Рассмотрена специфика Армянского христианства. С учетом нетрадиционных методологических подходов освещены феномен Армянской Церкви и его место в общехристианской системе. Проанализированы особенности становления Церкви в Украине, а также характерные особенности вероучения и культа Армянской апостольской церкви.

Подана информация об одном из выдающихся творений армян в Крыму - монастырском ансамбле Сурб Хач. Рассмотрены его история, архитектура, сохранившиеся и утраченные эпиграфические надписи, а также проведенные в различные периоды восстановительные работы. В исследовании широко использованы ранее неизвестные данные армянских средневековых источников.

Проведено історіософський аналіз формування етноконфесійної специфіки Вірменського християнства у поєднанні з історичною ретроспективою становлення та закономірної трансформації Вірменської Церкви за умов української діаспори. Висвітлено новий погляд на феномен монофізитства, що становить догматичну базу Вірменської Апостольської та інших Давньосхідних Церков у поєднані з аналізом розвитку християнства періоду Вселенських соборів. Показано доцільність розгляду монофізитства, несторіанства й інших догматичних рухів як одного з проявів активізації процесу етнорелігієгенезу, що охопив східні провінції Римської імперії у III - IV ст. Характерною ознакою цього процесу було утворення нових етнічних спільнот на базі єдності віросповідання. Зазначено, що поява нових течій, напрямків, Церков була та є закономірним наслідком розвитку загальнохристиянської системи через природне ускладнення структури внаслідок утворення та розвитку чисельних взаємопов'язаних автономних її складових. Зазначено, що це стало причиною першого великого структурного поділу загальнохристиянської цілісності та виділення з неї Несторіанської й Монофізитської Давньосхідних Церков, які з точки зору етноконфесійної є національними автокефальними Церквами вірмен, сірійців, коптів, ефіопів та ін. Для цих народів саме монофізитський тип християнства став основою для формування нової етнічної домінанти. Окрім цього, формування характерних рис та онаціональнення Вірменської Церкви відбулися внаслідок етноконфесійного синкретизму християнства та зороастризму.

Проведено комплексні філософсько-релігієзнавчі дослідження формування етапів розвитку, збереження національної та релігійної ідентичності вірменської діаспори в Криму за умов існування в поліетнічній і поліконфесійній державі на підставі теоретичного аналізу вітчизняного та закордонного досвіду вивчення феномену ідентичності та діаспорального простору. Розкрито взаємозв'язок між конфесійною і етнічною ідентичністю, та доведено, що відхід від традиційної вірменської віри призводить до втрати національної ідентичності та сприяє подальшій асиміляції. Вивчено роль вірменської церкви у вірменському етносі в іноетнічному середовищі. Досліджено сучасний стан розвитку кримського вірменського співтовариства.

Узагальнено та систематизовано історіографічний матеріал і джерельну базу щодо вірменського храмобудування. Розроблено карту-схему України з позначенням поселень, в яких існував вірменський храм. Визначено міграційні періоди, відповідно до яких відбувалось формування вірменської храмової архітектури на землях України. Розроблено карту-схему шляхів міграції вірмен відповідно до міграційних періодів. Вперше проаналізовано та визначено форми розселення вірмен у поселеннях та місце храму в системі поселень. Вперше визначено зовнішні та внутрішні чинники, що мали домінуючий вплив на формування вірменської храмової архітектури в Україні. Вперше визначено типологічні, конструктивно-технологічні та архітектурно-мистецькі особливості храмових споруд вірмен на теренах України.