Представлена работа архиепископа Филарета (Гумилевского) - выдающегося деятеля Русской Православной Церкви, ученого-историка XIX в. Освещена история Харьковской епархии. Приведены сведения, касающиеся политической, экономической, культурной истории Слобожанщины. Дано описание Харьковского Покровского, Куряжского Преображенского, Ахтырского Троицкого монастырей. Представлены данные, касающиеся Харьковского, Валковского и Ахтырского уездов.

Представлены подробная биография Филарета (в миру Д.Гумилевского), комментарии к тексту "Историко-статистического описании", публикации черновиков и рукописей автора. Опубликованы фотографии старых и новых храмов Харьковской епархии, проекты соборов и церквей.

Висвітлено стосунки низового козацтва з церковними структурами, своєрідну систему зв'язків духовного, соціального та економічного характеру. Розглянуто життя та побут київських ченців на Запоріжжі, їх роль у церковно-релігійному житті січовиків, а також зворотний бік зв'язку - паломництво січовиків до київських обителей. Наведено відомості про записи запорозьких козаків у синодиках київських чоловічих монастирів.

Освещены отношения низового казачества с церковными структурами, своеобразная система связей духовного, социального и экономического характера. Рассмотрены жизнь и быт киевских монахов на Запорожье, их роль в церковно-религиозной жизни сечевиков, а также обратная сторона связи - паломничество сечевиков до киевских обителей. Приведены сведения о записях запорожских казаков в синодиках киевских мужских монастырей.

Описано один з найбільш відомих осередків релігійного, історико-культурного та духовного життя Донеччини - Свято-Успенську Святогірську Лавру. На підставі аналізу архівних, історичних і літературних джерел уперше узагальнено існуючі джерелознавчі документи, що висвітлюють історію Лаври, етапи формування її архітектурного комплексу, розвиток соціально-економічної та господарської діяльності, подвижницьку місію благодійників і духовних осіб. Наведено відомості про наукові, довідкові, науково-популярні та художні документи на паперових і нетрадиційних носіях, виданні у різні роки.

Описан идин из наиболее известных центров религиозной, историко-культурной и духовной жизни Донецкого региона - Свято-Успенская Святогорская Лавра. На основе анализа архивных, исторических и литературных источников впервые обобщены существующие источниковедческие документы, которые освещают историю Лавры, этапы формирования ее архитектурного комплекса, развитие социально-экономической и хозяйственной деятельности, подвижницкую миссию благотворителей и духовных лиц. Приведены сведения о научных, справочных, научно-популярных и художественных документах на бумажных и нетрадиционных носителях, изданные в разные годы.

Наведено матеріали дослідженння життя та діяльності православного духовенства Уманського повіту XIX - початку XX ст. Акцентовано увагу на чисельності, походженні, віковому складі, освітньому рівні духовенства. Відображено його організаційні структури на рівні повіту та культурно-освітницьку діяльність. На підставі архівних і опублікованих джерел встановлено імена священослужителів усіх парафій Уманського повіту.

Приведены материалы исследования жизни и деятельности православного духовенства Уманского уезда XIX - начала XX вв. Акцентировано внимание на численности, происхождении, возрастном составе, образовательном уровне духовенства. Отражены его организационные структуры на уровне уезда и культурно-просветительская деятельность. На основе архивных и опубликованных источников установлены имена священнослужителей всех приходов Уманского уезда.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372.24-347 + Э372.240.91(2-891)5

Рубрики:

Руська Православна Церква

Руська православна церква в окремих місцевостях Росії

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены жизненный путь и творческая деятельность Е.И. Сицинского - известного исследователя истории и культуры Украины, в частности Подольского края. Приведен основной труд ученого, в котором изложены географические, исторические, этнографические сведения обо всех поселениях Подолья, приходах и церквях Подольской епархии.

Проаналізовано достовірність інформації, наведеної у сповідальних книгах Київської митрополії XVIII ст., а також дотримання представниками духівництва покладеного на них обов'язку щодо контролю за благочестям мирян у вигляді щорічної сповіді кожного парафіянина церкви.

На підставі аналізу історіографії та джерельної бази проведено комплексне дослідження діяльності православного духовенства щодо розвитку духовної та народної початкової освіти в Полтавській єпархії у XIX - на початку XX ст. Розкрито політику імперського уряду у галузі духовної та початкової народної освіти. Охарактеризовано умови виникнення й основні періоди розвитку навчальних закладів у Полтавській єпархії: духовних (семінарій та училищ) і початкових шкіл (церковнопарафіяльних і шкіл грамоти). Проаналізовано матеріальне забезпечення навчальних закладів, учнівський контингент і викладацький склад, визначено особливості організації навчально-виховного процесу, описано механізм управління ними. Висвітлено внесок місцевого духовенства, монастирів, церковнопарафіяльних попечительств, церкових братств, меценатів у розвиток освіти на території Полтавської єпархії.

Досліджено відносини Православної церкви та владних структур за умов геополітичних змін напередодні та в ході Другої світової війни на Півдні України. Проаналізовано функціонування православних парафій та кліру у правому полі тоталітарних держав (румунської і радянської). Показано сутність релігійної політики румунської влади та церковної адміністрації, організаційно та церковно-адміністративні технології. Розкрито методи та наслідки реалізації політики румунського християнського "місіонерства" в "Бесарабії" і "Трансністрії", розкрито особливості етноконфесійної ситуації, соціально-побутового життя кліру. Простежено еволюцію відносин радянської держави і Православної церкви за умов війни. Висвітлено методи та особливості процесу "одержавлення" Православної церкви на Півдні України впродовж 1944 - 1945 рр.

Вивчено діяльність православних інституцій і духовенства щодо формування документації постійного ведення церковних парафій Волинської єпархії наприкінці XVIII - на початку XX ст. На підставі відомостей, одержаних завдяки вивченню архівних матеріалів, опублікованих джерел, законодавчих актів і наукової літератури, здійснено комплексний аналіз процесу формування та функціонування церковнопарафіяльного діловодства Волинської єпархії. Досліджено стан вивчення даного діловодства. Висвітлено проблему зберігання та репрезентативності церковних джерел. Розглянуто законодавчі функції Синоду щодо регламентації їх ведення. Розкрито діяльність єпархіальних органів управління у сфері діловодства парафій. Висвітлено питання ведення духовенством документів, порядок здачі та формування звітності на їх підставі.

Висвітлено особливості відносин радянської держави, комуністичної партії та Російської православної церкви (РПЦ) у Донецькій області. На підставі джерельної бази та наявної історіографії проаналізовано форми та методи державної політики щодо церкви, реакцію самої церкви на політику стосовно неї, яка здійснювалась державою та партією, а також наслідки цієї політики. Розглянуто особливості розвитку РПЦ на Донеччині, а саме: структуру, напрямки діяльності, проблеми.

На підставі комплексного аналізу джерел висвітлено суть і спрямованість унійних пошуків єпископів Львівської та Пермської єпархій. Систематизовано основні чинники локального та загального супільно-політичного та соціально-релігійного характеру, що призвели до унії Руської православної церкви (Київської митрополії) з Римською апостольською столицею. Унаочнено модусну двовекторність сприйняття ідеї унії у православному середовищі Речі Посполитої, що найбільшою мірою увиразнена в інвективності позиції єпископів Гедеона Балабана та Михайла Копистенського, перших унійних натхненників, а відтак - непримиренних противників церковного поєднання. Розкрито суть унійних заходів у Львівській та Пермській єпархіях. З'ясовано причини, форми та методи переведення цих єпархій на унію з Римською церквою за умов політичної та релігійної експансії з боку Речі Посполитої та Російської імперії.

Досліджено соціально-економічний стан та культурно-освітню діяльність православних монастирів і чернецтва півдня Київської єпархії у кінці XVIII - на початку XX ст. З'ясовано кількісні та якісні характеристики чернецтва, шляхи поповнення та скорочення його чисельності. Чернецтво проаналізовано як окрему соціальну верству. Досліджено географію поширення осередків чернецтва, параметри, умови монастирського побуту, правовий стан чернецтва та монастирів. Установлено, що обителі Південної Київщини населяли вихідці з нижчих соціальних верств, переважно українського походження. Наведено відповідні статистичні дані. Розкрито питання участі православного чернецтва в освітніх процесах. Показано активне становлення та розвиток освітніх закладів при монастирях регіону. Значну увагу приділено економічним засадам існування православних монастирів регіону. Висвітлено джерела їх фінансування. Розглянуто аспект, що стосується прибутків, які надходили з різних джерел.

Висвітлено історію виникнення, функціонування та діяльності церковнопарафіяльних шкіл Харківської єпархії, доведено їх вагомий внесок у поширення початкової освіти на Слобожанщині. Визначено умови співробітництва земських і церковних шкіл, основні періоди розвитку парафіяльної освіти, причини піднесення (1884 - 1904 рр.) та занепаду (1905 - 1917 рр.) церковних шкіл. Розглянуто зміст, форми і методи навчальної роботи в цих школах. Охарактеризовано навчально-методичні напрацювання церковних педагогів Харківської єпархії.

Комплексно досліджено часопис "Полтавскія Епархіальныя Ведомости" (ПЕВ) як історичне джерело, визначено його архітектоніку, проаналізовано тематику та проблематику публікацій, зроблено їх класифікацію та систематизацію. Розкрито інформаційний потенціал часопису для вивчення організації церковного устрою єпархії, її окремих складників та їх функцій. Наведено станову характеристику духовенства Полтавської єпархії (національність, соціальне походження, рівень освіти, вік, нагороди, матеріальне забезпечення), проведено комплексний аналіз її діяльності. Висвітлено історію Російської Православної Церкви у регіональному аспекті за матеріалами часопису. Охарактеризовано жанрові різновиди матеріалів з церковно-історичного краєзнавства. Визначено репрезентативність біографічних публікацій на сторінках журналу. Проаналізовано некролог як специфічний різновид матеріалів про життєдіяльність особи.

Проаналізовано греко-українську церкву як українську етноконфесійну складову Волині у процесі утвердження в краї російської православної церкви (РПЦ), особливості інституційного розвитку РПЦ наприкінці XVIII - початку ХХ ст. Висвітлено суспільно-релігійні зміни на Волині впродовж ХІХ - початку ХХ ст., етноконфесійну політику царизму й її наслідки. Визначено пріоритетні напрямки діяльності царського самодержавства у сфері зміцнення впливу російського православ'я на Волині.

Проанализированы греко-украинская церковь как украинская этноконфессионная составляющая Волыни в процессе утверждения в регионе русской православной церкви (РПЦ), особенности институционного развития РПЦ в конце XVIII - начале XX ст. Освещены общественно-религиозные изменения на Волыни на протяжении ХІХ - начале ХХ ст., этноконфессионная политика царизма и её последствия. Определены приоритетные направления деятельности царского самодержавия в сфере укрепления влияния русского православия на Волыни.

До сьогоднішнього часу історія створення опису Чернігівської єпархії вивчена епізодично. Її відтворення дасть змогу конкретизувати авторство окремих частин, назвати прізвища організаторів, видавців та редакторів семитомної праці, яка вже понад 135 років є фундаментом для досліджень не лише церковної історії Чернігівщини, а й загалом усього краєзнавчого руху.

Проаналізовано організаційні зміни Українського екзархату Російської православної церкви у 20 - 30-х рр. ХХ ст. на рівні єпархії та благочиння. Розкрито залежність системи місцевого управління від політики церковного керівництва і впливу державної влади.

Проаналізовано та систематизовано історіографічний доробок вітчизняних науковців щодо вивчення різних аспектів діяльності християнських церков на Правобережній Україні. Висвітлено внесок церков і духівництва у розвиток культури й освіти в державі. Обгрунтовано необхідність подальшого вивчення таких аспектів діяльності духівництва, як функціонування церковних бібліотек, розвиток монастирських літописів, становлення церковного музейництва, а також основних форм доброчинної діяльності християнських церков на Правобережній Україні.

Проанализировано и систематизировано историографическое наследие отечественных ученых по изучению различных аспектов деятельности христианских церквей на Правобережной Украине. Освещен вклад церквей и духовенства в развитие культуры и образования в государстве. Обоснована необходимость дальнейшего изучения таких аспектов деятельности духовенства, как функционирование церковных библиотек, развитие монастырских летопесей, становление музейного дела, а также основных форм благотворительной деятельности христианских церквей на Правобережной Украине.