), посвященного польскому миссионеру, доминиканцу Якову Одровонжу, канонизированному католической церковью в 1594 г. Рассмотрены версии относительно места размещения костела. Указано, что археологические поиски этого сооружения являются почти бесперспективными, учитывая ее малые размеры и недолговечность строительного материала - дерева.

Розглянуто історію греко-католицької церкви та сучасні її міжконфесійні взаємини та стосунки з державою. Проаналізовано діяльність Г.Костельника - відомого письменника, редактора журналу "Нива", філософа, літературного критика, який під тиском силових відомств СРСР очолив Центральну Ініціативну групу з ліквідації церкви на Львівському псевдособорі у 1946 р. На підставі архівних документів розкрито злочинну роль Москви в ліквідації Берестейських домовленостей 1596 р. та розправі над самим протопресвітером у 1948 р.

Рассмотрены история греко-католической церкви и ее современные межконфесиональные взаимоотношения с государством. Проанализирована деятельность Г.Костельника - известного писателя, редактора журнала "Нива", философа, литературного критика, который под давлением силовых ведомств СССР возглавил Центральную Инициативную группу по ликвидации церкви на Львовском псевдособоре в 1946 г. На основе архивных документов раскрыта преступная роль Москвы в ликвидации Берестейских договоренностей 1596 г. и расправе над самим протопресвитером в 1948 г.

Висвітлено історію католицизму в Україні від княжої доби до відновлення незалежності України у 1991 р. Проаналізовано різні періоди існування католицизму на українськихй землях: за часів княжої України-Руси, Литовсько-Польської держави, у період підготовки та проведення Берестейської унії, за умов панування Речі Посполитої до її поділів в 1772 - 1795 рр., під владою Російської та Австро-Угорської імперій, періоду радянської влади, а також на західноукраїнських землях у міжвоєнній Польщі (1918 - 1939 рр.).

Розглянуто історію переслідування комуністичною партією віруючих римо-католицької церкви, що проживали в УРСР, зокрема в 20-х - 80-х рр. ХХ ст. Вміщено перелік постанов і законодавчих актів комуністичної партії щодо даного питання. Акцентовано увагу на відданості батьківській вірі римо-католицької церкви в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э375.09(4УКР)-3

Рубрики:

Католицизм в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що у 1620 - 1650-х рр. вірменська громада Львова зазнала потрясінь, викликаних спробами католицького духівництва залучити місцевих вірмен до унії з римо-католицькою церквою (РКЦ). Львівський католицький архієпископ Ян-Анджей Прухницький був активним учасником цих подій. У своїй упередженій "Реляції" (1622 р.) Я.-А. Прухницький критикує уявні та перебільшені ним помилки і вади вірменської церкви та львівських вірмен, щоб продемонструвати потребу в унії з РКЦ. З'ясовано, що деякі погляди Я.-А. Прухницького реалізовано 1630 р. за допомогою вірменського єпископа Н. Торосовича.

Досліджено основні напрями, умови та форми діяльності православної та римо-католицької конфесій на Поділлі у XIX - на початку XX ст., їх духовенства, церковно-наукових осередків і зв'язаних із ними віруючих у розгортанні краєзнавчого руху з питань створення історико-статистичних описів Подільської єпархії та регіонального вивчення історії, етнографії, фольклору й інших аспектів культури краю. Проаналізовано основні події заснування та діяльності православної та римо-католицької конфесій у взаємозв'язку з науковими товариствами й осередками у XIX - на початку XX ст. Подано науково обгрунтовану періодизацію церковних конфесій, наукових товариств і краєзнавчого руху. Розглянуто діяльність Подільського церковного історико-археологічного товариства (1865 - 1920). Визначено внесок і роль діячів краєзнавчого руху, спільно з церковними общинами, у краєзнавчій, науковій та організаційній роботі. Простежено вплив діяльності представників православної та римо-католицької конфесій на ниві краєзнавства, науки й культури на українське національне відродження XIX - початку XX ст.

Досліджено становище Луцько-Житомирської дієцезії наприкінці XVIII - першій половині XIX ст., охарактеризовано діяльність її органів управління за умов посилення впливу російського самодержавства. Визначено особливості церковної політики на Волині після приєднання краю до Російської імперії та характер відносин між Ватиканом і Російською імперією, проаналізовано використання урядових важелів з метою ліквідації економічного та політичного впливу Католицької Церкви на Волині. Встановлено вагоме значення церковного маєтку римо-католицького духовенства у системі соціально-економічних відносин Волині. Розглянуто секуляризацію церковного землеволодіння, проведену в три етапи. З'ясовано, що участь римо-католицького луцько-житомирського духовенства в Листопадовому повстанні 1830 - 1831 рр. використано як привід для посилення процесу ліквідації впливу Католицької Церкви. Досліджено суспільну діяльність луцько-житомирських єпіскопів К.К.Цецішовського і М.Пивницького, висвітлено їх погляди на пріоритетність подальшого розвитку Церкви за умови дотримання лояльного ставлення до влади. З'ясовано особливості функціонування традиційної мережі римо-католицьких і греко-католицьких парафіяльних і монастирських шкіл, Житомирської, Луцької, Оликської духовних семінарій, висвітлено процес ліквідації двох останніх у 1840-х рр.

Здійснено історико-релігієзнавче дослідження становлення та функціонування Римо-Католицької церкви (РКЦ) у сучасній Україні. Проаналізовано процес реорганізації та формування конститутивних структурних одиниць РКЦ. Розглянуто питання щодо "національної" ідентифікації церкви. З'ясовано особливості професійної релігійної освіти. Визначено характер роботи місій та організацій соціального служіння. Розглянуто сфери та напрямки діяльності церкви. Розкрито популяризовані методи та форми євангелізаційної роботи. Охарактеризовано позицію РКЦ з приводу визначених явищ і подій. Значну увагу приділено аналізу державно-церковних відносин і виявленню причин міжконфесійних суперечностей.

Аналізується комплекс аспектів антикатолицької політики радянської держави періоду 20-30-х років XX ст. Досліджується специфіка реалізації засад одержавленого атеїзму стосовно Римо-католицької церкви (РКЦ) на терені підрадянської України. Розкривається роль партійно-державного апарату і спецслужб у здійсненні антикатолицьких заходів. Висвітлюються проблеми національної ідентифікації католиків. Прослідковується залежність ставлення держави до РКЦ від процесів формування тоталітарного режиму.

Досліджено процеси інституціоналізації Римо-Католицької Церкви (РКЦ) в незалежній Україні. Виявлено основні дослідницькі установки з напряму висвітлення діяльності даної конфесії. Запропоновано ефективний варіант теорії інституціоналізації релігії (у викладі Н. Лумана), взятий у перспективі його застосування до реалій РКЦ в суверенній Україні. Розглянуто особливості інституційного становлення дієцезій РКЦ в незалежній Україні, динаміку їх розвитку, особливості керівництва та функціонування. Проаналізовано утворення, діяльність і принципи керівництва сучасних дієцезій в їх ретроспективі. Визначено основні напрями, сучасні проблеми та перспективи розвитку благочинної діяльності РКЦ в Україні. Висвітлено специфіку становлення та функціонування католицьких закладів освіти, які діють на території України.

Розкрито особливості впровадження антирелігійного законодавства радянської влади в 20-ті рр. XX ст. щодо Римо-католицької церкви. Визначено особливості ставлення державних структур до церкви, розкрито суть антицерковної політики, проаналізовано форми та методи впливу держави на церковне життя католиків Півдня України.

Проаналізовано зв'язок між голодомором 1932 - 1933 рр. в Україні та ставленням державної влади та суспільства до католицької церкви. Визначено зміну характеру цього ставлення залежно від змін національної та антирелігійної політики часу утвердження радянського тоталітаризму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э375.09(4УКР)-3

Рубрики:

Католицизм в окремих країнах

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 27 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)63-55 + Э372.240.9(4УКР)-3 + Э375.09(4УКР)-3

Рубрики:

Історія

Католицизм в окремих країнах

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 27 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено становище римо-католицької церкви в Україні від середини 1940-х до середини 1960-х рр., її взаємовідносини з тоталітарним режимом. Охарактеризовано процес функціонування римо-католицької церкви в Україні за умов активної радянської антирелігійної політики влади. На основі всебічного аналізу широкого кола архівних та опублікованих джерел і наукової літератури з'ясовано чинники, що впливали на радянську політику в ставленні до римо-католицької церкви в цілому та, зокрема, в УРСР. Уточнено періодизацію релігійної політики союзного центру щодо РКЦ в Україні. З'ясовано основні форми, методи, масштаби та наслідки репресивних акцій й адміністративного тиску з боку радянського режиму на РКЦ. Визначено основний зміст внутрішнього життя римо-католиків в контексті антицерковних заходів в Україні, етнонаціональну складову та соціодемографічний стан римо-католицьких громад і духовенства, форми їх спротиву антицерковній політиці.

Проаналізовано вплив зовнішньополітичних чинників на партійно-державну політику щодо Римо-католицької церкви (РКЦ). Досліджено становище РКЦ в українських землях під час "Хрущовської відлиги" (1953 - 1957 рр.). Розкрито суть та основні напрями антирелігійної діяльності влади та її вплив на РКЦ. Розглянуто внутрішнє життя РКЦ в Україні. Висвітлено діяльність РКЦ в Україні у 1958 - першій половині 1960-х рр.