Розглянуто паралелі у календарній приналежності (використання одного фольклорного твору в різні періоди календарної циклізації), найбільше яких спостерігається між веснянками та піснями літнього календарного обрядового циклу (русальними, петрівчаними та купальськими). Частотна каталогізація текстів і наспівів весняно-літніх пісень виявила ієрархію пріоритетності виконання фольклорних творів у різні часові проміжки календарного циклу.

Рассмотрены параллели в календарной принадлежности (использование одного фольклорного произведения в разные периоды календарной циклизации), наибольше которых наблюдается между веснянками и песнями летнего календарного обрядового цикла (русальными, петривчаными и купальскими). Частотная каталогизация текстов и напевов весенне-летних песен выявила иерархию приоритетности исполнения фольклорных произведений в разные часовые промежутки календарного цикла.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т52(23=УКР)-519.2 + Ш3(4УКР)-633 + Щ313(4УКР)0-414.12

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Історія музики

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено особливості музичного мислення у ранньотрадиційному фольклорі. Наведено загальну типологію та систематику українських весільних наспівів. На підставі виявлених генетичних зв'язків трьох основних стильових нашарувань у мелодиці українських весільних пісень розглянуто їх стильову єдність. Зазначено, що картографування основних наспівів і обрядових пісенних мікроциклів сприяє визначенню основних регіонів весільної пісенності в Україні.

Освещены особенности музыкального мышления в раннетрадиционном фольклоре. Приведены общая типология и систематика украинских свадебных напевов. На основе выявленных генетических связей и трех основных стилевых наслоений в мелодии украинских свадебных песен рассмотрено их стилевое единство. Указано, что картографирование основных напевов и обрядовых песенных микроциклов способствует определению основных регионов свадебной песенности в Украине.

Визначено строфіку тексту купальської пісні "Гей, око Лада" і ритмоструктурний тип купальської мелодії, з якою цей текст міг співатися. Зазначено, що текст пісні виконувався під респонсорно-купальський наспів, а також підкреслено можливість застосування сучасних музично-етнологічних методів для критики, типології і текстології текстів, записаних без мелодій і з дефектами "задиктовування".

Определены строфика текста купальской песни "Гей, око Лада" и ритмоструктурный тип купальской мелодии, с которой этот текст могли петь. Указано, что текст песни исполнялся под респонсорно-купальский напев, а также подчеркнута возможность применения современных музыкально-этнологических методов для критики, типологии и текстологии текстов, записанных без мелодий и с дефектами "задиктовки".

Досліджено весняну обрядовість Західного Поділля як одного з етнографічних регіонів України, в якому збереглася календарна ритуалістика до нашого часу. Визначено етнографічні кордони західноподільського регіону, виявлено основні ідеї святкування весняних свят у контексті річної обрядовості. Розглянуто етимологію терміна "гаївка" та його синонімічних відмін. Зроблено детальний аналіз основних композиційних елементів гаївкового обряду, а також висвітлено питання щодо участі у ньому західноподільської молоді. Вивчено тематику гаївок, історію становлення та розвитку їх ритмічних і народномузичних форм, силабомелодичних моделей, ладозвукорядних парадигм. Здійснено типологізацію рухових малюнків у гаївках дослідженого регіону.

Вперше у вітчизняному етномузикознавстві широко досліджено календарні пісенні традиції басейну цілої ріки без обмежень сучасними адміністративними або міждержавними кордонами. Вперше введено до наукового обігу масив календарних мелодій (фонограми 1 300 різножанрових наспівів). З'ясовано жанрову сітку місцевих календарно-обрядових пісень. Визначено понад 60 пісенних типів, локалізованих у досліджуваній місцевості. Вперше типологічне визначення одержала група мелодій весняного циклу, дотепер поданих у літературі й архівах одиничними зразками. Застосовано комплексний підхід до картографування календарних пісенних традицій, встановлено територіально-географічну та музично-стильову динаміку локальних календарно-обрядових традицій басейну ріки Уборть.

Здійснено аналіз сучасного стану наукових досліджень українських про хорові обробки духовних пісень. Ці твори поки що не отримали кваліфікованої оцінки українських музикознавців. Лише окремі статті повністю присвячені обробкам духовних пісень, у т.ч. й ті, що стосуються музикознавчого аналізу хорових творів на теми Різдва Христового. Розглянуто деякі питання інтерпретації поетичних текстів різдвяних пісень, їх релігійного, виховного та соціокультурного значення. Звернено увагу на першочергові завдання щодо проблемних питань у питаннях майбутніх досліджень хорових обробок різдвяних пісень.