Науково обгрунтовано методичну систему формування музичного мислення студентів мистецьких ВНЗ. Здійснено теоретичний та історичний аналіз наукової літератури з дослідженої проблеми. Виявлено специфіку мислення особистості у художній творчості. Вивчено структуру музичного мислення студентів у контексті особистісного підходу. Розроблено компонентний склад методичної системи відповідно до концепції особистісно орієнтованої освіти. Досліджено принципи навчання, педагогічні умови, форми та методи формування музичного мислення майбутніх фахівців. Визначено критерії та встановлено рівні його сформованості у студентів музичних спеціалізацій мистецьких ВНЗ. Експериментально перевірено методику поетапного впровадження до процесу їх фахової підготовки методичної системи формування музичного мислення.

Розкрито суть поняття "готовність до інструментально-виконавської діяльності", розглянуто теоретичні засади її формування. Доведено взаємозалежність ефективності формування готовності майбутніх учителів музики до даної діяльності від впровадження експериментальної методики, що передбачає розвиток спонукальних мотивів інструментально-виконавської діяльності, поглиблення теоретичної підготовки, формування прийомів творчої діяльності, збагачення естетичних ціннісних орієнтацій, підвищення рівня технічної майстерності, активізацію виконавської практики. Проаналізовано педагогічні проблеми формування готовності студентів до зазначеної діяльності, визначено критерії діагностики її сформованості. Розроблено дидактичну модель формування готовності до інструментально-виконавської діяльності, створено й експериментально перевірено методику її поетапного впровадження.

Розроблено й обгрунтовано педагогічну технологію формування музичного сприйняття у студентів вищих мистецьких навчальних закладів засобами духовної музики. Розкрито зміст і структуру музичного сприйняття, визначено його роль у навчально-виховній роботі. Теоретично розроблено та систематизовано комплекс засобів духовної музики, спрямованих на реалізацію запропонованої технології. Установлено критерії, показники та рівні сформованості музичного сприйняття у студентів. Розроблено методичні рекомендації з проблеми його формування.

Досліджено проблему формування художньо-творчих умінь майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки на музичних факультетах вищих педагогічних навчальних закладів. Розкрито суть понятття "художньо-творчі уміння". Висвітлено теоретичні аспекти процесу формування даних умінь майбутніх учителів музики, доведено залежність цього формування від організації навчально-педагогічної, художньо-пізнавальної та музично-виконавської діяльності, проаналізовано педагогічні проблеми та виявлено умови формування художньо-творчих умінь. Визначено компоненти, критерії та рівні сформованості цих умінь, розроблено організаційно-методичну систему їх формування в учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки.

Розглянуто когнітивно-мотиваційний аспект становлення майбутніх учителів музики. Визначено значення означеного феномена для підготовки студентів до творчої практичної діяльності.

Розкрито поняття "управління якістю" в освітній сфері. Наведено основні завдання музично-педагогічної освіти, спрямовані на вдосконалення навчального процесу студентів-музикантів, що визначені як педагогічний підхід до управління якістю підготовки майбутніх учителів музики. Виявлено значення нових технологій у системі сучасної освіти, зазначено щодо важливості переходу на кредитно-модульну систему навчання та особистісно орієнтованого навчання.

Акцентовано увагу на проблемі професійної підготовки музично обдарованих студентів. Грунтовно проаналізовано філософську, психолого-педагогічну, музикознавчу літературу з цієї проблеми, виокремлено концептуальні підходи до її вирішення. Визначено дидактичні принципи, форми, методи та засоби підготовки обдарованих студентів музичних спеціальностей. Теоретично обгрунтовано структуру музичної обдарованості. Запропоновано педагогічну технологію розвитку музичної обдарованості. Розроблено педагогічну систему професійної підготовки музичнообдарованих студентів, наведено результати експериментальної перевірки її результативності.

З'ясовано та розкрито сутність музикознавчої компетентності, основою для формування якої є знання специфіки, положень музично-теоретичних та музично-історичних дисциплін, які надають можливості формування базових, загальнофахових і спеціальних компетенцій студентів. Переосмислено концептуальну базу підготовки педагога-музиканта за сучасних умов, яка охоплює музично-педагогічний, методико-практичний та виконавський напрямки фахової підготовки. Систематизовано у відповідності до сучасної компетентнісної моделі фахівця вимоги до рівня підготовки вчителя музики. Підкреслено, що специфікою музично-теоретичної підготовки фахівця за умов педагогічного коледжу є синтез прагматично-інформаційного навчання і цілеспрямованого розвитку музичних здібностей, особистісних якостей та творчої майстерності.

Выяснена и раскрыта сущность музыковедческой компетентности, основой для формирования которой является знание специфики, положений музыкально-теоретических и музыкально-исторических дисциплин, позволяющих формировать базовые, общеспециальные и специальные компетенции студентов. Переосмыслена концептуальная база подготовки педагогов-музыкантов в современных условиях, которая охватывает музыкально-педагогическое, методико-практическое и исполнительное направления профессиональной подготовки. Систематизированы в соответствии с современной компетентностной моделью специалиста требования к уровню подготовки учителя музыки. Подчеркнуто, что спецификой музыкально-теоретической подготовки специалиста в условиях педагогического колледжа является синтез прагматично-информационного обучения и целенаправленного развития музыкальных способностей, личностных качеств и творческого мастерства.

The article reviews the essence of musicological competence, the specific nature of its formation is determined in the process of profess.

Розглянуто особливості внутрішнього управління мистецьким ВНЗ. Розкрито суть поняття внутрішнього контролю, визначено мету, головні завдання та основні методи проведення внутрішнього контролю у мистецьких ВНЗ.

Вивчено проблему культурно-освітнього полілогу в контексті музично-інструментальної взаємодії майбутніх викладачів музичного мистецтва в процесі навчання гри на саксофоні. Обгрунтовано науково-теоретичну сутність зазначеного феномена, принципові положення формування та педагогічні умови ефективності цього процесу. Розглянуто саксофонне мистецтво як цілісне явище музичної культури та освіти, академічного виконавства, виявлено його полікультурне значення. Методику готовності майбутнього викладача до музично-інструментального полілогу в процесі навчання гри на саксофоні у вищій школі побудовано на гуманістичній, культуротворчій, креативній, комунікативній та індивідуально-зорієнтованій педагогічних парадигмах з позицій історико-культурного, особистісно-комунікативного, когнітивно-емоційного, полідіяльнісного науково-теоретичних підходів. Визначено структуру музично-інструментального полілогу майбутніх викладачів музичного мистецтва в процесі гри на саксофоні: мотиваційно-усвідомлений, діяльнісно-смисловий, методико-технологічний і комунікативно-виконавський компоненти; критерії оцінювання сформованості зазначеного феномена з їх показниками. Запропоновано та експериментально перевірено методику поетапного формування готовності майбутнього викладача до музично-інструментального полілогу в процесі навчання гри на саксофоні.

Розглянуто проблему формування адаптивної готовності майбутніх учителів музики до диригентсько-хорової діяльності, де означений феномен трактується як складна інтегративна особистісна якість, яка характеризується стійкою фаховою спрямованістю на здійснення педагогічної роботи, позитивним ставленням до музично-естетичного розвитку школярів, наявністю фахово необхідних знань, умінь і навичок, певного практичного досвіду роботи з хоровим колективом, що забезпечує успішне творче самовиявлення. Визначено критерії, показники й рівні сформованості адаптивної готовності майбутніх учителів музики. Розроблено методи та прийоми навчальної роботи студентів під керівництвом тьютора, які сприяють формуванню в них адаптивної готовності. Формувальний експеримент проводився відповідно до розробленої методики формування адаптивної готовності майбутнього вчителя музики до диригентсько-хорової діяльності, він передбачав три етапи: перший етап (настановчо-стимулювальний) педагогічної роботи зорієнтований на формування стійкої установки на якісне виконання навчальної діяльності, набуття комунікативних умінь, накопичення теоретичної бази знань і фіксацію їх наявності для вирішення практичних завдань; другий етап (операційно-регулювальний) спрямовувався на оволодіння студентами практичними навичками групової роботи з тьютором, методикою активної пошукової навчальної діяльності; третій етап (діяльнісно-результативний) передбачав розвиток творчого потенціалу студентів, виконання творчо-дослідницьких завдань у співробітництві з тьютором, висування гіпотез щодо самореалізації в педагогічній діяльності.

Визначено поняття "інструментально-виконавська підготовка магістранта музично-педагогічного профілю", розкрито аспекти формування даного феномена. Доведено ефективність формування інструментально-виконавської підготовленості студентів магістратури педагогічних університетів за умов впровадження експериментальної методики, яка забезпечує динаміку формування рівнів досліджуваної підготовленості магістрантів від низького до високого. Розглянуто педагогічні умови, наукові підходи, принципи, методи інструментально-виконавської підготовки магістрантів педагогічних університетів. Визначено сформованість інструментально-виконавської підготовленості магістрантів музично-педагогічного профілю, що підтверджується позитивною динамікою зростання всіх структурних компонентів досліджуваного педагогічного явища.

Визначено змістовий аспект сучасного трактування гуманістичного художнього світогляду особистості, який включає: уявлення про людину як про вищу цінність, головного носія всієї системи цінностей і розуміння, що благо людини - є міра всіх речей; уявлення про людину як індивідуальність, що володіє правом на інтелектуальну, економічну свободу, моральну автономію, соціокультурну суверенність; потребу людини в позитивній свободі, відкритості, здатність до вільного самовияву в полікультурному соціумі; засвоєння загальнолюдських норм гуманістичної моралі, їх діапазону та конкретного змісту (доброти, взаєморозуміння, милосердя, співчуття, толерантності тощо) і культивування гуманності як значущого особистісного параметра; планетарну свідомість, глобалізм, повагу до достоїнств і прав людини, незалежно від її расової, релігійної, національної та соціальної приналежності; прагнення людини до самоорганізації, самореалізації, самовіддачі як до засобу і способу вираження власного "Я" в полікультурному просторі; гуманні відносини між людьми, що дозволяють їм зберігати людську гідність, реалізовувати власний художньо-творчий потенціал, не обмежуючи при цьому інтересів іншої людини; формування готовності і вміння жити в полікультурному середовищі, представленої системою загальнолюдських і культурних цінностей, де кожен її учасник у діалоговому спілкуванні зберігає та стверджує культурну ідентичність і виявляє готовність здійснити "обмін" культурами, цінностями, смислами, творчістю. Визначено загальну структуру (гностичний, емоційно-ціннісний і конативно-діяльнісний компоненти) та зміст гуманістичної художньо-світоглядної позиції майбутніх учителів музики, описано особливості процесу та запропоновано методику її формування в умовах педагогічних ВНЗ, що включає пізнавально-мотиваційний, ціннісно-орієнтаційний і діяльнісно-творчий етапи. Зазначено, що результативність запропонованої методики виявилась у позитивній динаміці рівнів сформованості гуманістичної художньо-світоглядної позиції студентів експериментальної групи за всіма критеріями та показниками порівняно з контрольною.