Розглянуто міфологічну та історичну концепції виникнення християнства, його еволюцію в процесі формування та питання утворення християнських церков. Висвітлено особливості християнських течій: монтанізму, гностицизму, антитринатаризму, маніхейства, новатіанства, аріанства.

Рассмотрены мифологическая и историческая концепции возникновения христианства, его эволюция в процессе формирования и вопросы создания христианских церквей. Освещены особенности христианских течений: монтанизма, гностицизма, антитринатаризма, манихейства, новатианства, арианства.

Наведено комплексний лінгвотекстологічний розгляд середньовічних писемних джерел православної церкви, що традиційно визначаються як слова та повчання проти залишкових проявів язичництва в народі. Проаналізовано мовні особливості повчань. У літописно-історичному контексті розглянуто питання церковної полеміки, а також питання ключової лексики, зокрема, функціонування теонімів і міфонімів.

Приведен комплексный лингвотекстологический обзор средневековых письменных источников православной церкви, которые традиционно определяются как слова и учения против остаточных явлений язычничества в народе. Проанализированы языковые особенности данных учений. В летописно-историческом контексте рассмотрены вопросы церковной полемики, а также вопросы ключевой лексики, в частности, функционирования теонимов и мифонимов.

Уперше у християнській науковій літературі здійснено монографічне дослідження правового статусу християнської церкви у IV ст. н. е., наведено характеристику різноманітних чинників його формування, правової природи та змісту, висвітлено питання шодо порядку інституціоналізації, припинення й особливостей реалізації правосуб'єктності християнської церкви у різних сферах суспільного життя.

Розглянуто історію, віровчення, культово-обрядову практику й організаційну структуру Ассирійської Церкви Сходу - однієї з найдавніших християнських церков, яка у свій час мала найбільшу територію впливу - від Малої Азії та Близького Сходу до Індії, Китаю та Японії. Зазначено, що вивчення закономірностей становлення цієї гілки світового християнства й особливостей її віровчення дозволяє зламати усталені стереотипи сприйняття Церкви Сходу як несторіанської.

Рассмотрены история, вероучение, культово-обрядовая практика и организационная структура Ассирийской Церкви Востока - одной из древнейших христианских церквей, которая в свое время имела наибольшую территорию влияния - от Малой Азии и Близкого Востока до Индии, Китая и Японии. Отмечено, что изучение закономерностей становления этой ветви мирового христианства и особенностей ее вероучения позволяет сломать устоявшиеся стереотипы восприятия Церкви Востока как несторианской.

Досліджено біографічні аспекти сучасних соціолого-релігієзнавчих підходів до аналізу релігійних практик у постатеїстичних суспільствах. Доведено, що "Людина Віри" апріорі є цілісним втіленням "вчення / життя", а її біографія завжди є складовою вчення. Наголошено, що в Україні ідея релігієзнавчого дискурсу як дискурсу саме біографічного системно не розглядалась.

Biographic aspects of modern socio-religious approaches to analysis of eligious practices in post-atheistic societies are discovered. It is proved that the "Man of Faith" apriori is an integral embodiment of "doctrine / life", and his biography always remains a component part of this doctrine. It is emphasized that in Ukraine an idea of a religious teaching discourse as biographical discourse has not been touched upon before.

Рассмотрены биографические аспекты современных социально-религиозных подходов к анализу религиозных практик в постатеистических обществах. Доказано, що "Человек веры" априори есть целостным воплощением "учения / жизни", а его биография всегда составляющая часть учения. Акцентированно, что в Украине идея религиеведческого дискурса как дискурса именно биографического системно не рассматривалась.

Вперше запропоновано українськомовне зведення найважливіших історичних документів про еволюціонуюче християнство доби згасання Римського світу. Наведено повідомлення греко-римських авторів III ст. (державних діячів, істориків, філософів, поетів), таких як Кассій Діон, Філострат, Геродіан, Плотін і Прокопій. Разом з витягами з указів римських імператорів вони передають драматичні колізії протистояння римських і християнських вірувань напередодні легалізації християнства. Подано документи часу останнього гоніння на християн (I половина IV ст.), серед яких укази Діоклетіана та його співправителів, а також тексти Костянтина I та витяги з творів "Істориків Августів" тощо. Центральне місце займають фрагменти творів імператора Юліана та його однодумців - риторів Гімерія, Лібанія та Фемістія, істориків Євтропія, Аврелія Віктора й Амміана Марцелліна та ін. Відображено останні спалахи язичницької протидії християнству в добу занепаду античної цивілізації (V - VI ст.). Наведено витяги з творів поета Паллада, риторів Євнапія та Сіммаха, істориків Олімпіодора, Зосіми, Пріска, філософів Прокла та Сімплікія, які мусили досить обережно виражати своє неприйняття християнства. Незвичайну цінність складають твори неоплатоніків - останніх захисників античної культури, в яких відображені філософські засади язичницької традиції в її ставленні до християнства.

З'ясована політика Адріана щодо християн. Простежено правове становище християнства од Нерона до Адріана. З'ясовано автентичність рескрипту імператора Мініцію Фундану. Спростовано уявлення про прихильність Адріана до християн. Доведено, що політика Адріана щодо християн полягала у забезпеченні дотримання закону.

Розглянуто Августинову доктрину вдосконалення форм суспільного життя, співвідношення індивідуального і колективного та віднайдення смислів їх сумісності, механізмів досягнення стану concordia. Стверджується, що у концепті вільної волі людини св. Августина поряд з уявленням про споглядальне очікування Божого спасіння існував концепт активної форми життя - служіння громаді й спосіб життя, спрямований на вдосконалення.

Вперше в міждисциплінарному ключі розглянуто постать святого Климента Римського - Отця Церкви і четвертого понтифіка. За християнською традицією, св. Климент проповідував Євангеліє на теренах сучасної України, в Херсонесі (де віднайдено його мощі), та прийняв у Криму мученицьку смерть за Христову віру. На підставі широкого кола кириличних рукописних текстів простежено джерела формування на слов'янських землях (Болгарія, Русь і Сербія) агіографічної та літургійної традиції почитання св. Климента Римського. Цими джерелами були як оригінальні твори климентинської літератури, так і переклади з грецької й латинської мов - житія, мучеництва, служби, похвальні слова, розповіді про чуда тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372.27-655.9(4УКР-2К) + Э371-3-014

Рубрики:

Українська Православна Церква

Раннє християнство ( I-V ст.)

Шифр НБУВ: ВС71052 Пошук видання у каталогах НБУВ