Розглядається боротьба російського абсолютизму проти автономних прав Української православної церкви. Широко представлена діяльність державних, політичних, церковних діячів (П.О.Рум'янцева, Д.Апостола, С.Миславського та інших), яка певною мірою торкалася проблем церковного життя в Україні. Висвітлюється участь українського духовенства в роботі законодавчої комісії 1767-1774 рр., а також процес здійснення секуляризаційної реформи в Україні, тобто позбавлення національної церкви матеріальної бази, а також перетворення духовенства в слухняний апарат самодержавства.

Собраны воспоминания верующих о настоятеле храма Рождества Богородицы хутора Красный Деркул архимандрите Феофане. Рассказывается о его детстве и отрочестве, о предпосылках, приведших Феофана на путь служения Богу. об испытаниях, моральных и физических, ожидавших его на этом пути.

Рассматривается история крымских православных монастырей ХIХ - начала ХХ в. Анализируются три основных периода истории крымских православных обителей: византийский (VIII-XV вв.), греко-православный (XVI-XVIII вв.) и российский или синодальный (середина ХIХ - начало ХХ в.). Изучается внутреннее устройство и правовое положение монастырей в ХIХ - начале ХХ в.

Розглядається Архів Коша Запорозької Січі - унікального, історичного джерела, пам'ятки української писемності XVIII століття; в якому всебічно і комплексно відобразився останній сорокарічний період існування запорозького козацтва. Документи охоплюють життя Запорожжя в усіх його проявах: господарську, соціально-правову діяльність, культуру, побут, міжнародні зв'язки, а також адміністративні заходи Запорозького уряду. Частина документів пов'язана з переходом Війська під протекторат Росії у 1734 році. Дуже цінну інформацію містять атестати, видані Кошем, які висвітлюють біографічні відомості про запорожців, їхню службу в куренях і походах за період 1671-1771 рр. Окремо подано документи щодо організації церковної справи на Запорожжі, автономії запорозької церкви.

Дисертація є комплексно-історичним дослідженням ролі Руської Православної Церкви в національному відродженні південних слов'ян в період з другої половини ХVIII до кінця 70-рр. ХIХ століття. Розглянуто значення релігійно-духовного фактору в процесі формування національної самосвідомості болгар, сербів, чорногорців, воєводинців, боснійських сербів. Вперше проаналізовані основні форми допомоги, яку оказала Руська Православна Церква єдиновірним південним слов'янам в обраний період.

Проаналізовано агіографічний твір xvii ст., відомий як ''Чудеса'' або ''Житіє'' Герасима Вологодського.

Містяться головні засади Української Автокефальної Православної Церкви у ХХ ст. Акцентується увага на засадничих принципах побудови Української помісної Церкви.

Проаналізовано систему чинників, які впливали на формування загальних засад юрисдикційної політики РПЦ на всіх теренах імперії. На основі архівних документів, значна частина яких уперше запроваджується до наукового обігу, здійснено спробу реконструкції перебігу подій, пов'заних із розглядом проблеми статусу Православної Церкви в Україні на Всеросійському 1917-1918 рр. та Всеукраїнському 1918 рр. Соборах. Окреслено особливості еволюції "української політики" РПЦ у загальноправославному контексті, зокрема, встановлено ступінь впливу юрисдикційних пертурбацій в українських єпархіях на національно-православні рухи в Північній Америці, Польщі, Румунії, Чехословаччині. У контексті загального перерозподілу центрів впливу у Православному світі після розпаду Російської імперії та суперечностей між Московським та Вселенським Патріархатами розглянуто проблему набуття в досліджуваний період Українською Православною Церквою автокефалії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4Укр)414 + Э372.24-341.4 + Т3(5)414-5

Рубрики:

Історія держави і права

Руська Православна Церква

Історія

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Определены причины и предусловия формирования славянофильской идеи исторического пути России. Рассмотрен процес развития славянофильских взглядов в русской общественной мысли в разные исторические периоды (эпоху Александра I, последний период царствования Николая I, а также в предреформенные годы). Исследованы особенности становления славянофильской идеи исторического развития России в контексте отечественной религиозной мысли XIX в.

Проанализировано состояние Русской православной церкви на территории Крыма в годы Второй мировой войны и в первые месяцы после его освобождения советской армией. Рассмотрены вопросы открытия православных храмов и возрождения религии на территории полуострова в период фашистской оккупации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372.24-35-028

Рубрики:

Руська Православна Церква

Шифр НБУВ: Ж70372 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены вопросы истории и современности старообрядчества Подолии. Изучены места компактного проживания староверов, их социальная структура, официальная численность, хозяйственная деятельность, церковная жизнь, взаимоотношения с государством и господствующей Церковью, а также современное состояние старообрядческих общин региона. Данное исследование охватывает период с конца XVII до начала ХХ в. Разработана карта старообрядческих и единоверческих селений Подольской губернии.

Проаналізовано зміну ідей "Третього Риму" на рубежі XV - XVI ст. Розглянуто філософсько-релігійні твори того часу, зокрема, "Повесть о Белом Клобуке" Геннадія, погляди Феофана Грека, Андрія Рубльова, Філофея Псковського. Ідея "Третього Риму" - тлумачення особливої місії Москви, що виправдовувало не лише зовнішню експансію, а й внутрішню консолідацію московської держави. Розвиток цієї ідеї спричинили історичні події навколо Московщини. Висунуто гіпотезу, що ідея "Третього Риму" була чи не єдиним культурним надбанням тогочасної Московщини. Вона відповідала ідеології зміцнення централізованої держави та піднесенню царської влади.

Зазначено, що на початку ХVІ ст. псковський ігумен Філофей, намагаючись припинити розправи і пограбування псковичів, написав декілька листів московським правителям, у яких висловив ідею про особливу місію Москви як Третього Риму. Сформульована Філофеєм месіанська ідея впала на благодатний грунт московської дійсності. Розглянуто шість функціональних аспектів концепції Третього Риму, що, на думку автора, найбільше вплинули на закорінення цієї форми месіанства в російській свідомості та дійсності (експансіоністську функцію, функцію національної ідеї, релігійну, етатичну, історіософську та міфотворчу функції).

Розглянуто релігійну філософію Л. Шестова. Проаналізовано основні ідеї та думки філософа, наведено критичні оцінки інших дослідників його поглядів та ідей. Зроблено висновок, що основні ідеї творчості Л. Шестова, на думку автора, цілком характерні для духовно-філософських шукань російської культури.

У календарному порядку наведено стислий життєпис святих Київської Русі. Розглянуто, переважно, святих середньовічної України - домонгольського й монгольського завоювань, а також (цілком науково обгрунтовано) і тих святих, які чинили християнські подвиги в межах Київської Русі - України ХІІІ ст.

Обгрунтовано ідею реформування православної церкви в Україні. З наукових позицій розкрито актуальні для сучасного православ'я історичні, правові та еклезеологічні основи національно-церковної автокефалії, проблеми канонічності, мови богослужіння, Вселенського визнання. Проаналізовано вплив національних і соціальних протиріч на формування догматичних постанов у епоху Вселенських соборів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372.24-36

Рубрики:

Руська Православна Церква

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(2)63-55 + Э372.24-36

Рубрики:

Історія

Руська Православна Церква

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ