Індекс рубрикатора НБУВ: Э372.27,1

Рубрики:

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: Ж70192 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано наукове дослідження рукопису Пересопницького Євангелія - визначної пам'ятки української мови та книжкового мистецтва XVI ст. загальнослов'янського значення. Вміщено повний словопокажчик і вичерпну граматичну характеристику кожної словоформи та вказано її локалізацію у тексті. Висвітлено графіко-орфографічні особливості пам'ятки. Наведено археографічний та кодикологічний опис Пересопницького Євангелія.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч612.3(4Укр)5 + Э372.27,1

Рубрики:

Історія преси

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано творчість плеяди давньоруських інтелектуалів-книжників. Наведено результати дослідження текстів Іларіона Київського, Климента Смолятича, Нестора, ігумена Данила, Кирила Туровського та Володимира Мономаха. Описано образ світу, розкрито етичні засади, що визначали зміст світорозуміння в культурі Київської Русі. Висвітлено особливості розвитку вітчизняної філософії.

Проанализировано творчество плеяды древнерусских интеллектуалов-книжников. Приведены результаты исследования текстов Иллариона Киевского, Климента Смолятича, Нестора, игумена Даниила, Кирилла Туровского и Владимира Мономаха. Описан образ мира, раскрыты этические основы, определяющие содержание миропонимания в культуре Киевской Руси. Освещены особенности развития отечественной философии.

Приведены богословский, лингвостилистический, историко-культурный, искусство- и литературоведческий типы анализа Книги псалмов, раскрыта ее роль в жизни церкви, общества и отдельного человека. Проанализированы основные положения текста Книги, в частности, массоретские тексты, появление которых связано с начавшейся во ІІ в. н.э. деятельностью ученых нудейских раввинов, которые стремились из отрывочного многообразия текстов Библии восстановить ее первоначальную форму. Рассмотрены особенности языка и поэтики Киевской Псалтыри 1397 г., а также проблема Бога и Божьего имени в поэтической системе псалмов. Охарактеризована система выразительных средств "Киевской рукописи" как толкование Книги псалмов.

Охарактеризовано працю А.Кальнофойського "Тератургема", в якій повно представлено весь київський сакральний простір та його головне осереддя - Києво-Печерський монастир, три плани міста, а також описано чудеса, що відбулися у монастирі, із зазначенням дат їх проявів. Підкреслено, що сакральний простір Києва спирався на місцевий язичницький субстрат, його формування продовжувалося не лише у давньокиївські часи, а й протягом XVI - XIX ст.

Охарактеризована работа А.Кальнофойского "Тератургема", в которой полно представлено все киевское сакральное пространство и его главное средоточие - Киево-Печерский монастырь, три плана города, а также описаны чудеса, произошедшие в монастыре, с указанием дат их проявлений. Подчеркнуто, что сакральное пространство Киева опиралось на местный языческий субстрат, его формирование продолжалось не только в древнекиевские времена, а и на протяжении XVI - XIX ст.

Розглянуто унікальну богословську пам'ятку, яка репрезентує вкрай бідну літературну традицію XV ст., - розлоге послання, адресоване у 1476 р. папі Сіксту IV київським митрополитом Мисаїлом і групою церковних і світських достойників. Текст пам'ятки засвідчує відданість його авторів принципам Флорентійської унії (1439 р.) та їх прагнення гармонізувати міжконфесійні взаємини у Великому князівстві Литовському. Дискусія щодо автентичності послання, уперше оприлюдненого митрополитом І. Потієм у 1605 р., тривала понад 400 років, а крапку в полеміці було поставлено тільки з віднайденням у 1970 - 1980-х рр. двох списків пам'ятки з 1520-х рр. Докладний текстологічний аналіз "Послання" дав змогу виявити нові, доволі несподівані аспекти закладеної в ньому інформації - зв'язок із перекладацькою діяльністю так званих "пожидовлених", чиє київське коріння й досі піддається сумнівам у фаховій літературі.

Досліджено домінантні мовленнєві засоби створення образу Святого в оригінальній пам'ятці агіографічного жанру XI ст. "Житії Феодосія Печерського" (ЖФП) пера Нестора: вставки, цитати, ремінісценції, символи, притчі, ключові слова, мовленнєві формули. Шляхом аналізу специфіки літератури раннього середньовіччя (ідейного змісту, структури художніх образів тощо) теоретично обгрунтовано вибір зазначених мовленнєвих засобів у ЖФП як домінантних, розкрито їх функції, показано їх взаємодію, а також роль домінатних мовленнєвих засобів в організації твору.

Розглянуто питання синкретизму поезії та прози в українському письменстві XVII - XVIII ст., генезу цього явища, його природу, форми існування та особливості розвитку. Об'єктом дослідження є учительні книжки, полемічні трактати та панегірики XVII - XVIII ст. Зазначено, що композиційні, тематичні та жанрові особливості поєднання поезії та прози свідчать про потужну риторичну традицію, котра сформувалася в літературі того часу, а також вказують на розвиток тогочасних прозових та поетичних жанрів на засадах риторики.

Проаналізовано кодикологічні особливості Пересопницького Євангелія як пам'ятки книжної культури та символа державності України. Висвітлено історію перекладу українською мовою Пересопницького Євангелія та Євангелія в перекладі П. С. Морачевського, джерела слов'янської писемності, тенденції засвоєння інтернаціонального ресурсу у сучасній слов'янській номінації. Описано етнонаціональні процеси серед білорусів України. Увагу приділено проблемам болгарської неографії початку ХХІ ст. Визначено роль житомирського видавництва "Волинь" у розвитку сучасного національного краєзнавства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372.27,1 + Ч611.5

Рубрики:

Українська Православна Церква

Рукописна книга

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 17 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що вперше в Україні надруковано академічне видання Пересопницького Євангелія XVI ст. за участі Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, Інституту Української мови та Українського мовно-інформаційного фонду НАН України. згадано імена видатних науковців-літераторів, зокрема, Т. Шевченка, М. Максимовича, І. Франка, які вивчали раритет. Наголошено на надзвичайній важливості даної пам'ятки для проведення подальших спеціальних досліджень.