Висвітлено проблему походження замовлянь як жанру фольклорного мистецтва в контексті вербальної магії та вірувань українського народу. Здійснено спробу встановити найдавніші образи, притаманні найдавнішим епохам, а також наведено зразки сучасних замовлянь Полісся та Кіровоградщини.

Розглянуто релігійно-міфологічні вірування давніх мешканців території України з найдавніших часів до хрещення Русі на підставі використання даних різних наук - археології, порівняльно-історичного мовознавства, релігієзнавства, поданих в єдності на грунті загального розуміння етноісторичного процесу, що мав місце на українських землях за часів давнини та раннього середньовіччя. Дослідження проведено в широкому світовому контексті, у порівнянні з віруваннями багатьох інших народів (землеробів Південно-Східної Європи, мисливців і рибалок Центрально-Східної Європи) та з урахуванням останніх досліджень.

На основі систематизації архівних та джерелознавчих матеріалів подаються найосновніші сюжети про створення Всесвіту й Землі, небесних світил, виникнення природних та атмосферних явищ. Переважна більшість оповідного фольклорного матеріалу стосується народного світобачення, в ньому віддзеркалюються давні вірування і міфологічні погляди українського народу на окремі явища повсякденного життя. Особливу увагу приділено висвітленню взаємин людини з тваринним світом у фольклорному відображенні. Підкреслюється, що серед українців був широко розвинений тотемізм, тобто ставлення з особливою повагою до свійських тварин і диких звірів: вовка, кози, коня, корови, вола, пса, кота, павука. Показано, яке місце в українській мітології належить птахам, плазунам та земноводним.

Досліджено українську міфологію та висвітлено "міфологіяну" Володимира Гнатюка. Наведено перелік великої кількості літературних джерел, що стосуються української міфології інших слов'янських і неслов'янських народів. Вміщено відповідні публікації до кожного конкретного випадку відсилок до порівнянь, паралелей і аналогій у скороченому бібліографічному описі. Подано список скорочень. Запропоновано переклад розділу "Огляд праць із царини слов'янської міфології" зі знаменитої монографії чеського вченого Любора Нідерле (1865 - 1944 рр.) "Життя старих слов'ян". Збережено підрядкові авторські примітки, посилання та пояснення, вони мають цифрове позначення. Дослідження проілюстровано рисунками визначної української художниці Олени Кульчицької (1877 - 1967 рр.).

Індекс рубрикатора НБУВ: Э319.1(4УКР)

Рубрики:

Первісні вірування окремих племен та народів давнини та раннього середньовіччя

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено історію виявлення "Велесової книги". Проаналізовано проблему автентичності твору та виділено його структурні компоненти. Особливу увагу приділено аналізу художньої специфіки пам'ятки, що доповнює вже відомі дослідження. Запропоновано уривки з тексту, тести для перевірки знань, розробки уроків.

Розглянуто теоретичні засади української етнології на широкому тлі історичних та духовно-культурних процесів, що відбувалися на території України з VI тис. до н.е. Акцентовано увагу на етносфері як частині біосфери, антропог-, етно- і культурогенезі, історії етномовних спільнот, етнічній свідомості, національному характері та ментальності, а також мові, міфологічній і фольклорній пам'яті, етнічній релігії як етнозберігаючих чинниках. Висвітлено проблеми етнології України на підставі найновіших досягнень вітчизняної філософської думки, історичної та релігієзнавчої науки останнього десятиліття, зокрема, дані щодо прадавніх мешканців України, охарактеризовано палеолітичне і неолітичне населення території України. Наведено результати досліджень трипільського та кімерійського етносів, скіфів, сарматів, слов'ян.

Рассмотрены теоретические основы украинской этнологии на фоне исторических и духовно-культурных процессов, которые происходили на территории Украины, начиная с VI в. до н.э. Акцентировано внимание на этносфере как части биосферы, антропо-, этно- и культурогенезе, истории этноязычных сообществ, этническом сознании, национальном характере и ментальности, а также на языке мифологической и фольклорной памяти, этнической религии как этносохраняющих факторах. Освещены проблемы этнологии Украины на основании новейших достижений отечественной философской мысли, исторической и религиоведческой науки последнего десятилетия, в частности, данные о древних жителях Украины, охарактеризировано палеолитическое и неолитическое население территории Украины. Приведены результаты исследований трипольского, киммерийского этносов, скифов, сарматов, славян.

Проаналізовано культ ідола Волоса як відбиття соціальних функцій Подолу. На підставі літописного визначення Волоса як "скотного бога" зроблено висновок щодо місця розташування скульптури київського ідола на Подолі. Розглянуто комунікативну роль києво-подільської фігури ідола Волоса, біля якої укладалися суспільні угоди, контракти (торгові, шлюбні) та чинилися суди. Зазначено, що Волос уособлював соціум, був своєрідним символом Подолу, який став місцем етнічних перехресть і асоціював уявлення про єдність руського народу.

Проанализирован культ идола Волоса как отображение социальных функций Подола. На основании летописного определения Волоса как "скотного бога" сделан вывод о месторасположении скульптуры киевского идола на Подоле, которое связано с торговлей, богатством, землей. Рассмотрена коммуникативная роль киево-подольского идола Волоса, возле которого заключались общественные договора, контракты (торговые, брачные) и совершались суды. Отмечено, что Волос олицетворял социум, был своеобразным символом Подола, который стал местом этнических перекрестков и ассоциировал представления о единстве русского народа.

Висвітлено роль психофізіологічних факторів у формуванні духовного світу первісної людини. Розглянуто обрядові пісні у контексті українського етносу. Проаналізовано загадки як джерело вивчення розвитку духовності українського народу.

Наведено результати дослідження семи головних персонажів язичницького культу князя Володимира та проведено систематизацію їх життєвого циклу.

Приведены результаты исследования семи главных персонажей язычницкого культа князя Владимира и проведена систематизация их жизненного цикла.

Розкрито суть давньої релігії, її пантеону, зміст давньоукраїнської релігії. Проаналізовано роль головних її богів на основі співвідношення релігії та богів з християнством та його святими.

Раскрыта сущность давней религии, ее пантеона, содержание давнеукраинской религии. Проанализирована роль главных ее богов на основе соотношения религии и богов с христанством и ее святыми.

Висвітлено перспективи створення енциклопедії "Трипільська культура - українська мова". Розглянуто праці, спрямовані на пошук трипільського коріння в давньоукраїнському язичництві. Зазначено, що винятково важливим досягненням трипіллєзнавства є виявлення лінії спадковості від Трипілля до українського житлобудування, української вишивки, українського писанкарства.

Освещены перспективы создания энциклопедии "Трипольская культура - украинский язык". Рассмотрены научные работы, направленные на поиск трипольских корней в древнеукраинском язычництве. Отмечено, что особенно важным достижением трипольеведения является нахождение линии наследственности от Триполья к украинскому жилищестроительству, украинской вышивке, украинскому орнаменту.

Розкрито зміст понять української дохристиянської міфології, зокрема, народних уявлень, звичаїв, обрядів, вірувань і повір'їв, зважаючи на духовну культуру предків, їх світогляд, світосприйняття та ментальність. Наведено відомості про визначних етнографів минулого.

Раскрыто содержание понятий украинской дохристианской мифологии, в частности, народных явлений, обычаев, обрядов, верований и поверий как своеобразный взгляд на духовную культуру предков, их мировоззрение, световосприятие и ментальность. Приведены сведения о выдающихся этнографах прошлого.

Розглянуто основні ознаки причитань (звуться також плачами) і замовлянь. Доведено, що "Плач Ярославни" - яскравий зразок язичницької молитви, типологічно спорідненої з народними замовляннями.

Рассмотрены основные признаки причитаний (звутся также плачами) и заговариваний. Доказано, что "Плач Ярославны" - яркий пример язычницкой молитвы, типологически сродной с народными заговариваниями.

Висвітлено мову тваринників праукраїнської культури різних регіонів України. Описано скотарські свята, обряди, вірування, розглянуто народні назви хвороб та засоби їх лікування.

Освещена речь животноводов праукраинской культуры разных регионов Украины. Описаны скотоводческие праздники, обряды, верования, рассмотрены народные названия болезней и средства их лечения.

Наведено аналітичний розгляд семи головних міфічних персонажів язичницького культу київського князя Володимира як певних міфологічних уособлень стихій та явищ, циклів та етапів у розвитку буття. Простежено характер, глибину та ступінь цілісності системи пантеїстично-астрального культу предків на межі прийняття християнства на землях України.

Приведено аналитическое рассмотрение семи главных мифических персонажей языческого культа киевского князя Владимира как определённых мифологических воплощений стихий и явлений, циклов и этапов в развитии бытия. Прослежены характер, глубина и степень целостности системы пантеистично-астрального культа предков на рубеже принятия христианства на землях Украины.

Висвітлено тематичний діапазон давньоукраїнської міфології, зокрема, космогонічні, теологічні, антропо-, зоо- та ботаноморфічні міфи в контексті історії праукраїнської культури.

Освещен тематический диапазон давнеукраиской мифологии, в частности, космогонические, теологические, антропо-, зоо- и ботаноморфические мифы в контексте истории праукраинской культуры.

Досліджено метафізичні аспекти в українській дохристиянській міфології через аналіз її складників - замовлянь, обрядових пісень, загадок, казок. Розглянуто генезу формування в міфологічній свідомості архаїчної моделі світобудови, її зв'язку з найважливішими потребами та формами людської життєдіяльності, уявлень про місце й призначення людини в світі. Показано, як крізь призму світоглядної опозиції "людина - бог" осмислювався в текстах українських замовлянь і обрядових пісень ідеал суспільних відносин, духовного життя, сім'ї. Показано, як аналіз українських казок під кутом зору виявлення в них метафізичних аспектів світоглядних установок дозволяє розкрити ряд екзистенціалів та нових способів осмислення людиною буття, виявити шляхи пошуку людиною досягнення станів прориву до трансцендентного. Досліджено мислительні парадигми, в основі яких лежить відношення "людина - трансцендентне" та які пронизують основну кількість казок і визначають їх спрямованість та функції. Виявлено та проаналізовано ті міфологічні тексти, де відображено досягнення людиною духовно-психологічних станів, культивування яких уможливлює акти філософування, породження морального знання. Досліджено проблеми формування просторово-часових координат та передумови створення логічних форм осмислення екзистенційних ситуацій в системі давньоукраїнської міфології.

З використанням порівняльно-історичного методу вивчено традиційну лікувальну обрядову практику росіян, українців та болгар Південно-Західної України. На базі широкого кола письмових і польових джерел досліджено проблеми: роль і умови побутування в традиційній культурі лікувального ритуалу, а також його трансформацію; статус народних лікарів у традиційній культурі; здоров'я та хвороби (їх профілактика) в контексті традиційної культури. Досліджено структуру лікувального ритуалу та його складові.

На основі структурно-функціонального підходу проведено систематизацію та поглиблене вивчення процесів зародження міфів та релігії на українських землях. Висвітлено тенденції генези язичницьких вірувань та їх трансформації за умов взаємодії з християнською культурою. Доведено, що українська міфологія структурована, стала та динамічна світоглядна система. Визначено аксіологічне, семантичне та функціональне навантаження універсальних образів-першооснови світу в давньоукраїнській та християнській соціонормативній традиції. Описано механізм інкорпорації міфологічно-язичницьких елементів у християнський монотеїзм внаслідок феномену двовір'я та синкретизму.