Визначено вплив греко-римських і близькосхідних танцювальних традицій на ритуальний танець у ранньохристиянській культурі. Проаналізовано танцювальні епізоди з ранньохристиянських першоджерел, які були прикладом для християн прийнятих танцювальних рухів. Наведено деякі приклади ранньохристиянських ритуальних танців. Відзначено, що Августин Аврелій у своєму трактаті "про музику" дав визначення християнського сприйняття ритуального танцю, розробив теорію "розумних" ритмів. Показано роль ритуального танцю у взаємодії релігії та мистецтва хореографії, живопису, музики, поезії. Показано, що ритуальний танець відігравав суттєву роль у складному процесі становлення ранньохристянської культури.

Вперше обгрунтовано та визначено поняття "хореографічна культура" й її функцій. Вперше запропоновано виділити хореологію на вищому науковому рівні та внести в перелік мистецтвознавчих дисциплін, створивши паспорт спеціальності "хореографічне мистецтво", а також розкрито зміст поняття "хореологія" й її складники. Доведено, що відсутність хореології у переліку мистецтвознавчих дисциплін є необ'єктивним стосовно хореографів-науковців. Вперше у вітчизняній мистецтвознавчій практиці висвітлено та перекладено з іноземної мови праці про танець філософів античності, ренесансу, нового часу. Вперше систематизовано та визначено хореографічну типологію за напрямами, стилями, видами, різновидами, жанрами, формами, типами. Запропоновано таблиці розвитку хореографії з їх описами, вперше складено словник понятійно-категоріального апарату хореографічної культури.

Розглянуто проблему побутування українського народно-сценічного мистецтва в сучасному мас-медійному просторі. У постмодерній літературі під виглядом боротьби з "шароварщиною" робляться спроби поставити під сумнів актуальність народного танцю як одного з дійових інструментів пробудження національної ідентичності, толерується іронічна рецепція народно-сценічної хореографії як рудименту народницької традиції та "соціалістичного реалізму". Телевізійні канали транслюють нескінченні комедійні шоу, відеокліпи, мюзикли, у яких народний танець пародіюється, постає в іронічному чи сатиричному освітленні. Як наслідок - на матеріалі лексики українського народного танцю формується "хореографічний суржик". Естетизація і поширення цього явища є небезпечною тенденцією сучасної масової культури.